Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 906/8/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2022 року Справа № 906/8/22 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. , суддя Юрчук М.І. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Управління економічного розвитку Бердичівської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 04.08.22р. суддею Лозинською І.В. у м.Житомирі, повний текст складено 11.08.22р. у справі № 906/8/22 за позовом Управління економічного розвитку Бердичівської міської ради до фізичної особи - підприємця Корнійчука Олега Анатолійовича про стягнення 56 800,91 грн Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України. ВСТАНОВИВ: Управління економічного розвитку Бердичівської міської ради звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ФОП Корнійчука О. А. за користування нежитловим приміщенням за адресою: м. Бердичів, вул. Європейська, 83 53266,42 грн орендної плати, 2 806,23 грн пені, 728,26 грн 3% річних, а також 2270,00 грн судового збору. Підставою позовних вимог є неналежне виконання договору оренди №819 нежитлового приміщення від 01.08.2015 в частині оплати орендних платежів за період з 01.11.2020 по 02.12.2021. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.08.2022 у справі №906/8/22 у задоволені позову відмовлено. В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст.ст. 509, 530, 626, 629, 631, 759, 763, 795 ЦК України, ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», рішення Господарського суду Житомирської області від 15.03.2021 у справі №906/14/21, постанову Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19, вказує, що обґрунтованим періодом для стягнення з відповідача боргу з орендної плати - з листопада 2020 по 07.04.2021 (дата набрання законної сили рішенням суду від 15.03.2021, яким розірвано договір оренди комунального майна №819 від 01.08.2015, який укладений між відділом комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради та ФОП Корнійчуком Олегом Анатолійовичем). Разом з тим, вказав, що користування майном після припинення договору найму є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо стягнення орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі його розірвання тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України. Невиконання наймачем передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Оскільки позивачем не заявлено позовну вимогу про стягнення з ФОП Корнійчука О. А. неустойки у розмірі подвійної плати за користування нежитловим приміщенням після припинення дії договору оренди №819 від 01.08.2015, а суд, згідно ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, то у стягненні з відповідача заборгованості з орендної плати за договором №819 за періоди з 07.04.2021 по грудень 2021 слід відмовити, що не позбавляє права позивача звернутись до суду з вищезазначеною позовною вимогою. Відповідно до розрахунку позивача, у відповідача з листопада 2020 по 07.04.2021 утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 23721,10 грн. Однак, у тому ж розрахунку є відомості про здійснення відповідачем платежів за договором оренди №819 від 01.08.2015 на суму 33573,62 грн, що покриває, крім суми основного боргу - 23721,10 грн, і заявлену до стягнення пеню та 3% річних. А тому прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити. Не погодившись із винесеним рішенням, скаржник звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення Господарського суду Житомирської області по справі №906/8/22 повністю, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги управління економічного розвитку Бердичівської міської ради в повному обсязі. Зазначає, що від Управління економічного розвитку Бердичівської міської ради надійшла заява (від 20.01.2022 вих. №41) про усунення недоліків позовної заяви. Згідно з прохальною частиною заяви Управління економічного розвитку Бердичівської міської ради просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Корнійчука Олега Анатолійовича заборгованість за користування нежитловим приміщенням в сумі 56800,91 грн, з яких: 53266,42 грн - орендна плата, 2806,23 грн - пеня, 728,26 грн - 3% річних, а також 2270,00 грн судового збору. На виконання ухвали Господарською суду Житомирської області від 13.05.2022 по справі №906/8/22, щодо надання правового обґрунтування щодо стягнення з відповідача орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 01.08.2015 №819, було надано відповідне письмове пояснення (від 20.01.2022 вих. №41) де також були використані відкориговані розрахунки, аналогічні тим. які були викладені в заяві, поданій на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Рішенням Господарською суду Житомирської області у даній справі було відмовлено у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до розрахунку позивача у відповідача з листопада 2020 по 07.04.2021 утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 23721,10 грн, однак, у тому ж розрахунку є відомості про здійснення відповідачем платежів за договором оренди №819 від 01.08.2015 на суму 33573,62 грн що покриває, крім суми основного боргу - 23721,10 грн і заявлену до стягнення пеню та 3% річних. Але при розгляді справи судом першої інстанції не був врахований розрахунок заборгованості за користування нежитловим приміщенням за листопад 2020 року - грудень 2021 року, який не включає суми, що стягнуті рішенням суду у справі 906/14/21 в сумі 56800,91 грн, з яких: 53266,42 грн - орендна плата, 2806,23 грн - пеня, 728,26 грн - 3% річних, який наявний в матеріалах справи. Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу вимог ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України). Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Управління економічного розвитку Бердичівської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 04.08.22 у справі № 906/8/22 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла до наступного висновку. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.08.2015 між відділом комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (орендодавець/позивач) та Фізичною особою - підприємцем Корнійчуком Олегом Анатолійовичем (орендар/ відповідач) укладено договір оренди №819 нежитлового приміщення (двлі - договір), а саме: частини нежитлової будівлі площею 543,3 кв. м., розміщеної за адресою: 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Європейська, 83 (п. 1.1 договору) (а. с. 22 - 27). Майно передається в оренду за цільовим призначенням: розміщення виробництва (п. 1.2 договору). Орендар вступає у користування об`єктом одночасно із підписанням сторонами цього договору та акта приймання-передачі вказаного об`єкту (п. 2.1 договору). Згідно з п. 2.4 договору, об`єкт вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо повернення об`єкта орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування об`єктом за час прострочення (п. 2.7 договору). Орендна плата визначається відповідно до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно та пропорції з розподілу, затвердженої рішенням Бердичівської міської ради від 29.01.2015 №1002, даного договору та розрахунку і становить 2354,73 грн + 20%ПДВ х місячний індекс інфляції за місяць станом на 31.07.2015 (п. 3.1 договору). Відповідно до п. 3.2 договору, орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 15 числа наступного за звітним періодом місяця (п. 3.3 договору). Згідно п. 3.4 договору, рахунки за оренду об`єкта орендар отримує щомісяця за юридичною адресою орендодавця. Якщо орендна плата перерахована несвоєчасно або у неповному обсязі, то додатково до орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.6 договору). Як передбачено п. 3.7 договору у разі надходження платежів з орендної плати орендодавець має право розподілити суму коштів згідно з виставленими рахунками (у т. ч. пеню, штрафні санкції). Зайва сума орендної плати, що надійшла орендодавцю, підлягає заліку в рахунок подальших платежів (п. 3.8 договору). Згідно з п. 3.10 договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення об`єкта за актом приймання-передачі включно. За п. 5.5 договору орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за час фактичного використання об`єкта оренди. Згідно п. 11.1 договору, він діє з 01.08.2015 по 01.07.2018. Відповідно до п. 11.5 договору, у разі якщо орендар продовжує користуватися об`єктом після закінчення строку дії договору, то за відсутністю заперечень Орендодавця протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначений об`єкт оренди було передано орендарю за актом приймання- передачі нежитлового приміщення від 01.08.2015 (а. с. 28). 02.02.2016 між сторонами договору укладено додаткову угоду №1 до договору оренди, за якою домовились про зупинення на 2016 рік індексацію орендної плати (коригування орендної плати на індекс інфляції 2016 року) (а. с. 30). Відповідно до п. 1 положення про Управління економічного розвитку Бердичівської міської ради, затвердженого рішенням Бердичівської міської ради від 18.03.2021 №165, дане управління є правонаступником усіх прав та обов`язків, коштів і майна управління економіки та комунальної власності - в частині управління майном комунальної власності територіальної громади міста та відділу комунальної власності виконавчого комітету Бердичівської міської ради (а. с. 10 - 15). У матеріалах справи є претензії позивача, а також докази їх надіслання відповідачу (а. с. 32 - 45), з вимогами про сплату заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення, однак вони були повернені відправнику із зазначенням у довідці причини: "за закінченням терміну зберігання". Актом приймання - передачі нежитлового приміщення від 02.12.2021 ФОП Корнійчук О. А. передав Управлінню економічного розвитку Бердичівської міської ради частину нежитлової будівлі площею 543,3 кв. м., яка розміщена за адресою: 13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Європейська, 83 (а. с. 29). За розрахунком позивача (а. с. 18), у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати на суму 53266,42 грн за період з листопада 2020 року по грудень 2021 року, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Крім стягнення боргу по орендній платі, позивач заявив вимоги про стягнення 2806.23 грн пені, 728.26 грн 3% річних, а також 2270,00 грн судового збору. Разом з тим, слід вказати, що Керівник Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради, Відділу комунальної власності виконавчого комітету Бердичівської міської ради звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ФОП Корнійчука О. А. про стягнення з ФОП Корнійчука О. А. на користь Бердичівської міської ради в особі відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради 30816,24 грн боргу з орендної плати, 1704,84 грн пені та 466,37 грн 3% річних. розірвання договору оренди комунального майна від 01.08.2015 № 819; зобов`язання ФОП Корнійчука О. А. повернути частину нежитлової будівлі площею 543,3 кв.м, яка розміщена за адресою: 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Європейська,83 шляхом підписання акту приймання-передачі. 15.03.2021 рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/14/21 позов задоволено (а. с. 101 - 103). 12.04.2022 Господарським судом Житомирської області винесено накази у справі №906/14/21 (а.с. 104). Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.08.2022 у справі №906/8/22 у задоволені позову відмовлено. Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Нормами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди №819 від 01.08.2015. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України). Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України). Організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що, зокрема, перебуває у комунальній власності, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності врегульовані Законом України "Про оренду державного та комунального майна". До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (пп. 1 п. "а" ч. 1 ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"). Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Як зазначає позивач починаючи із 01.11.2020 відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендних платежів, чим порушує умови укладеного договору. За наведеного, Управління економічного розвитку Бердичівської міської ради звернулося до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з ФОП Корнійчука О. А. 53266,42 грн боргу зі сплати орендної плати, відповідно до договору оренди №819 від 01.08.2015 з листопада 2020 року по грудень 2021 року, тобто по дату підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення від орендаря орендодавцеві (а. с. 29). Разом з тим, судова колегія зауважує, що рішенням від 15.03.2021 у справі №906/14/21 Господарським судом Житомирської області розірвано договір оренди комунального майна №819 від 01.08.2015, який укладений між відділом комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради та ФОП Корнійчуком Олегом Анатолійовичем. Тому судова колегія зауважує, що обґрунтованим періодом для стягнення з відповідача боргу з орендної плати є з листопада 2020 по 07.04.2021 (дата набрання законної сили рішенням суду від 15.03.2021). Відповідно до розрахунку позивача (а.с. 65), у відповідача з листопада 2020 по 07.04.2021 утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 23721,10 грн і така сума є обґрунтованою до стягнення. Разом з тим, щодо стягнення заборгованості за періоди з 07.04.2021 по грудень 2021, слід вказати таке. Користування майном після припинення договору найму є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо стягнення орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі його розірвання тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України. Невиконання наймачем передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Дані висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19. Оскільки позивачем не заявлено позовну вимогу про стягнення з ФОП Корнійчука О. А. неустойки у розмірі подвійної плати за користування нежитловим приміщенням після припинення дії договору оренди №819 від 01.08.2015, а суд, згідно ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому колегія суддів приходить до висновку, що у стягненні з відповідача заборгованості з орендної плати за договором №819 за періоди з 08.04.2021 по грудень 2021 в сумі 29 545,32 грн слід відмовити, що не позбавляє права позивача звернутись до суду з вищезазначеною позовною вимогою. Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 2 806,23 грн пені, 728,26 грн 3% річних. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді нарахування на суму боргу трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд апеляційної інстанції враховуючи період дії договору по 07.04.2021, вважає що правильним та арифметично вірним буде стягнення 218,28 грн 3% річних, які нараховані на суму заборгованості по орендній платі 23 721,10 грн за період з 16.12.2020 по 06.04.2021, а тому приходить до висновку, що вимога про стягнення 728,26 грн 3 % річних підлягає до часткового задоволення на суму 218,28 грн, а у стягненні 509,98 слід відмовити. Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується. Відповідно до п. 3.6 договору визначено, що якщо орендна плата перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, то додатково до орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, включаючи день сплати. Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, за вказані позивачем періоди, колегія суддів вважає, що правильним та арифметично вірним буде нарахування пені враховуючи період дії договору по кожному місяцю окремо включаючи квітень 2021, а тому приходить до висновку про стягнення пені у розмірі 1742,91 грн, а у стягненні 1063,32 грн слід відмовити. При цьому, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, про те, що у поданому позивачем розрахунку є відомості про здійснення відповідачем платежів за договором оренди №819 від 01.08.2015 на суму 33573,62 грн, що покриває, крім суми основного боргу - 23721,10 грн, і заявлену до стягнення пеню та 3% річних, оскільки як убачається із розрахунку доданого до позовної заяви в новій редакції, що була подана на виконання вимог ухвали суду від 06.01.2022 про залишення позовної заяви без руху, то у ньому відсутні будь-які проплати позивача з орендної плати. Таким чином суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. За наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення із відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 23721,10 грн, 1742,91 грн грн пені та 218,28 грн 3% річних. Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Відповідно до п. 3 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи. За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Управління економічного розвитку Бердичівської міської ради підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду Житомирської області від 04.08.2022 у справі №906/8/22 скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову. Крім того, в силу вимог ст. 129 ГПК України у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги судовий збір за подачу позову у розмірі 385,23 грн та апеляційної скарги у розмірі 1539,56 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління економічного розвитку Бердичівської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 04.08.2022 у справі №906/8/22 задоволити частково.

2. Рішення Житомирської області від 04.08.2022 у справі №906/8/22 скасувати. Прийняти нове рішення. Позов задоволити частково.

3. Стягнути з ФОП Корнійчука О. А. ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Управління економічного розвитку Бердичівської міської ради (13300, пл. Центральна, 1, м. Бердичів, код ЄДРПОУ 25308153) 23721 (двадцять три тисячі сімсот двадцять одну грн)10 коп. заборгованості по орендній платі, 1742 (одну тисячу сімсот сорок дві грн) 91 коп. пені та 218 (двісті вісімнадцять грн)28 коп. 3% річних та 385 (триста вісімдесят п`ять грн)23 коп. судового збору за подачу позову. Видати наказ. Відмовити в стягненні 29 545,32 грн заборгованості по орендній платі, 509,98 3% річних та 1063,32 грн пені.

4. Стягнути з ФОП Корнійчука О. А. ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Управління економічного розвитку Бердичівської міської ради (13300, пл. Центральна, 1, м. Бердичів, код ЄДРПОУ 25308153) 1539(одну тисячу п`ятсот тридцять дев`ять грн)56 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Житомирської області видати накази на виконання цієї постанови.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

7. Справу №906/8/22 повернути до Господарського суду Житомирської області. Повний текст постанови складений "22" листопада 2022 р. Головуючий суддя Миханюк М.В. Суддя Саврій В.А. Суддя Юрчук М.І.