Постанова 4813 № 505/3692/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.11.2022 року м. Одеса справа №505/3692/16 провадження №22ц/813/8492/22 Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах: головуючий: Бездрабко В.О., судді: Семиженко Г.В., Склярська І.В., секретар судового засідання: Виходець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 21 липня 2022 року, прийняту під головуванням судді Чеботаренко О.Л., у справі за позовом Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 про стягнення коштів, В С Т А Н О В И В: У червні 2021року Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, правонаступником якого є Подільський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), звернувся до суду з заявою, в якій просить змінити спосіб виконання рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 19 липня 2017 року у справі №505/3692/16 за позовом Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів. Заява мотивована тим, що на примусовому виконанні у Балтському районному ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває зведене виконавче провадження АСВП №54577499, за яким здійснюється примусове стягнення зі ОСОБА_1 на користь Подільського МВДВС ПМУМЮ (м.Одеси) грошових коштів у розмірі 184 740,97грн. та 3460,11грн. Боржник ОСОБА_1 не виконує рішення суду і не погашає борг протягом тривалого періоду часу. При проведені виконавчих дій арештовано та описано належне боржнику нерухомого майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 . За повідомленням Балтського ВДВС примусова реалізація майна боржника не відбулася у зв`язку із відсутністю учасників призначених електронних торгів щодо продажу цього майна. Стягувачу в особі Подільського ВДВС запропоновано залишити за собою нереалізовану нерухомість за ціною 142 121,70грн. Заявник зазначив, що організаційно-правова форма Подільського ВДВС, як органа державної влади, унеможливлює залишення Відділом майна боржника за собою, а тому просив змінити спосіб виконання рішення суду від 19 липня 2017року шляхом передачі від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 за ціною нереалізованого майна боржника в сумі 142 121,70грн. замість стягувача - Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), оскільки набуття ВДВС права власності за зазначене майно є неможливим. Ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 21 липня 2022року відмовлено в задоволенні заяви Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Подільський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для її вирішення, які суд вважав встановленими, просить ухвалу суду першої інстанції від 21 липня 2022року скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення заяви про зміну порядку (способу) виконання рішення суду від 19 липня 2017року. При цьому, посилаючись на обставини вказані у заяві, зазначає, що виконання рішення є неможливим і необхідним є зміна способу виконання рішення суду. Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходив. В судовому засіданні 21 листопада 2022року представники Подільського та Балтського ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) просили апеляційну скаргу задовольнити. Інші учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися. У письмовому клопотанні від 21 листопада 2022року, направленому на електрону адресу суду, ОСОБА_2 просив розгляд справи відкласти, пославшись на те, що про призначене у справі судове засідання довідався лише 18 листопада 2022року, що вплинуло на його можливість явки до суду. Проте, згідно довідки про доставку електронного листа на електрону пошту ОСОБА_2 , яка зазначена ним як адреса для листування ІНФОРМАЦІЯ_1 , судова повістка про виклик до суду була отримана ним 11 листопада 2022року, що спростовує викладені у заяві твердження. Частиною другою ст.372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Ураховуючи наведене, колегія суддів визнала за можливе проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності не з`явивших осіб. Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та зібрані докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Встановлено, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 січня 2013 року у справі №1516/4671/2012 стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової шкоди 7257,00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 500,00 грн., судові витрати у розмірі 77,57 грн. Рішення набрало законної сили 28 травня 2013 року /т.1 а.с.10/. 01 липня 2013 року Котовським міськрайонним судом Одеської області виданий виконавчий лист у справі №1516/4671/2012 . В ході примусового виконання судового рішення був накладений арешт на майно боржника ОСОБА_1 - трикімнатну квартиру загальною площею 44,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; визначена оціночна вартість арештованого майна на рівні 204 220,00 грн. /т.1 а.с.13-14/ та нерухоме майно було передано на реалізацію. Відповідно до протоколу №5902 проведення електронних торгів від 08 жовтня 2014року, лот № 5132 вищезазначену квартиру продано за ціною 204 220, грн., переможцем електронних торгів визнаний стягувач ОСОБА_2 /т.1 а.с. 18/. Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2015 р. у справі 505/4751/14-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 , Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання електронних торгів недійсними, задоволено частково: визнано незаконними електронні торги від 08 жовтня 2014р. по лоту 5132 щодо продажу квартири АДРЕСА_3 ; визнано незаконним та скасовано протокол №5902 від 08 жовтня 2014р. щодо проведення електронних торгів продажу квартири; визнано незаконним та скасовано акт державного виконавця ВДВС Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області від 03 листопада 2014р. про проведені електронні торги; визнано незаконним та скасовано акт державного виконавця ВДВС Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області від 19 січня 2015р. про проведені електронні торги. /т.1 а.с.38-40/. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2015 року це рішення залишено без змін /т.1 а.с.48-51/. Незважаючи на ухвалене рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2015року, відповідно до платіжного доручення №2600 від 09 жовтня 2015 року ВДВС Котовського (зараз Подільського) МРУЮ в Одеській області перерахував на користь ОСОБА_1 191 375,97 грн., як зайво перерахованих коштів, одержаних від реалізації належного їй нерухомого майна /т.1, а.с. 41-44/. Рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 19 липня 2017 року (справа 505/3692/16) ухвалено стягнути зі ОСОБА_1 на користь Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області безпідставно набуті кошти у розмірі 184 740,97 грн. та судові витрати в сумі 3460,11 грн. Рішення набрало законної сили 08.08.2017 року /т.1 а.с. 67-69/. Постановами державного виконавця Балтського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області від 30 серпня 2017 року прийнято до виконання виконавчі листи по справі №505/3692/16 /т.1 а.с.70-73/. Постановою державного виконавця від 30 серпня 2017 року накладений арешт на майно, що належать боржнику /т.1 а.с.75/. Відповідно до висновку про вартість арештованого майна від 15 лютого 2018 року, вартість житлового приміщення трикімнатної квартири, загальною площею 44,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 склала 203031,00 грн. /т.1, а.с.77/. Листом Балтського районного відділу державної виконавчої служби від 29 травня 2018 року, стягувач в особі Подільського міжрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області був повідомлений про неможливість реалізації майна боржника ОСОБА_1 на третіх електронних торгах та запропоновано стягувачу вирішити питання про залишення за собою нереалізоване нерухоме майно, за зниженою ціною третіх електронних торгів у розмірі 142 121,70 грн. /т.1 а.с.78/. Також встановлено, що рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 23 січня 2018 року у справі №505/2614/17 стягнуто з Подільського міжрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 194009,00 грн.; на відшкодування реальних збитків 1452,39 грн.; на відшкодування моральної шкоди 30000,00 грн. та судові витрати у розмірі 1064,60 грн. Присуджено до стягнення з Подільського ВДВС на користь держави судового збору у розмірі 2254,61 грн. /т.1 а.с. 80-87/. Постановою Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2022року рішення суду від 23 січня 2018року (справа №505/2614/17) частково змінено. Частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_2 та присуджено до стягнення з Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь апелянта інфляційні збитки у розмірі 46 254,18грн. та три відсотки річних у розмірі 10 380,81грн. В решті частини рішення залишено без змін. Встановивши наведені обставини справи та відмовивши у задоволенні заяви Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), суд першої інстанції вказав, що заявник фактично пред`явив вимогу не про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 19 липня 2017року, а про заміну сторони в зобов`язанні та витребування з власності боржника ОСОБА_1 належної їй квартири на виконання рішення суду про стягнення грошових коштів, що фактично змінює суть ухваленого у справі рішення та спосіб захисту, передбачений ст.16 ЦК України, обраний позивачем при зверненні до суду з позовом. Колегія суддів погоджується з висновками суду, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Це питання також врегульовано ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду. Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Поняття спосіб та порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що обраний позивачем. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10 червня 2019 року по справі № 350/426/16-ц, в постановах від 25 листопада 2015 року (справа №6-1829цс15) та від 16 грудня 2015 року (справа № 6-2427цс15). Пунктом 9 узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" (постанова від 25 вересня 2015 року № 8) вказано, що законодавець, надаючи можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, безпосереднього визначення згаданих правових категорій не наводить, у зв`язку з чим вони залишаються поняттями оціночними. Зміна способу та порядку виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Тобто, судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 ЦК способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення. Під час розгляду заяв про встановлення або зміну способу й порядку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 264 ЦПК України). Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заява Подільського ВДВС у Подільському районі Одеської області ПМУМЮ (м.Одеса) про зміну способу і порядку виконання судового рішення про стягнення грошових коштів шляхом передачі належної боржнику квартири у власність іншої особи, яка не є стягувачем у справі, фактично змінює рішення суду по суті та спосіб захисту. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду, оскільки цим буде змінено саме рішення суду по суті, а не спосіб його виконання. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви. Доводи апелянта висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підлягають залишенню без задоволення. Керуючись ст.ст. 367,374, 375, 382- 384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) залишити без задоволення. Ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 21 липня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст.389 ЦПК України. Головуючий : В.О. Бездрабко Судді : Г.В. Семиженко І.В. Склярська