Постанова 4857 № 380/4887/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2022 рокуСправа № 380/4887/22 пров. № А/857/11474/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С., при секретарі судового засідання Юрченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року (суддя Чаплик І.Д., м.Львів), ВСТАНОВИВ: У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі Головне управління) в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.06.2021 №№0911535-2408-1323, 0911538-2408-1323, 0911539-2408-1323, 0911540-2408-1323 (далі ППР №№535, 538, 539, 540 відповідно). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В доводах апеляційної скарги вказує, що відповідно до даних інформаційних систем, які знаходяться у розпорядженні Головного управління за позивачем, як за власником у 2020 році обліковувались чотири об`єкти нежитлової нерухомості. Зазначає, що сама по собі непридатність до експлуатації будівель чи споруд не визначена законодавством чи рішенням органу місцевого самоврядування умовою для застосування пільги зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що об`єкти нерухомого майна на які нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, потребують капітального ремонту, не використовуються за призначенням та від таких об`єктів нерухомого майна не отримується дохід, а тому наявні підстави для застосування пільг зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки щодо вказаних об`єктів нерухомості. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (далі Реєстр) від 21.06.2017 №№90131613, 90134237, 90133267, від 03.10.2019 №183368111 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна: - будівлі та споруди майнового комплексу загальною площею 3705,8кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Складовими частинами об`єкта нерухомого майна є: прохідна А-1 загальною площею 20,9 кв.м.; холодильник В-1 загальною площею 1228 кв.м.; зарядно-акумуляторна Г.1 загальною площею 55 кв.м.: приміщення головного корпусу З-2 загальною площею 2095,7 кв.м.; градильні басейни Л-1 М-1 загальною площею 274 кв.м.; конденсаторна К-1 загальною площею 32,2 кв.м; нежитлові приміщення загальною площею 297,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . нежитлові приміщення №№ 36-40, 40а, 41-50 загальною площею 494,10кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення кафе-бару загальною площею 862,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . 08.06.2021 Головним управлінням прийнято ППР: №535 на суму 46687,35 грн (на площу 862,7 кв.м), №538 на суму 160439,52 грн (на площу 3705,80 кв.м), №539 на суму 21391,65 грн (на площу 494,10 кв.м), №540 на суму 12880,01 грн (на площу 297,50 кв.м). 21.07.2021 оскаржив вказанні ППР в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою службою України 07.12.2021 прийнято рішення №11145/М/99-00-06-01-0409 про задоволення скарги частково, а саме скасовано ППР №535 в частині визначення податку на нерухоме майно у розмірі 27587,17 грн, а в іншій частині зазначене ППР та ППР №№538, 539, 540 залишено без змін. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Податковий кодекс України (далі ПК) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 ПК). До місцевих податків належать: податок на майно (підпункт 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК). Згідно пункту 22.1 статті 22 ПК об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку. Відповідно до статті 265 ПК податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю. Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. За правилами підпункту а) підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Згідно підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК . База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК). Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК). Відповідно до пункту 12.3 статті 12 ПК сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 ПК). При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (підпункт12.3.2пункту12.3статті 12 ПК України). За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування. 12.07.2018 Львівською міською радою (далі Міська рада) прийнято ухвалу № 3703 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік» (далі Ухвала №3703). Ухвалою Міської ради за №5167 від 20.06.2019 «Про продовження на 2020 рік дії ухвал міської ради щодо встановлення ставок деяких місцевих податків та зборів» продовжено на 2020 рік дію Ухвали №3703. Додатком № 1 до зазначеної ухвали Міської ради на 2020 рік на території м. Львова встановлені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в залежності від класифікації будівель за їх функціональним призначенням, зони розміщення такого об`єкта та власника (фізична/юридична особа). У примітці до вказаного додатку зазначено, що класифікація будівель та споруд, код найменування зазначаються відповідно до державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту від 17.08.2000 №

507. При цьому, віднесення нерухомого майна до того чи іншого класу впливає на визначення ставки податку та, відповідно, розміру податкового зобов`язання платника податку. У додатку №2 до Ухвали № 3703 «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 підпункту 266.4 статті 266 ПК, зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки» встановлено пільгу для об`єктів нерухомості, які перебувають у стані реконструкції, модернізації та капітального ремонту, що підтверджується відповідною дозвільною документацією - у розмірі 100 відсотків (пункт 13). Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Відповідно до пункту 8 переліку пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК, зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлених додатком № 2 до Ухвали розмір пільги (відсотків суми податкового зобов`язання за рік) - 100 - поширюється на об`єкти нерухомості, які перебувають у стані реконструкції, модернізації та капітального ремонту, що підтверджується відповідною дозвільною документацією. У відповідності до пунктів 1, 2, 3, 4 «Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406: -роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них. виконання яких не передбачає втручання в огороджу вальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування-щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1); -роботи із заміни покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами, виконання яких не передбачає втручання в несучі конструкції; -технічне переоснащення згідно з державними будівельними нормами внутрішніх систем опалення, вентиляції, водопостачання, водовідведення, газопостачання (включаючи спеціальне), силових та слабкострумових систем, які забезпечують функціонування будівель і споруд: обладнання (переобладнання) будівель і споруд приладами для ведення відокремленого обліку енергоносіїв, гарячої і холодної води; -заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних блоків. Позивач долучив до матеріалів справи Висновок від 18.09.2020 за №03/20 судового експерта І.І. Курильова за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за листом позивача та згідно договору від 17.03.2020 № 03/20, укладеного між судовим експертом ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до якого об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення кафе-бару, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за загальною площею 292,70м2 не придатний до експлуатації. Також згідно Висновку судового експерта І.І. Курильова за від 27.11.2020 №03А/20 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за листом позивача та згідно договору від 17.03.2020 № 03/20, укладеного між судовим експертом ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , непридатними до експлуатації являються будівлі прохідної літ. «А-1» загальною площею 20,90м2, приміщення другого поверху, що розташоване над приміщенням під літ. « 22-23» та приміщення під літ « 24» площею 8,30м2 будівлі холодильника літ. «В-1». приміщеннях підпідвального поверху під літ. «ХХШ-ХХХІ» площею 52,20м2 та приміщенням під літ. « 19-25» площею 51,10м2 головного корпусу літ. « 3-2»., градильні басейни літ. «Л-1, М-1», будівля конденсаторної літ. «К-1», що входять до майнового комплексу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3705,80м2. Категорія технічного стану будівлі прохідної літ. «А-1» загальною площею 20,90м2 аварійний. Приміщення другого поверху, що розташоване над приміщенням під літ. « 22-23» та приміщення під літ « 24». площею 8,30м2 будівлі холодильника літ. «В-1» не придадні до експлуатації у зв`язку із замоканням внаслідок залиття, що відбувається через протікання конструкції покриття - даху. Для приведення приміщення у придатний до експлуатації стан необхідно виконати ремонт покрівлі та ремонт внутрішнього опорядження приміщень. Стан приміщень півпідвального поверху під літ. «ХХШ-ХХХІ» площею 52,20м2 та у приміщенням під літ. « 19-25» площею 51,10м2 головного корпусу літ. « 3-2» загальною площею 2095,70м2 унеможливлює експлуатацію даних приміщень без виконання ремонтно-будівельних робіт по демонтажу старого та влаштування нового опорядження приміщень. Категорія технічного стану будівлі конденсаторної літ. «К-1» загальною площею 20,90 « 4» аварійний. Ідентифікація об`єктів дослідження нежитлових приміщень загальною площею 297,50м2 та нежитлових приміщень №№36-40, 40а, 41-50 загальною площею 494,10м2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на місці розташування під час проведення огляду неможлива у зв`язку із відсутністю технічних паспортів на дані об`єкти дослідження. Згідно з довідкою від 25.11.2020 №4765 виданої Обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». нежитлові приміщення, загальною площею 297,50м2 та нежитлові приміщення №№36-40, 40а, 41-50, загальною площею 494,10м2 являються частиною будівлі літ. « 3-2» - головний корпус, загальною площею 2095,70м2 та входять до складу даної загальної площі- 2095,70 м2. Таким чином, суд встановив, що об`єкти нерухомого майна на які нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, потребують капітального ремонту, не використовуються за призначенням та від таких об`єктів нерухомого майна не отримується дохід, а тому наявні підстави для застосування пільг зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки щодо вказаних об`єктів нерухомості. Такі ж самі висновки висловлені і у рішеннях Львівського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року у справі №380/337/20 (набрало законної сили 15.06.2021) від 6 липня 2021 у справі №380/10497/20 (набрало законної сили 14.04.2021) та якими досліджувались питання можливості застосування пільги на підставі висновків будівельно-технічної експертизи від 18.09.2020 №03/20, 27.11.2020 №03А/20 за позовами ОСОБА_1 щодо оскарження ним податкових повідомлень-рішень за зобов`язаннями зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018, 2019 роки щодо спірного у цій справі нерухомого майна. Згідно з Витягу з Реєстру від 03.10.2019 №183368111 ОСОБА_1 на праві власності (спільна часткова Ѕ частки) належить об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення кафе-бару загальною площею 862,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Проте, контролюючим органом невірно визначено розмір податкового зобов`язання у ППР №535 на суму 46687,35 грн, об`єктом оподаткування за яким є нерухоме майно загальною площею 862,7,кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки не враховано, що зазначений об`єкт належить позивачу на праві спільної часткової власності (Ѕ частки). З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не спростовано позовні вимоги та підстави для не застосування пільг зі сплати податку, встановлених додатком №2 до Ухвали № 3703 зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки» до об`єктів нерухомості, які належать позивачу. Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 21 листопада 2022 року.