Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/3193/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2022 року справа №200/3193/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року у справі № 200/3193/22 (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії ,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо безпідставного зменшення позивачу, при перерахунку пенсії за вислугу років МВС з 01.06.2016 року та з 01.12.2019 року, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2021 року, основного розміру пенсії до 70 відсотків; - зобов`язати відповідача, при здійсненні перерахунку пенсії позивача за вислугу років з 01.01.2016 року та з 01.12.2019 року згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2021 року, застосувати основний розмір пенсії 77 відсотків від грошового забезпечення, який позивачу було встановлено при виході на пенсію в 2011 році. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому було призначено пенсію за вислугу років в розмірі 77% грошового забезпечення. Під час перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року та з 01 грудня 2019 року, відповідачем безпідставно зменшено розмір його пенсії з 77% грошового забезпечення до 70% Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року позов задоволено. - визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року та з 01.12.2019 року. - зобов`язано відповідача здійснити з 01 січня 2016 року та з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, та здійснити виплати з урахуванням виплачених сум. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтування апеляційної скарги. Позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, визначений ст. 122 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача, не надаючи оцінку рішенню в тій частині, яка сторонами не оскаржується. Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка була йому призначена з 2011 року у розмірі 77% від суми грошового забезпечення. Відповідачем 01 травня 2018 року було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року на підставі постанов КМУ № 988 та № 103, розмір перерахованої пенсії з 01.01.2016 складає 70% від грошового забезпечення. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року по адміністративній справі 200/11467/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 255 від 19.08.2021 року, зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» про розмір грошового забезпечення від 27.07.2021 року № 33/25-2114, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, починаючи з 01.12.2019, із урахуванням проведених виплат, задоволено. На підставі зазначеного рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2019 року, виходячи із розміру 70% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне - об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2114. На запит адвоката в інтересах позивача відповідач повідомив, що основний розмір пенсії позивача було визначено на рівні 77% від грошового забезпечення. В травні 2018 року головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивачу відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 року №

103. Законом України від 27.03.2014 року № 1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до статті 13 Закону України № 2262 максимальний розмір пенсії, що призначаються за вислугу років, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав зазначеною в статті 63 Закону №2262. Таким чином, позивачу було здійснено перерахунок пенсії у розмірі 70% від грошового забезпечення. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивач набув право на пенсію у розмірі 77% від суми грошового забезпечення ще у 2011 році, а відповідно до статті 22 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні, тому дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 77% до 70% грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.01.2016 року та з 01.12.2019 року є протиправними. Оцінка суду. Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України). Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Як свідчать матеріали справи позивач набув право на пенсію у розмірі 77% від суми грошового забезпечення у 2011 році. Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про зменшення відсотку пенсії з 77% до 70% з 01.12.2016 та з 01.12.2019. Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Системний аналіз даної статті дає підстави до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 164/1904/14-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17 (2-а/201/304/2017). За таких обставин у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення, не застосовується шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі. Зазначене свідчить про безпідставність доводів апелянта про пропущення позивачем строку звернення до суду з цим позовом. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Як визначено п. 3, п. 8, ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, а також типові справи. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року у справі № 200/3193/22 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року у справі № 200/3193/22 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 22 листопада 2022 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 22 листопада 2022 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв