Постанова 4824 № 755/21179/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 листопада 2022 року АДРЕСА_1 Унікальний номер справи № 755/21179/21 Апеляційне провадження 22-ц/824/9116/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача: Махлай Л.Д., суддів: Немировської О.В., Ящук Т.І. при секретарі: Кролівець О.В. сторони позивач ОСОБА_1 відповідач Державне підприємство «Укрхімтрансаміак» розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 року, постановлену під головуванням судді Яровенко Н.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату премій, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди, в с т а н о в и в : у грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Укрхімтрансаміак», в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ про його звільнення з роботи, поновити його на посаді провідного фахівця служби внутрішньої безпеки департаменту відомчої безпеки ДП «Укрхімтрансаміак», стягнути з відповідача недоотримані надбавки за високі досягнення у праці, премії, середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2022 позовну заяву залишено без розгляду. Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на порушення судом норм процесуального права. А саме, судом зроблено помилковий висновок, що відсутність бойових дій в м. Києві означає відсутність воєнних дій (бойові дії та воєнні дії не є тотожними поняттями) та суперечать роз`ясненню Верховного Суду від 04.03.2022 на офіційному веб - сайті Верховного Суду, який вказує саме на право учасників судових процесів подавати заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку із воєнними діями та в ніякому разі не обмежується наявністю бойових дій на тих чи інших територіях України. Обидва клопотання про відкладення розгляду справи подавалися з одних і ти же підстав, проте у першому випадку суд задовольнив його клопотання, а у другому - ні, а тому вважає, що висновки суду суперечать один одному. У його діях відсутній факт порушення ним ч. 5 ст. 223 ЦПК України. Вважає, що винесення судом ухвали шляхом застосування положення ст. 257 ЦПК України під час оголошення воєнного стану в Україні при одночасному ігноруванні положень ч. 1 п. 2. ч. 3 ст. 223 ЦПК України є упередженим та таким, що має ознаки формального користування практикою застосування норм цивільного права у мирний час. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ДП «Укрхімтрансаміак» - Сіткевич Є.П. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін посилаючись на законність та обґрунтованість рішення. Зазначає, що аргументи апелянта є безпідставними. За заявою позивача судові засідання відкладались більше 2 разів (08.02.2022 та 24.05.2022). Судом враховано підстави які зазначені позивачем у клопотаннях про відкладення розгляду справи. При винесенні оскаржуваної ухвали суд прийняв до уваги рекомендації Ради суддів України, а саме, при визначенні умов роботи у воєнний час, слід керуватись реальною поточною обстановкою, що склалась у регіоні. Зазначивши, що станом на дату постановлення ухвали, де територіально знаходиться суд немає бойових дій, а суд здійснює свою діяльність у штатному режимі, суд правильно вказав, що неодноразове відкладення розгляду справи буде суперечити принципу ефективності судового процесу, який направлено на недопущення затягування строків розгляду справи. У судовому засіданні представник відповідача Мицько Н.М. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін посилаючись на його законність та обґрунтованість. Апелянт подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи позову заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з`явився в судове засідання, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 08.02.2022 на 11 год. За ухвалою суду розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. У судове засідання 08.02.2022 з`явився позивач та представник відповідача та за клопотанням позивача оголошено перерву до 22.03.2022 до 11 год. 22.03.2022 справу знято з розгляду у зв`язку із запровадженням комендантської години, судове засідання призначене на 24.05.2022 на 11 год. У судове засідання, яке призначено на 24.05.2022, позивач не з`явився та 23.05.2022 від позивача на електронну пошту суду надійшла заява, в якій він просить слухання даної справи перенести у зв`язку із воєнними діями на території України. Розгляд справи відкладено на 05.07.2022 11 годину. У судове засідання, призначене на 05.07.2022, позивач повторно не з`явився, направив до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із воєнними діями на території України. Залишаючи без задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з воєнними діями на території України, суд виходив з того, що поточна ситуація, яка склалася у м. Києві, а також де знаходиться територіально приміщення Дніпровського районного суду м. Києва відсутні бойові дії. Крім того, суд здійснює свою діяльність у штатному режимі, керується дотриманням розумних строків розгляду справи та недопущенням порушення прав інших учасників справи. Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах №802/562/18-а, №826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними. Судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору. Позивач двічі просив відкласти розгляд справи у зв`язку із введенням воєнного стану на території України. Про будь - які конкретні причини неможливості явки до суду позивач у клопотаннях не зазначав. Так, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який надалі продовжено. Статтею 64 Конституції України, у умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Згідно зі ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Отже, за змістом вищевказаних норм, право людини на судовий захист не може бути обмежене, тому суди під час воєнного стану працюють у штатному режимі з певними обмеженнями. Верховний Суд на сайті Судової влади України оприлюднив інформацію щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, зокрема, зауважив, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно прийматимуться рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом. За загальним правилом при вирішенні питання щодо можливості відкладення розгляду справи в період дії воєнного стану на підставі поданої учасниками судового процесу заяви суд залежно від інтенсивності бойових дій на певній території, загальної воєнної ситуації як в країні, так і в певному регіоні, де знаходиться суд, або учасник справи (його представник), поведінки суб`єктів владних повноважень, що мають компетенцію в сфері повідомлень щодо ризиків перебування на певній території (об`єкті нерухомості), має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства. При цьому врахуванню підлягають попередня поведінка учасника справи, можливість розгляду справи за відсутності сторін, можливість прибути у судове засідання та скористатися правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. У позивача, місцезнаходження якого відповідно до позовної заяви є м. Хмельницький мали б бути не ілюзорні, а реальні побоювання щодо власної безпеки при переміщенні для участі в судовому засіданні у м. Києві, проте про будь - які реальні побоювання позивач у клопотаннях не вказував, заяви про розгляд справи без його участі не подавав, клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції не заявляв. Відтак у суду першої інстанції були наявні підстави визнати неявку позивача до суду, як неявку без поважних причин. Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують. Колегія суддів також звертає увагу на те, що позивачем надано до суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд справи у його відсутності, в якому він вказує, що перебуває у лавах Збройних сил України з 01.07.2022, до якого додано копії документів із затушовуванням даних про осіб, які підписали документи та номеру військової частини. При цьому позивач у клопотанні, поданому до суду першої інстанції про повторне відкладення розгляду справи від 01.07.2022 не вказував про те, що він призваний на військову службу. Надалі до клопотання, адресованого суду апеляційної інстанції від 21.10.2022 позивач надав копію довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_1 (АДРЕСА_1), яка не посвідчена у встановленому законом порядку, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 30.08.2022. Разом з тим, суд апеляційної інстанції переглядає справу з урахуванням тих обставин, які існували на час постановлення оспорюваної ухвали та які міг врахувати суд першої інстанції. За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції законна та обґрунтована і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, визначених у ст. 389 ЦПК України. Постанова складена 21.11.2022. Головуючий Л. Д. Махлай Судді О. В. Немировська Т. І. Ящук