Постанова Київський апеляційний суд № 758/16365/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 758/16365/21 головуючий у суді І інстанції Якимець О. І. провадження №22-ц/824/10562/2022 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Головуючого судді: Сушко Л.П., суддів: Сліпченка О.І., Суханової Є.М., секретар судового засідання: Гайдаєнко В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку "Данченка 30" про зобов`язання надати відповідь на звернення, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, якою просив зобов`язати відповідача надати відповідь на його звернення від 15 вересня 2021 року. Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року позов задоволено. Зобов`язано ОСББ «Данченка 30» надати письмову відповідь на звернення ОСОБА_1 № 15/09/21-3 від 15.09.2021 в порядку та строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян». У червні 2022 року позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на його користь 14 100,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги. Додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 28 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСББ «Данченка 30» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 200,00 грн. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись напорушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 липня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким заяву позивача щодо розподілу судових витрат задовольнити. Доводи апеляційної скарги обґрунтовував тим, що розгляд справи був складний та тривав довгий термін (кількість, об`єм, складність підготовки та специфіка документів). Зазначає, що суду своєчасно і належним чином передбаченим чинним законодавством України позивачем надані необхідні докази розміру судових витрат на суму 14 100 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги. Також зазначає, що оскільки надані послуги стосувались виключно цього судового спору і були важливими для позивача для відновлення його законних прав та інтересів, порушених відповідачем, то позивач був вимушений звернутись до фахівця права по правничу допомогу. Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив у встановлений апеляційним судом строк, не надходив. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Вирішуючи питання про стягнення судових витрат та задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 щодо витрат на правничу допомогу, суд виходив зі складності, категорії справи, реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності та необхідності), критерію реальності та розумності та вважав можливим стягнути 200 грн. Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати . Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст. 133 ЦПК України). Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. При цьому, за умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України). У той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (абз.2 ч.8 ст.141 ЦПК України). Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом, позивачем було заявлено про те, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10450 грн. На підтвердження повноважень представника позивача до позову додано копія ордеру, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, акт № 19/10/21-2 про прийняття-передачу наданої правової (правничої) допомоги (а.с. 12-14), договір про надання правової (правничої) допомоги № 0706/21 (а.с.23-24), Додаток № 1 від 07 червня 2021 року до договору надання правової (правничої) допомоги № 0706/21 від 07 червня 2021 року (а.с. 25), додаткова угода № 2 від 07 червня 2021 року до договору надання правової (правничої) допомоги № 0706/21 від 07 червня 2021 року (а.с. 26). Зі змісту ухвали Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вбачається, що суд ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Справа була розглянута судом 22 лютого 2022 року. Судом також встановлено, що станом на дату винесення додаткового судового рішення, на розгляді у Подільському районному суду міста Києва перебувають також і інші позовні заяви ОСОБА_1 стосовно ненадання відповіді на його запити відповідачем. У цій справі рішенням суду від 22 лютого 2022 року у справі № 758/16365/21 задоволено позов та зобов'язано відповідача надати письмову відповідь на звернення ОСОБА_1 № 15/09/21-3 від 15 вересня 2021 року в порядку та строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян». Доводи апеляційної скарги про те, що позивач надав до суду своєчасно і належним чином передбаченим чинним законодавством України необхідні докази розміру судових витрат на суму 14100 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги, колегія суддів відхиляє, враховуючи предмет позову у даній справі та складність справи, тому такі витрати не можуть вважатися співмірними та об'єктивно необхідними у цій справі. Таким чином, суд першої інстанції надав повну та всебічну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо розподілу судових витрат за результатами розгляду справи із дотриманням норм процесуального права, навів у судовому рішенні необхідне мотивування та врахував співмірність заявлених вимог зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим на надання цих послуг, та їх обсяг, та дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 200 грн витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги адвокатом. Окрім цього, суд апеляційної інстанції, звертає увагу також на те, що відповідно до частини дев`ятої статті 83 ЦПК України копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що заява про стягнення судових витрат була подана позивачем без підтвердження направлення її копії разом з доказами надання правничої допомоги відповідачеві, що позбавило його можливості заявити клопотання про зменшення розміру судових витрат та доводити їх неспівмірність. Вказані обставини свідчать про те, що позивачем не було дотримано порядку звернення до суду із заявою про стягнення судових витрат, що судом першої інстанції до уваги не взято. Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 липня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено «16» листопада 2022 року. Головуючий суддя Л. П. Сушко Судді О. І. Сліпченко Є. М. Суханова