LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873920/1102/21

від 03.11.2022 ·
Резолютивна:1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Господарського суду Сумської області від 01.06.2022 року у справі №920/1102/21 задовольнити частково.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" листопада 2022 р. Справа№ 920/1102/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Остапенка О.М. суддів: Полякова Б.М. Пантелієнка В.О. за участю секретаря судового засідання Сивак М.С. у присутності представників сторін: від АТ КБ "ПриватБанк": Куценко О.В. (в приміщенні суду) від боржника: Авраменко О.В. (в режимі відеоконференції) арбітражний керуючий Жмакіна Н.В. особисто (в режимі відеоконференції) розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Господарського суду Сумської області від 01.06.2022 року у справі №920/1102/21 (суддя Соп`яненко О.Ю.) про неплатоспроможність ОСОБА_1 , ВСТАНОВИВ: Постановою Господарського суду Сумської області від 01.06.2022 року у справі №920/1102/21 задоволено клопотання ОСОБА_1 про визнання його банкрутом та введення процедури погашення боргів; визнано боржника банкрутом та введено процедуру погашення боргів; керуючим реалізацією майна боржника фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Жмакіну Н.В. Не погоджуючись із зазначеною постановою місцевого господарського суду, АТ "Альфа-Банк" звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Сумської області від 01.06.2022 року у справі №920/1102/21 та закрити провадження у даній справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2022 року апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Доманська М.Л. Ухвалою суду від 04.07.2022 року вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Альфа-Банк" на постанову Господарського суду Сумської області від 01.06.2022 року у справі №920/1102/21, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1102/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . 16.08.2022 року супровідним листом Господарського суду Сумської області №920/1102/21/94 від 10.08.2022 матеріали справи №920/1102/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 року апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" на постанову Господарського суду Сумської області від 01.06.2022 у справі №920/1102/21 залишено без руху у зв`язку з неподанням документів, які підтверджують відправлення іншим учасникам провадження у справі копії цієї скарги і доданих до неї документів з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги. 22.08.2022 року, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали від 22.08.2022 року надано документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам провадження у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів. У зв`язку з перебуванням судді Доманської М.Л. у відпустці протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2022 для розгляду справи №920/1102/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М. судді: Сотніков С.В., Поляков Б.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Альфа-Банк" на постанову Господарського суду Сумської області від 01.06.2022 року у справі №920/1102/21, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 04.10.2022 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. У поданих через відділ документального забезпечення суду відзивах на апеляційну скаргу боржник та арбітражний керуючий Жмакіна Н.В. просять залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. До початку судового засідання засобами електронного зв`язку від арбітражного керуючого Жмакіної Н.В. та представника боржника адвоката Авраменка О.В. надійшли клопотання про проведення судового засідання 04.10.2022 року в режимі відеоконференції, проведення якого просять забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon. У зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022 для розгляду справи №920/1102/21 сформовано колегію суддів у складі:головуючий суддя Остапенко О.М.,судді:Поляков Б.М.,Пантелієнко В.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 року справу №920/1102/21 за апеляційною скаргою АТ "Альфа-Банк" на постанову Господарського суду Сумської області від 01.06.2022 року прийнято до провадження у визначеному складі; задоволено клопотання арбітражного керуючого Жмакіної Н.В. та клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Авраменка О.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; проведення судового засідання призначено на 15 год. 00 хв. 04.10.2022 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. Судове засідання, призначене на 04.10.2022 року, не відбулось у зв`язку із оголошенням тривалої повітряної тривоги у місті Києві. Після відбою повітряної тривоги ухвалою суду від 04.10.2022 року призначено розгляд справи №920/1102/21 на 19.10.2022 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. До початку судового засідання засобами електронного зв`язку від арбітражного керуючого Жмакіної Н.В. та представника боржника адвоката Авраменка О.В. надійшли клопотання про проведення судового засідання 19.10.2022 року в режимі відеоконференції, проведення якого просять забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon, за наслідками розгляду яких ухвалою суду від 18.10.2022 року клопотання було задоволено. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 оголошено перерву у справі до 03.11.2022 на підставі ст. 216 ГПК України. 20.10.2022 року через відділ документального забезпечення суду засобами електронного зв`язку від представника боржника адвоката Авраменка О.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання 03.11.2022 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 25.10.2022 року клопотання було задоволено. 26.10.2022 року через відділ документального забезпечення суду засобами електронного зв`язку від арбітражного керуючого Жмакіної Н.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання 03.11.2022 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 31.10.2022 року клопотання було задоволено. Представник АТ КБ "ПриватБанк" в судовому засіданні 03.11.2022 року у приміщенні суду вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати постанову господарського суду Сумської області від 01.06.2022 року у справі №920/1102/21 та закрити провадження у даній справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1. Представники боржника та арбітражний керуючий Жмакіна Н.В. в судовому засіданні в режимі відеоконференції проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову місцевого господарського суду - без змін. Представники скаржника в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у відповідності до ч. 6 ст. 120 ГПК України шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали суду від 19.10.2022 року про оголошення перерви у справі, від 25.10.2022 року та від 31.05.2022 року про задоволення клопотань про проведення відеоконференції, докази чого долучено до матеріалів справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли. Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. 03.11.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова господарського суду Сумської області від 01.06.2022 року у даній справі - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію процедури реструктуризації боргів, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Разом з тим, 21.04.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). Як встановлено судом, у провадженні господарського суду Сумської області перебуває справа №920/1102/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , провадження у якій відкрито ухвалою суду від 27.10.2021 за заявою боржника у зв`язку із відсутністю фінансової можливості сплатити наявну кредиторську заборгованість у розмірі 1 184 477,71 грн. Керуючим реструктуризацією боргів призначено арбітражного керуючого Жмакіну Н.В. Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.01.2022 року визнано грошові вимоги АТ "Альфа-Банк" до боржника у загальному розмірі 175259,53 грн., з яких: 136 185,91 грн. основної заборгованості - 2 черга, 34533,62 грн. пені - 3 черга, 4 540,00 грн. витрати по сплаті судового збору - окремо та задовольняються до задоволення вимог кредиторів. Ухвалою місцевого господарського суду від 23.02.2022 року визнано грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до боржника у загальному розмірі 18713,33 грн., з яких: 13 751,33 грн. основної заборгованості - 2 черга (без права вирішального голосу), 4 962,00 грн. витрат по сплаті судового збору - окремо та задовольняються до задоволення вимог кредиторів. 30.05.2022 боржник звернувся до суду з клопотання про визнання його банкрутом та введення процедури погашення боргів, керуючим реалізацією майна боржника просить призначити арбітражного керуючого Жмакіну Н.В. У поданому клопотанні боржник, посилаючись на положення ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства, зазначає, що протягом визначеного законом строку зборами кредиторів не схвалено запропонований ним план реструктуризації боргів. Постановою Господарського суду Сумської області від 01.06.2022 року у справі №920/1102/21 клопотання ОСОБА_1 задоволено, визнано боржника банкрутом та введено процедуру погашення боргів; керуючим реалізацією майна боржника фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Жмакіну Н.В. Місцевий господарський суд, приймаючи дану постанову, виходив з того, що провадження у справі № 920/1102/21 відкрито 27.10.2021 року і станом на 01.06.2022 пройшло більше 120 днів, водночас питання про схвалення плану реструктуризації боргів кілька разів виносилось на зборах кредиторів, прийнято рішення про відхилення плану реструктуризації, рішення щодо переходу до наступної стадії або про закриття провадження у справі прийнято не було. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у даній справі на підставі ч.7 ст.123 КУзПБ. За наслідками перегляду в апеляційному порядку законності винесення оскаржуваної АТ "Альфа-Банк" постанови колегія суддів вважає висновок господарського суду Сумської області передчасним та таким, що прийнятий без з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 123 КУзПБ, основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Згідно ч. 7 наведеної статті суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї; 2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю. Крім того, в силу положень ч. 11 статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. За змістом цієї норми: - чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника; - обов`язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника; - коло ініціаторів її застосування не конкретизовано; - господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб. Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування. Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ. Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів. За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду. Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності. Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей. За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб. Щодо застосування ч. 11 ст. 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі №910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність. Судова колегія наголошує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника. Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки. Апеляційний господарський суд акцентує, що за приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п`ятої статті 119 КУзПБ). Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 2 ст. 122 КУзПБ). Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі. Отже, на відміну від статті 44 КУзПБ, у справі про неплатоспроможність фізичної особи КУзПБ не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника, проте у наведених вище приписах визначає максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника. Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів. Таке тлумачення кореспондується з приписами ч. 1 ст. 130 КУзПБ про перехід до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів. Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Логічне та філологічне тлумачення цієї норми у взаємозв`язку з п. 2 ч. 4 статті 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ. Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за ч. 1 статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з п. 2 ч. 4 статті 122 КУзПБ зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ. Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ. До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника. Колегія суддів наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства. За змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: - протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; - зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника. Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі. За змістом абзацу другого частини другої статті 6, частини перша статті 130 КУзПБ процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника. Таким чином, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника. Тому неплатоспроможність боржника є обов`язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ. Отже, приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за ч. 7 статті 123, ч. 11 статті 126 КУзПБ. Враховуючи, що у частині одинадцятій статті 126 КУЗПБ конкретизовано лише момент з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 КУзПБ. Враховуючи наведене, приписи ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за ч. 11 ст. 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч. 1 ст. 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 року у справі № 903/806/20 та в подальшому знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 20.09.2022 року у справі №920/27/21. Як встановлено апеляційним господарським судом, ухвалою попереднього засідання господарського суду Сумської області від 19.01.2022 року у справі №920/1102/21 визнано грошові вимоги АТ "Альфа-Банк" до боржника у загальному розмірі 175259,53 грн., з яких: 136 185,91 грн. основної заборгованості - 2 черга, 34533,62 грн. пені - 3 черга, 4 540,00 грн. витрати по сплаті судового збору - окремо та задовольняються до задоволення вимог кредиторів. 26.01.2022 року на адресу АТ "Альфа-Банк" надійшло повідомлення разом із додатками про призначення арбітражним керуючим на 15.02.2022 року зборів кредиторів у справі №920/1102/21. 10.02.2022 року АТ "Альфа-Банк", керуючись ч.6 ст.123 КУзПБ, направив арбітражному керуючому Жмакіній Н.В. письмову відповідь щодо кожного питання порядку денного зборів кредиторів, в якій зазначив, що внаслідок невідповідності проекту плану реструктуризації боргів боржника вимогам ст.124 КУзПБ у кредитора відсутня можливість його погодити, оскільки: - проект плану реструктуризації боргів боржника містить інформацію про кредиторів, які не заявляли свої вимоги до ОСОБА_1 та, відповідно, судом не визнані; - проект плану реструктуризації боргів боржника не містить інформацію, яка сума буде виділятися АТ "Альфа-Банк" для погашення визнаних судом кредиторських вимог. На зборах кредиторів боржника, які відбулись 15.02.2022 року, рішення про схвалення плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 не прийнято з огляду на передчасність розгляду такого питання через необхідність внесення корективів до плану реструктуризації. 20.05.2022 року на адресу АТ "Альфа-Банк" надійшло повідомлення разом із додатками про призначення арбітражним керуючим на 27.05.2022 року зборів кредиторів у справі №920/1102/21. 21.05.2022 року АТ "Альфа-Банк", керуючись ч.6 ст.123 КУзПБ, направив арбітражному керуючому Жмакіній Н.В. письмову відповідь щодо кожного питання порядку денного зборів кредиторів, в якій зазначив, що внаслідок невідповідності проекту плану реструктуризації боргів боржника вимогам ст.124 КУзПБ у кредитора відсутня можливість його погодити, оскільки: - проект плану реструктуризації боргів боржника, зокрема п. 2.2, 3, 10.2, містить інформацію про кредиторів, які не заявляли свої вимоги до боржника та, відповідно, судом не визнані; - згідно проекту плану реструктуризації боргів боржник є непрацюючим та доходи в нього відсутні, однак у плані відсутня інформація про відсутність заборгованості по сплаті аліментів дочці, відтак у кредитора виникли сумніви про дійсні доходи ОСОБА_1 ; - план реструктуризації передбачає його виконання протягом 2 років, хоча відповідно до ч.6 ст. 124 КУзПБ строк плану не може перевищувати 5 років, відтак боржник за 2 роки погасить менше чверті визнаних вимог кредиторів. 27.05.2022 року керуючим реструктуризацією проведено збори кредиторів у справі №920/1102/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , на яких вирішено: схвалити звіт про проведену роботу від 19.05.2022 року №02-01/295; схвалити звіт про проведену роботу від 03.12.2021 року № 02-01/673; закрити провадження у справі №920/1102/21 на підставі ч. 11 ст. 126 КУзПБ. Оскільки план реструктуризації боргів боржника не схвалено зборами кредиторів протягом тривалого часу та враховуючи скрутне матеріальне становище, ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про визнання його банкрутом. Як було зазначено вище, задовольняючи вказане клопотання боржника, місцевий господарський суд послався на відсутність підстав для закриття провадження у даній справі у відповідності до положень ч. 7 ст.123 КУзПБ. При цьому, судом першої інстанції було залишено поза увагою, що підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не обмежуються тільки нормою ч. 7 ст.123 КУзПБ, оскільки можливість закрити провадження у такій справі законодавець наділив суд також за ч.11 ст.126 КУзПБ. Господарським судом Сумської області відповідних підстав за ч.11 ст.126 КУзПБ досліджено не було та в судовому рішенні не встановлено, що в свою чергу є неправильним застосуванням норм матеріального права. Отже, висновки про перехід до судової процедури погашення боргів боржника в даному випадку є передчасним. Слід також зазначити, що у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів. Окрім наведеного, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника. Водночас, місцевий господарський суд вказаних обставин справи не встановив, не дав їм жодної правової оцінки та в оскаржуваній постанові не відобразив, дотримання учасниками справи своїх процесуальних обов`язків для досягнення мети процедури неплатоспроможності фізичної особи не перевірив, обмежившись лише висновком про неприйняття зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника упродовж 120 днів та відсутність активів боржника для задоволення визнаних судом вимог кредиторів, чим допустився поверхневого підходу до вирішення даного питання, який полягає у формальному підрахунку строків та встановленні факту відсутності як рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника, так і активів боржника, що свідчить про неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи. Судова колегія наголошує, що у справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам ст. 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі. Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 130 КзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів. Аналогічних висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 16.12.2021 року у справі №910/8306/20 та від 25.08.2021 року у справі №925/473/20. З матеріалів справи вбачається, що боржником двічі подавався на схвалення зборів кредиторів план реструктуризації боргів, однак схвалений не був з огляду на невідповідність проекту плану реструктуризації боргів боржника вимогам ст.124 КУзПБ Дійсно, як встановлено судом, запропонований боржником проект плану реструктуризації має певні недоліки. Так, зокрема, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення. Станом як на дату проведення зборів кредиторів, так і винесення оскаржуваної постанови судом у справі №920/1102/21 визнано вимоги двох кредиторів: АТ "Альфа-Банк" та АТ КБ "ПриватБанк". Однак пункти 2.2, 3, 10.2 Розділу ІІ проекту плану реструктуризації боргів боржника містять інформацію про кредиторів (АТ "Райффайзен Банк", ПАТ "Банк Форум", Головна державна інспекція на автомобільному транспорті), які не заявляли свої вимоги до боржника та, відповідно, судом не визнані, що не відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ. Також план реструктуризації передбачає його виконання протягом 2 років, протягом яких боржником буде погашено менше чверті визнаних вимог кредиторів. Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 124 КУзПБ строк плану реструктуризації не може перевищувати 5 років. Боржником, в свою чергу, не зазначено та судом не встановлено жодних об`єктивних обставин, які б унеможливлювали виконання плану реструктуризації протягом максимального строку, визначеного КУзПБ, задля якнайбільшого погашення вимог кредиторів. Окрім наведеного, слід зазначити, що згідно норми ст. 124 КУзПБ, у плані реструктуризації зазначається інформації про всі доходи, в тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів. З наданого проекту плану реструктуризації боргів вбачається, що боржник є непрацюючим та доходи в нього відсутні. Водночас, зазначено, що після працевлаштування він розраховує отримати заробітну плату "на руки" 5 323,50 грн. щомісяця. Судом встановлено, що ані на дату проведення зборів кредиторів, ані на момент винесення оскаржуваної постанови у справі №920/1102/21, ані в суді апеляційної інстанції боржником не надано доказів працевлаштування. Відповідні обставини не заперечується також і боржником у відзиві на апеляційну скаргу. Отже, у зв`язку з викладеним, оскільки план реструктуризації будується виключно на припущеннях щодо ймовірного отримання доходів ОСОБА_1 , у суду апеляційної інстанції виникли обґрунтовані сумніви про дійсні доходи боржника та можливість подальшого виконання такого плану з метою погашення вимог кредиторів. Вказані обставини свідчать про те, що АТ "Альфа-Банк", як конкурсний кредитор, не ухилявся від можливості розгляду та схвалення плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , а виходив з обставин відсутності реального та обґрунтованого плану згідно вимог КУзПБ. Разом з тим, до надання боржником цілком реального, обґрунтованого та очевидно виконуваного плану реструктуризації після усунення відповідних недоліків, судова колегія позбавлена можливості дізнатись позицію кредиторів на предмет його схвалення або відхилення та, за наслідками його дослідження, самостійно оцінити план на відповідність його вимогам КУзПБ та дійти однозначного висновку про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. На вказані вище обставини, які були встановлені апеляційним судом, суд першої інстанції уваги не звернув та дійсних обставин, що мають значення для розгляду справи, не з`ясував, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника. У відповідності до численної практики Верховного Суду рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню. З урахуванням вищенаведеного, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, а справа №920/1102/21 - направленню до Господарського суду Сумської області для подальшого розгляду на стадію процедури реструктуризації боргів боржника. Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Господарського суду Сумської області від 01.06.2022 року у справі №920/1102/21 задовольнити частково. 2.Постанову господарського суду Сумської області від 01.06.2022 року у справі №920/1102/21 скасувати. 3.Матеріали справи №920/1102/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 скерувати до Господарського суду Сумської області для подальшого розгляду на стадію процедури реструктуризації боргів боржника.

4. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Повний текст постанови підписано 21.11.2022 року. Головуючий суддя О.М. Остапенко Судді Б.М. Поляков В.О. Пантелієнко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»