Постанова 4824 № 367/7603/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 листопада 2022 року м. Київ Справа № 367/7603/21 Провадження: № 22-ц/824/11564/202 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддів Вербової І. М., Нежури В. А., секретар Івасенко І. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 травня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Савлук Т. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в с т а н о в и в : У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом. Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 18 травня 2022 року позов ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 26.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я. В., зареєстрований в реєстрі за № 40911, яким пропонується звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 522572-А від 27.03.2019 року, укладеним ним із ТОВ «СС ЛОУН», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимог за кредитними договорами № 40071779-14 від 30.07.2019 року є ТОВ «Фінфорс», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимог за кредитними договорами 28/1220-01 від 28.12.2020 року, є ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»», за період з 28.12.2020 року по 10.03.2021 року повну суму заборгованості у розмірі 18 635,95 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 17 435,95 грн; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 6 935,95 грн; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн; строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн, строкова заборгованість за по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 3 500,00 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 1 200,00 грн., які підлягають стягненню з боржників на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню 18 635,95 грн. Стягнуто з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1362 грн., та витрати на правову допомогу, пов`язаних з підготовкою та розглядом справи, в розмірі 1500 грн., а всього на загальну суму 2862 грн. Не погодившись із таким судовим рішенням в частині розподілу судових витрат, ОСОБА_1 направила апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права в цій частині, просила змінити заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 травня 2022 року у вказаній частині, стягнувши з відповідача на свою користь судові витрати по оплаті послуг за надання правничої (правової) допомоги в розмірі 5000 грн. Також просила суд повернути судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції не взяв до уваги надані нею докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, які долучені до матеріалів справи, та не урахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01.09.2021 року у справі №178/1522/18, згідно яких витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або тільки має бути сплаченою. Вказала, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що нею не доведення понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. Поза увагою суду залишився меморіальний ордер щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. Ухвалами Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 04 жовтня 2022 року до суду надійшло клопотання адвоката Калініна С.К. в інтересах ОСОБА_1 про розгляд справи за відсутності скаржника та її представника. Зважаючи на викладене, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині розподілу судових витрат, в іншій частині судом апеляційної інстанції не переглядається. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 09 вересня 2021 року між адвокатським бюро «Калінін і Партнери» та ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №б/н/21, предметом даного договору є надання бюро усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту за рішення суду визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною. Відповідно до п. 2 додатку №1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №б/н/21 від 09 вересня 2021 року, за надання професійної правничої допомоги, передбаченої в п.п. 1.1. договору, клієнт сплачує бюро гонорар (винагороду) в розмірі 5 000 грн. Клієнт сплачує гонорар (винагороду) на поточний рахунок бюро, що визначений в договорі. Позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн, що підтверджено меморіальним ордером № @2PL725751 від 15 вересня 2021 року. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 1 500 грн. Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Згідно ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно вимог частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини 1 статті 134 ЦПК України кожна із сторін процесу подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла, і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Згідно частини 2 зазначеної статті у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн (а.с. 3 зв). На підтвердження вказаних витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду відповідні докази: договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги. Обґрунтовуючи розмір витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн ОСОБА_1 надала суду копії договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н/21, що укладений між нею та АО «Калінін і Партнери», додатку № 1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н/21, рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару (винагороди), копію меморіального ордеру на суму 1 500 грн (а.с. 21-25). Згідно додатку № 1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н/21, сторони домовились про гонорар бюро, умови та порядок розрахунків, та погодили, що за надання професійної правничої (правової) допомоги, передбаченої в п.п. 1.1 договору, клієнт сплачує бюро гонорар (винагороду) в розмірі 5 000 грн. Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання АО «Калінін і Партнери» Пліско О.В. правової допомоги за договором про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н/21 та додатком № 1 до цього договору у розмірі 5 000 грн. Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). Отже, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про стягнення з відповідача на користь позивачки лише тих витрат на правничу допомогу, які фактично нею понесені. Більше того, в матеріалах справи наявні заява адвоката Калініна С.К. в інтересах ОСОБА_1 про приєднання до матеріалів справи доказів оплати позивачкою наданих АБ «Калінін і Партнери» їй послуг в повному обсязі. На підтвердження чого, до клопотання було долучено копію меморіального ордеру № 284733219 від 30.11.2021 року на суму 3 500 грн (а.с. 62-63). Отже, витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі підтверджені належними доказами, при цьому, вказані докази були надані суду у строк, визначений процесуальний законом. Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат ухвалене без додержання норм процесуального та матеріального права. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат слід змінити, збільшивши розмір витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 , з 1500 грн до 5000 грн, у зв`язку з чим збільшити загальний розмір судових витрат, з 2862 грн до 6362 грн. Щодо вимог апеляційної скарги про повернення судового збору за подання апеляційної скарги колегія зазначає наступне. Так, судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто, вирішення тих питань, які не пов`язані із вимогами заявленого позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом. Разом з тим, звертаючись до суду з апеляційною скаргою на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 травня 2022 року в частині розподілу судових витрат ОСОБА_1 судовий збір не сплачувала. До апеляційної скарги ОСОБА_1 в якості додатків долучила лише копію заяви про приєднання доказів, копію фіскального чеку про поштове відправлення цього клопотання на адресу суду та копію меморіального ордеру. Доказів понесення судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 не надано, а відтак вказані вимоги скаржника задоволенню не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 травня 2022 року в частині розподілу судових витрат змінити. Збільшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 , з 1500 грн до 5000 (п`яти тисяч) грн, у зв`язку з чим збільшити загальний розмір судових витрат, з 2862 грн до 6362 (шести тисяч трьохсот шістдесяти двох) грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Т.О. Невідома Судді І.М. Вербова В.А. Нежура