Постанова Київський апеляційний суд № 752/27880/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/8184/2022 справа №752/27880/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2022 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В. розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23лютого 2022 року, ухвалене під головуванням судді Хоменко В.С., у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- встановив: У листопаді 2021 року до суду звернулося Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивує тим, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку із чим КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року та правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 08.03.2018 року №34. Вказує, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води. Вказує, що відповідачка від послуг централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовилась. Разом з цим, відповідачка своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 серпня 2021 року складає 61 280,37 гривень (заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 61 280,37 гривень та 0,00 гривень - заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води). Вказує, що на підставі договору №602-18 про відступлення прав вимоги від 11 серпня 2018 року, укладеного між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації), «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» прийняв право вимоги до відповідачки з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 42 346,28 гривень. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідачки: заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 42 346,28 гривень; заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 гривень; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 61 280,37 гривень; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 гривень; витрати пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 гривні та стягнути витрати сплачені позивачем за подання позовної заяви у розмірі 2 270,00 гривень судового збору. Рішенням Голосіївського районного суду від 23 лютого 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з ухваленим рішенням, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» подано апеляційну скаргу. Вказує, що внаслідок того, що справа розглядалась без повідомлення учасників справи, позивач був позбавлений можливості права участі в судовому засіданні та не мав можливості надати свої усні пояснення з приводу доказів у справі. Звертає увагу, що відповідно до інформації, яка надійшла з КП КМР «КМ БТІ» квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності з 2003 року: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (в рівних долях). Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, новим власником з 28 липня 2021 року є ОСОБА_2 . Звертає увагу, що заявлена в позовній заяві заборгованість сформувалась раніше, тобто в той період коли ОСОБА_1 була співвласником квартири. Звертає увагу, що при поданні позовної заяви позивачем за період виникнення заборгованості подані до суду докази про надання послуг за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: наряди на підключення та відключення опалення в даному будинку, акт про прийняття теплового вузла на облік, акт про готовність вузла комерційного обліку до роботи та відомості споживання теплової енергії за вищевказаною адресою. Звертає увагу, що особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 закріплений за ОСОБА_1 (відповідно до інформації переданої від попереднього надавача послуг ПАТ «КИЇВЕНЕРГО»). Зазначає, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та Комунальним підприємством «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» укладено Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період 01 серпня 2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору. Таким чином, позивач прийняв право вимоги до ОСОБА_1 щодо заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та прийняв право вимоги до відповідачки будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань з оплати за спожиті послуги. Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 23 лютого 2022 року, ухвалити нове рішення, позовні вимоги задовольнити частково, а саме: стягнути з відповідачки ОСОБА_1 1/3 частину заборгованості, а саме: заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 14115,43 гривень; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 20426,79 гривень. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом першої інстанції установлено,11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат (а.с. 49). Відповідно до даних Додатку № 1 до Договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 43 346,28 грн за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 45). Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року №591 КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. З 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО". Відповідно до наданого КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" розрахунку відповідачка має заборгованість по оплаті наданих їй послуг: за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 42 346,28 гривень; за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 61 280,37 гривень (а.с. 46-47). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що матеріали справи не містять доказів належності квартири АДРЕСА_2 , на праві власності відповідачці. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині та зазначає про таке. З даних свідоцтва про право власності на майно НОМЕР_2 від 03 вересня 2003 року встановлено, що квартира АДРЕСА_2 загальною площею 124,2 кв.м належить в рівних частинах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві приватної власності (а.с.68). З даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07 вересня 2021 року вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано 28 липня 2021 року за ОСОБА_2 (а.с. 42-43). Аналіз вказаних даних дозволяє зробити висновок, що протягом періоду, в який виникла та нарахована заборгованість, 1/3 частина квартири належала відповідачці. Відтак висновки суду першої інстанції в цій частині не відповідають обставинам справи, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення. Вирішуючи спір по суті, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до частини 4статті 319 ЦК Українивласність зобов`язує. Відповідно до частини1статті 322 ЦК Українивласник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Відповідно до частини 3статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, частини 2статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIIIспоживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до статей 19, 25 Закону України "Про теплопостачання"споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості. Частиною 1статті 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. З матеріалів справи встановлено, що КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" здійснює надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води власникам квартир в будинку АДРЕСА_3 з 01 травня 2018 року. До 01 травня 2018 року надання таких послуг здійснювало ПАТ "КИЇВЕНЕРГО". 11 жовтня 2018 року між ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" та КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" укладено Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії). За пунктом 1.1 вказаного договору ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" відступило право вимоги, а КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з урахуванням оплат, що отримані ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" до дати укладення цього договору. До позовної заяви КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" долучені копії додатку № 1 до договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до яких ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" відступило КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" право вимоги до ОСОБА_1 про стягненню заборгованості, яка складається із заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 42 346,28 грн (а.с. 10-11). Доказів на спростування розміру цієї заборгованості, а також розірвання або визнання недійсним у встановленому законом порядку Договору №602-18 від 11 жовтня 2018 року про відступлення права вимоги (цесії), матеріали справи не містять. Згідно статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Згідно статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів, а споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 ЦК України). Позивачем у відповідності до вимог частини 1 статті 81 ЦПК України доведено наявність заборгованості за надані комунальні послуги, складові та розмір заборгованості. При цьому, апеляційний суд зазначає, що даних свідоцтва про право власності на майно встановлено, що відповідачка була власницею 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , відтак з відповідачки підлягає стягненню 1/3 частини заборгованості за отримані комунальні послуги, що відповідатиме частці власності на нерухоме майно. Враховуючи наведене, позовні підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 14115,43 грн заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення, 20426,79 гривень заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення, що разом складає 34 542,22 гривень Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Встановлено, що за звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 гривень. Позов задоволено на 33,3%, що пропорційно становить 755,91 гривень. За звернення до суду апеляційної інстанції сплачено судовий збір 3 405,00 гривень. Апеляційна скарга задоволена повністю, відтак на користь позивача підлягає стягненню 3 405,00 гривень. Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складається з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів, та витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації відомості, що підтверджують право власності/користування об`єктом нерухомості за адресою АДРЕСА_1 . На виконання вказаної ухвали 20 грудня 2021 на адресу суду надійшли відомості з КП КМР "КМ БТІ". Відповідно до частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів. Згідно частини 1 статті 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Встановлено, що КП КМР "КМ БТІ" у своєму листі просить суд забезпечити здійснення оплати за надання інформації на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 . На підтвердження понесених витрат надає квитанцію №15630 (с), згідно даних якої КП КМР "КМ БТІ" сплатило 142 гривень 60 гривень. У графі призначення платежу вказано "послуги КП "КМР КМБТІ" №15630. Відтак, пропорційно до розміру задоволених вимог з відповідачки слід стягнути 47,54 гривень за витребувані докази. Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» задовольнити. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 14 115,43 грн; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 20 426,79 гривень, витрати пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 47,54 грн., а всього 34 589,76 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» 755,91 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, та 3405,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, а всього 4 160,91 грн судового збору. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 17 листопада 2022 року. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді А.М. Андрієнко В.В. Соколова