Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/7631/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 160/7631/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року (суддя Маковська О.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ГОЛДЕН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - в с т а н о в и в : Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ГОЛДЕН» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.02.2022: № 0030100718, № 0030080718. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у період з 14.12.2021 по 20.12.2021 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ГОЛДЕН» з питань додержання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» за період з 01.09.2019 по 30.09.2019 та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит за взаємовідносинами з цим контрагентом, за результатами якої складено Акт № 4694/04-36-07-18/35027450 від 28.12.2021. На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.02.2022: № 0030100718, згідно з яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 598690,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 149672,50 грн.; № 0030080718, відповідно до якого ТОВ «АГРО-ГОЛДЕН» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 101448,00 грн. Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими правочин, укладений TOB «АГРО-ГОЛДЕН» з ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ», не був спрямований на реальне настання правових наслідків. Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг. Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що право платника податків на нарахування податкового кредиту залежить від сукупності подій, а саме: здійснення контрольованої операції, сплата коштів за такою операцією, реальне отримання товару/послуг, отримання податкової накладної. Матеріалами справи підтверджено, що між TOB «АГРО-ГОЛДЕН» (покупець) з ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» (постачальник) було укладено договір № 12/09 від 12.09.2019, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити товар добрива, а покупець прийняти та оплатити товар. Асортимент, ціна та кількість товару вказується у видаткових накладних. Поставка товару здійснюється на адресу покупця. Передача товару здійснюється за видатковою накладною. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до перевірки видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, копії яких також містяться у матеріалах справи. Розрахунок за товар було здійснено у повному обсязі з ТОВ «ФК «МАНІ ФЕКТОРІ» за відповідними повідомленнями на підставі договору факторингу від 01.11.2019, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться у матеріалах справи. Податковий орган звертає увагу на невідповідність товарно-транспортних документів вимогам чинного законодавства, що свідчить про відсутність належних документів, які підтверджують реальність поставку товару. Разом з тим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність певних дефектів, допущених при оформленні товарно-транспортної накладної, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарської операції, за умови її підтвердження іншими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, які в повному обсязі були надані платником податків як під час проведеної перевірки, так і суду. Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що товарно-транспортні накладні не є первинними документами для цілей оподаткування. Також суд апеляційної інстанції встановив, відповідач не спростував належними доказами, що вищезазначений договір не було визнано недійсними в судовому порядку. При цьому суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими доводи апелянта щодо неможливості здійснення господарської операції контрагентом позивача, адже висновки суб`єкта владних повноважень щодо нереальності господарської операції не можуть ґрунтуватися лише на інформації, що міститься у податковій базі відносно контрагентів платника податків. Такі висновки можуть бути здійснені на підставі первинних документів та об`єктивної перевірки фактичних обставин господарських правовідносин. Податковим органом не надано жодних доказів щодо проведення зустрічних звірок контрагента позивача для відпрацювання податкових ризиків з ПДВ по правовідносинам з позивачем, жодні первинні документи, які перебувають у контрагента позивача, не досліджувалися, що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства. Тобто, викладені в Акті перевірки висновки ґрунтуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації щодо контрагента TOB «АГРО-ГОЛДЕН». Також суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вирок, на який посилається відповідач, не доводить нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ», адже відповідним судовим рішеннями не встановлено факт безтоварності спірних господарських операцій, а встановлені у вироку обставини не стосуються предмету доказування в даній адміністративній справі. Суд апеляційної інстанції встановив, що вирок у справі № 752/19485/20 ухвалений щодо фізичної особи, яка внесла у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей. Жодних інших висновків, зокрема щодо фіктивної господарської діяльності ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ», вирок не містить. Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне виконання податкових зобов`язань контрагентом позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а також на віднесення сум витрат до витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують. Суд першої інстанції повно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року в адміністративній справі № 160/7631/22 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 22 листопада 2022 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 22 листопада 2022 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова