Постанова Київський апеляційний суд № 752/27457/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 752/27457/21 Головуючий у 1 інстанції: Шевченко Т.М. Провадження № 22-ц/824/10308/2022 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шебуєвої В.А., суддів Матвієнко Ю.О., Гуля В.В., секретар Шевченко Т.В., розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та адвоката Шуплякової Світлани Борисівни, яка діє від імені та в інтересах Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 21 липня 2022 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен» до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,- в с т а н о в и в: В листопаді 2021 року ПрАТ «СК «Соверен» звернулося до суду з позовом до ТДВ «Експрес Страхування», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Зазначило, що 11.12.2019 року в м.Києві по Столичному шосе, 33/1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «HyundaiTucson» д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована ТДВ «Експрес Страхування» згідно полісу №АО3025051. Транспортний засіб марки «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_2 був забезпечений згідно договору добровільного страхування наземного транспорту КАСКО № 01-0121-19, укладеного з ПрАТ «СК «Соверен». Постановою Київського апеляційного суду від 21.05.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. 11.12.2019 року ПрАТ «СК «Соверен» отримало від ОСОБА_2 заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Згідно звіту № 4279 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_2 становить 971 713,02 грн. Згідно рахунку-фактури від 04.03.2020 року вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу становить 707 309 грн. 16.03.2020 року ПрАТ «СК «Соверен» прийнято рішення про виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 у розмірі 707 309 грн. та здійснено виплату частинами. 27.05.2021 року ПрАТ «СК «Соверен» звернулося до ТДВ «Експрес Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування, однак отримав відмову з посиланням на неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року. 08.09.2021 року ПрАТ «СК «Соверен» на адресу ОСОБА_1 направило заяву про відшкодування шкоди В добровільному порядку ОСОБА_1 відмовляється від відшкодування матеріального збитку. Вважаючи відмову відповідачів протиправною, ПрАТ «СК «Соверен» просило стягнути з ТДВ «Експрес Страхування» 100 000 грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; стягнути з ОСОБА_1 607 309 грн. шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21 липня 2022 року позов ПрАТ «СК «Соверен» задоволено частково. Стягнуто з ТДВ «Експрес Страхування» на користь ПрАТ «СК «Соверен» 100 000, грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 2 270 грн. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Соверен» 253 654,50 грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 2 270 грн. судового збору. У іншій частині позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 та представник ТДВ «Експрес Страхування» подали апеляційні скарги. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього 253 654,50 грн. у відшкодування шкоди та 2 270 грн. судового збору та відмовити у задоволенні вказаних позовних вимог. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Суд не прийняв до уваги його клопотання від 15 лютого 2022 року про відкладення розгляду справи або оголошення в судовому засіданні перерви через те, що у Солом`янському районному суді м. Києва перебуває адміністративна справа за його позовом щодо визнання протиправними дій старшого інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортної пригоди Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України капітана поліції Бобровника В.В. через порушення ним положень ст. ст. 38, 247, 254 КУпАП. Також зазначає, що огляд пошкодженого автомобіля марки «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_2 проводився 19 грудня 2019 року без його присутності, у зв`язку з чим у спеціаліста були відсутні підстави достовірно встановити точні дані щодо фактичних пошкоджень автомобіля. При детальному аналізі звіту № 4279 року суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 від 11.12.2019 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу. викликає сумніви щодо достовірності зазначених у ньому даних. У звіті зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_2 складає 919 262,74 грн., водночас ринкова вартість автомобіля становить 1 178 748,60 грн. Відтак, згідно вказаного висновку вартість відновлювального ремонту становить 78 % ринкової вартості ідентичного автомобіля без пошкоджень, що вказує на недоцільність проведення ремонту взагалі. Відповідно до рахунку-фактури від 04 березня 2020 року ФОП ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 707 309 грн. Ним було встановлено, що за адресою реєстрації ФОП ОСОБА_4 знаходиться житловий будинок, а не СТО. Тобто, у неї фактично відсутні приміщення для здійснення ремонтних робіт. На адвокатський запит Головне управління ДПС у м. Києві дало відповідь, що ФОП ОСОБА_4 не має найманих працівників. Відтак, у нього наявні сумніви щодо фактичного виконання робіт по ремонту автомобіля «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_2 ФОП ОСОБА_4 , якій ПрАТ «СК «Соверен» ніби то перерахувало кошти за ремонт. В апеляційній скарзі ТДВ «Експрес Страхування» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТДВ «Експрес Страхування» 100 000,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди та 2270,00 грн. судового збору та відмовити у задоволенні вимог до ТДВ «Експрес Страхування». Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що дорожньо-транспортна пригода, в якій пошкоджений застрахований транспортний засіб мала місце 11 грудня 2019 року. Із заявою про страхове відшкодування ПрАТ «СК «Соверен» звернулося лише 27 травня 2021 року, тобто зі спливом річного строку. ТДВ «Експрес Страхування» обґрунтовано відмовило у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 37.1.4. ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що право страховика за договором про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про його виплату не залежить від суб`єкта звернення з відповідною заявою та підлягає застосуванню, в тому числі, і у випадку коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий , а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу збитку на підставі договору добровільного майнового страхування. Відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ «СК «Соверен» до ТДВ «Експрес Страхування». В апеляційній інстанції ОСОБА_1 і його представник підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити. Представник ПрАТ «СК «Соверен» просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. В судове засідання представник ТДВ «Експрес Страхування» не з`явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у його відсутність. Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скаргизалишенню без задоволення з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11 грудня 2019 року о 08.00 год. за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 31/1, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «HyundaiTucson» д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована ТДВ «Експрес Страхування» згідно полісу № АО3025051; ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 100 000 грн.; франшиза дорівнює нулю (а.с. 18 т. 1). Транспортний засіб марки «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_2 був забезпечений згідно договору добровільного страхування наземного транспорту КАСКО № 01-0121-19, укладеного 05.11.2019 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «Соверен» (а.с. 21 т. 1). Згідно звіту № 4279, складеного 11.12.2019 року суб`єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Land Rover» складає 919 262,74 грн., ринкова вартість автомобіля становить 1 178 748,60 грн., втрата товарної вартості 52 450,28 грн. (а.с. 27-73 т. 1). 16.03.2020 року ПрАТ «СК «Соверен» складено страховий акт № 03/20-03Т, яким визнано подію, яка відбулася 11.12.2019 року за участю забезпеченого транспортного засобу страховим випалом. Розмір страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 визначений на підставі рахунку-фактури №000159 від 04 березня 2020 року ФОП ОСОБА_4 , у розмірі 707 309 грн. (а.с. 7 т. 1). Відповідно до платіжних доручень № 824 від 19.03.2020 року, № 825 від 20.03.2020 року, № 843 від 03.04.2020 року, № 875 від 24.04.2020 року, № 937 від 05.06.2020 року, № 705 від 12.06.2020 року, № 48 від 01.07.2020 року, № 50 від 02.07.2020 року ПрАТ «СК «Соверен» перераховано грошові кошти у розмірі 707 309 грн. отримувачу - ФОП ОСОБА_4 згідно акту № 03/20-03Т від 16.03.2020 року (а.с. 77-83 т. 1). 27 травня 2021 року ПрАТ «СК «Соверен» звернулося до ТДВ «Експрес Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування на підставі договору про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Листом від 29 червня 2021 року ТДВ «Експрес Страхування» відмовило ПрАТ «СК «Соверен» у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з пропуском річного строку подання такої заяви, визначеного підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (а.с. 8 т. 1). У позовній заяві ПрАТ «СК «Соверен» посилалося на те, що постановою Київського апеляційного суду від 21.05.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто встановлено винність дій останнього у настанні дорожньо-транспортної пригоди 11.12.2019 року. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 11.12.2019 року відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 073053, відповідно до змісту якого водій ОСОБА_1 11.12.2019 року о 08.00 год., керуючи автомобілем марки «HyundaiTucson» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві на Столичному шосе, 31/1, при зміні напрямку руху не впевнився у безпечності, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та при розвороті не надав перевагу у русі транспортному засобу марки «Land over» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався на зустріч по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення, чим водій порушив вимоги п.п. 2.3 б, 10.1 Правил дорожнього руху України. За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 073053 постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 20.02.2020 року (справа № 752/26827/19, провадження № 3/752/947/20) провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито у зв?язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 163). Постановою Київського апеляційного суду від 27.07.2020 року постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 20.02.2020 року залишено без змін (а.с. 164-165). Судом встановлено, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.12.2020 року ( справа № 752/21802/20, провадження № 3/752/9580/20), залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 01.02.2021 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрито, у зв?язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с. 166-168). У вказаних судових рішеннях, суди дійшли висновку, що ОСОБА_2 11.12.2019 року, керуючи транспортним засобом марки «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_2 по Столичному шосе в м. Києві, у порушення вимог п. 12.4 ПДР зі швидкістю 123…140 км/год, здійснив зіткнення з транспортним засобом «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 . Порушення водієм ОСОБА_2 швидкісного режиму з технічної точки зору перебувало у причинному зв?язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди. В подальшому 29.01.2021 року відносно ОСОБА_1 складено новий протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 133406, згідно якого 11.12.2019 року о 08.00 год. за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 31/1, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «HyundaiTucson» д.н.з. НОМЕР_1 , при розвороті поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку не надав дорогу автомобілю «LandRover» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, та скоїв з ним зіткнення, чим порушив вимоги п. 10.4 Правил дорожнього руху України. За результатами розгляду вказаного протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 133406 від 29.01.2021 року постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 11.03.2021 року (справа № 752/4865/21, провадження № 3/752/3220/21) закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв?язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 169 т. 1). Постановою Київського апеляційного суду від 21.05.2021 року постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11.03.2021 року скасовано, прийнято нову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі закрито у зв?язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с. 170-173 т. 1). У вказаному судовому рішенні, встановлюючи винність дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції посилався в тому числі і на висновок експерта № 2020/16-03 від 16.03.2020 року, яким встановлено, що в даній дорожньо-транспортній пригоді водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював розворот поза перехрестям, а це з огляду на надані матеріали, змушувало учасника руху, який мав перевагу, змінювати швидкість та напрямок руху. Таким чином, ОСОБА_1 повинен був дотримуватись вимог, визначених п. 2.3б, 10.1, а також визначених п. 10.4 Правил дорожнього руху, з огляду на тлумачення терміну «дати дорогу». Дана дорожньо-транспортна пригода не могла б виникнути, коли б водій ОСОБА_1 чітко дотримувався ПДР, тим більше дотримуючись ще і визначення терміну «дати дорогу», з огляду на вимоги, визначені для виконання розвороту поза перехрестям п. 10.4 ПДР, а тому дії водія ОСОБА_1 , які не відповідали вимогам ПДР, були причиною виникнення ДТП (а.с. 172 т. 1). Відтак, матеріали судової справи містять рішення судів, якими встановлено вину обох водіїв - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди 11.12.2019 року за встановлених судом обставин, З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ПрАТ «СК «Соверен». Стягнув з ТДВ «Експрес Страхування» на користь ПрАТ «СК «Соверен» 100 000, грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, а з ОСОБА_1 253 654,50 грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди. У іншій частині позову ПрАТ «СК «Соверен» відмовлено. Суд першої інстанції вважав за необхідне розподілити відповідальність між обома учасниками ДТП ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у співвідношенні 50/50, виходячи з того, що дорожньо-транспортна пригода мала місце внаслідок порушень ПДР обома її учасниками і пошкодження отримали обидва транспортних засоби. Відповідно, ПрАТ «СК «Соверен» має право на відшкодування половини від сплаченої суми, що становить 353 654,50 грн. Суд виходив з того, що відповідачі не спростовували розмір заявленої майнової шкоди. ПрАТ «СК «Соверен» пропустив визначений підпунктом 34.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" річний строк через обставини, які не залежали від нього. У разі відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв`язку з пропуском річного строку, позивач має право на пред`явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності. Отже, з відповідача ТДВ «Експрес Страхування» в межах ліміту відповідальності на користь ПрАТ «СК «Соверен» підлягає стягненню 100 000 грн., а з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Соверен» підлягає стягненню 253 654,50 грн. шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до положень ст. 979 ЦК України, ст. 16 Закону України «Про страхування» за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Статтею 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного суду від 21.05.2021 року у справі № 752/4865/21 було визнано ОСОБА_1 винним у порушенні Правил дорожнього руху, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди. Так само, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.12.2020 року у справі № 752/21802/20, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 01.02.2021 року також встановлено вину ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди. На підставі договору добровільного страхування та страхового акту ПрАТ «СК «Соверен» було виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 707 309,00 грн. З урахуванням положень ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» та обставин справи суд першої інстанції, дійшов законного та обґрунтованого висновку про перехід до ПрАТ «СК «Соверен» права вимоги за завдану шкоду, яке мав ОСОБА_2 на загальну суму 353 654,50 грн. ПрАТ «СК «Соверен» рішення суду першої інстанції не оскаржувало. Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на необґрунтованість звіту суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Суліменка від 11.12.2019 року, недоцільність виконання ремонту автомобіля "Land Rover" д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням наведених у звіті даних. Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «СК «Соверен» визначило розмір відшкодування, яке підлягає виплаті ОСОБА_2 у сумі 707 309,00 грн. на підставі рахунку-фактури №000159 від 04 березня 2020 року ФОП ОСОБА_4 . Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 не надав суду першої інстанції належних та допустимих доказів на спростування визначеного розміру шкоди, а також не порушував перед судом питання про призначення відповідної експертизи. А тому колегія суддів відхиляє наведені у апеляційній скарзі ОСОБА_1 сумніви щодо дійсності документів ФОП ОСОБА_4 щодо проведеного відновлювального ремонту автомобіля. У відзиві на позовну заяву ПрАТ «СК «Соверен» Колпак С.М. посилався на відсутності його вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. Колегія суддів відхиляє посилання представника ТДВ «Експрес Страхування» на безпідставність стягнення з нього на користь позивача 100 000 грн. в рахунок відшкодування шкоди через пропуск визначеного підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" річного строку на подання заяви про страхове відшкодування. Відповідно до п.22.1. ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Водночас відповідно до приписів п.37.1.4 ст.37 цього Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. В постанові від 14 грудня2021 року в справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає наслідком пропуску потерпілою особою річного строку подання заяви до страховика про страхове відшкодування, право страховика на відмову у виплаті регламентних виплат. Разом з тим, ані Закон №1961-IV, ані ЦК України, ані будь-який інший закон не передбачає в цьому випадку припинення взагалі права потерпілою особи на отримання відшкодування або на задоволення позову як, наприклад, передбачено ЦК України при пропуску позовної давності.Водночас ЦК України передбачається також поновлення, зупинення, переривання позовної давності (статті 263-264, стаття 267 ЦК України). Сплив строку, протягом якого потерпіла особа може реалізувати своє регулятивне суб`єктивне право (у цьому випадку протягом одного року) за рахунок страховика (страхової компанії), призводить до неможливості отримання страхового відшкодування від особи, що застрахувала відповідальність винної в ДТП особи в позасудовому порядку. Однак, законодавством не передбачено в цьому випадку припинення взагалі права на відшкодування шкоди, ані у повному обсязі, ані в обсязі страхового відшкодування. Тоді як згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявила сторона у спорі, є підставою для відмови в позові. Крім того, немає підстав вважати, що річний строк звернення з заявою про виплату страхового відшкодування є спеціальним строком позовної давності, передбаченим статтею 258 ЦК України, оскільки це суперечить змісту зазначеної норми, яка не передбачає встановлення спеціальної позовної давності в інших випадках, ніж випадки, передбачені в цій норми. З огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі. Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, крім зазначених вище випадків, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV). Відтак, аналізуючи зазначене законодавство в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що потерпіла особа при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв`язку з пропуском річного строку, має право на пред`явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності. У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку. Дорожньо-транспортна пригода, в якій був пошкоджений автомобіль марки «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_2 , мала місце 11 грудня 2019 року . ПрАТ «СК «Соверен» звернулося до ТДВ «Експрес Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування27 травня 2021 року. При цьому, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був визнаний винним у порушенні Правил дорожнього руху, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди постановою Київського апеляційного суду від 21.05.2021 року у справі № 752/4865/21. Враховуючи, що до цього судовими рішеннями не було встановлено вини останнього у завданні шкоди, у самого ТДВ «Експрес Страхування» були відсутні підстави для здійснення відшкодування, а у ПрАТ «СК «Соверен» - підстави для звернення із такою заявою. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з ТДВ «Експрес Страхування» на користь ПрАТ «СК «Соверен» 100 000, грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди. Таке рішення відповідає змісту правовідносин та вимогам справедливості. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції. Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Таким чином, апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та адвоката Шуплякової Світлани Борисівни, яка діє від імені та в інтересах Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», залишити без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 липня 2022 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 09 листопада 2022 року. Суддя-доповідач Шебуєва В.А. Судді Гуль В.В. Матвієнко Ю.О.