Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/2655/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/2655/22 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., - Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ХЛАДКОНТАКТ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : 07 лютого 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «ХЛАДКОНТАКТ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 05.08.2021 року №17447 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковостi платника податку (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку); - зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ХЛАДКОНТАКТ з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ХЛАДКОНТАКТ» зазначило, що рішення про віднесення позивача до ризикових платників, не обґрунтовано податковим органом будь-яким чином, а містить виключно посилання на нормативні положення п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Контролюючий орган не зазначив, яка саме податкова інформація в нього наявна, про які саме факти вона свідчить, якими процесуальними документами, що мають доказове значення, вона підтверджується, та під час яких саме процесів поточної діяльності підприємства така інформація стала відома. Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що оскаржуване рішення щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно ТОВ «ХЛАДКОНТАКТ» винесено відповідно до діючого законодавства та відповідають критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року позовну заяву ТОВ «ХЛАДКОНТАКТ» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 05.08.2021 року №17447 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку). Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ХЛАДКОНТАКТ з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що внесення податковим органом до електронної бази інформації, незалежно від джерела її отримання, має характер службової діяльності. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів, або безпосередньо посадовими особами контролюючих органів, для виконання покладених на них функцій та завдань з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Апелянт зазначив, що за результатом моніторингу реєстрації ТОВ «ХЛАДКОНТАКТ» податкових накладних, встановлені операції з реалізації товарів контрагентам з ознаками ризиковості, а саме ТОВ «Торговий дім Югторгсервіс» (39532730), ТОВ «Аір Трейд» (44270023), ТОВ «Моноторг» (43810320), ТОВ «СТ ТОРГ» (39236326). Апелянт наголосив, що платники податків повинні дотримуватись принципу «належної обачності» та нести відповідальність за переддоговірну перевірку своїх контрагентів. Податковий орган також зазначив, що по операціям з придбання картоплі та подальшої її реалізації, позивач має ознаку вигодотранспортуючого суб`єкту, а по операціях з придбання автозапчастин, палива дизельного, газу скрапленого та мінеральних добрив позивач має ознаку вигодонабувача. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта. Відповідно до ч.1 п.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини. Товариство з обмеженою відповідальністю ХЛАДКОНТАКТ є юридичною особою приватного права та зареєстроване в ЄДРПОУ з 30.07.2004 року. Основним видом діяльності ТОВ ХЛАДКОНТАКТ є вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (код КВЕД 01.13). 05 серпня 2021 року Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято Рішення № 17447 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю ХЛАДКОНТАКТ п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав встановлено операції з придбання товару у контрагентів з ознаками ризиковості». Підставою віднесення позивача до зазначеної категорії контролюючим органом зазначено про встановлення операцій з придбання товару у контрагентів з ознаками ризиковості. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області є невмотивованими, необґрунтованими, непідтвердженими жодними доказами. Судова колегія погоджується з таким висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України. Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку. Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. За приписами пунктів 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно. Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п.8: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Додатком №4 до Порядку № 1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)». Верховний Суд вже неодноразово викладав правову позицію у аналогічних правовідносинах, зазначаючи, що хоча затверджена форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 8 критеріїв ризиковості платника податку, але й не скасовує обов`язку контролюючого органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. Зі змісту оскаржуваних рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку вбачається, що зазначаючи про відповідність позивача п.8 Критеріїв, податковим органом викладені загальна фраза, а саме встановлення операції з придбання товару у контрагентів з ознаками ризиковості. Тобто в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише зазначено загальну підставу. Судова колегія також звертає увагу, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Документального підтвердження обставин, що позивач та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, відповідач не надав жодного доказу, який досліджувався в ході засідання Комісії і який слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень. Отже, оскаржуване рішення комісії не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, що також вірно встановлено судом першої інстанції. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 640/11321/20 від 5 січня 2021 року, № 140/17441/20 від 19 листопада 2021 року, № 640/6130/20 від 23 червня 2022 року. Судова колегія враховує, що в матеріалах справи наявний перелік первинних документів та пояснення, які подавались позивачем до податкового органу для прийняття рішення, яким податковим органом не надано жодної оцінки, зокрема договори поставки, ТТН, видаткові накладні, рахунки фактури, докази наявності матеріально технічної бази, звіт про посівні площі с/г культур та про збирання врожаю с/г культур за 2021 рік тощо. Долучений податковим органом до матеріалів справи протокол засідання комісії про розгляд питань щодо включення платників до переліку ризикових, містить лише інформацію, що підставою для внесення позивача до критеріїв ризиковості зазначено «запропоновано для внесення управлінням з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС в Одеській області, по якому виявлені ризикові операції». Жодної іншої інформації протокол не містить (а.с.135). Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивач проводить господарські операції з контрагентами, яких віднесено до ризикових, оскільки в додатку №1 до Порядку №1165 наведений виключний перелік критеріїв ризиковості платників податків, і серед цих критеріїв відсутній такий критерій, як встановлення операцій з реалізації товару на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості. Отже, лише сам факт проведення позивачем господарської операції із контрагентом, відносно якого існує рішення податкового органом про відповідність такого контрагента критеріям ризиковості, не є підставою для віднесення платника податків до ризикових в розумінні додатку №1 до Порядку №1165, і відповідно не є достатньою самостійною підставою для віднесення позивача до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Судова колегія наголошує, що поширення на позивача критерію «ризиковість» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків, суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності. За приписами п.6 Порядку № 1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Враховуючи викладене, вірними є висновки суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність ТОВ «ХЛАДКОНТАКТ» критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: О.В.Джабурія Суддя: К.В.Кравченко