LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд522/12334/21

від 24.10.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2021 року змінити, виключивши з мотивувальної частини висновок щодо витрат на правничу допомогу.

Номер провадження: 22-ц/813/5238/22 Справа № 522/12334/21 Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.10.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І., за участю секретаря Сидоренко А.О., розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, ВСТАНОВИВ: 1.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовної заяви. 02 липня 2021 року позивач звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 у розмірі 20 000 грн. щомісячно, також позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну допомогу адвоката у розмірі 15 000 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що за час перебування сторін у шлюбі у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04.04.2019 року шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу діти проживають з матір`ю та батько не бере участь в утриманні дітей. Відповідач працює моряком, середній ринковий розмір його заробітної плати становить 10 000 доларів США. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 5 000 гривень, з урахуванням індексації, щомісячно, починаючи з 02.07.2021 року і до досягнення повноліття сина ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 5 000 гривень, з урахуванням індексації, щомісячно, починаючи з 02.07.2021 року і до досягнення повноліття доньки ІНФОРМАЦІЯ_6 . Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908 гривень. В іншій частині позову відмовлено. Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити оскаржуване судове рішення, виключивши з його мотивувальної частини висновок про відмову у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, в іншій частині рішення суду залишити без змін, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні витрат на правничу допомогу. Сповіщення сторін. Про судове засідання, призначене на 12 жовтня 2022 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. Повне судове рішення виготовлено 24 жовтня 2022 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду. 2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції змінити, виключивши з мотивувальної частини висновки щодо витрат на правничу допомогу. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду оскаржуєтеся лише в частині вимог щодо правової допомоги та підлягає перегляду лише в цій частині. Так, відмовляючи у розподілі витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що детальний опис робіт здійснених адвокатським об`єднанням чи адвокатами до матеріалів справи не долучений, підстави для складення адвокатських запитів до банків, судом не встановлені, адже очевидно що банківські установи відповідають про банківську таємницю та не інформують по суті запиту. Тому, за відсутності належних складових для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу. Однак повністю з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне. Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Так, відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. На підставі матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 12 квітня 2021 року уклала договір №12-04/21 про надання правової допомоги з Адвокатським об`єднанням «Юріс Феррум», відповідно до п.4.1 якого загальна сума гонорару за цим Договором становить 20 000 грн. без ПДВ, що включає 15 000 грн. за надання правової допомоги в судді першої інстанції та 5 000 грн. за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції (а.с.61-62). До позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в якому зазначено, що позивач робить заяву, що надасть докази сплачених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Судове засідання, яке було призначене на 29 жовтня 2021 рок, не фіксувалось технічними засобами у зв`язку із неявкою сторін у справі. Таким чином, фактично рішення було ухвалено за відсутності сторін без проведення судового засідання, а тому зробити заяву про надання сплачених судових витрат сторона позивача не могла. Однак 03 листопада 2021 року від адвоката Гніздовської Г.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до суду першої інстанції надійшла заява про розподіл судових витрат. Вказана заява була надана на пошту 01 листопада 2021 року. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у розподілу судових витрат щодо надання правової допомоги, оскільки стороною позивача виконані всі процесуальні вимоги законодавства. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції в частині вирішення питання про розподіл судових витрат щодо правової допомоги неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим є підстави для зміни рішення суду першої інстанції в частині мотивування шляхом виключення з мотивувальної частини щодо висновків витрат на правничу допомогу. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2021 року змінити, виключивши з мотивувальної частини висновок щодо витрат на правничу допомогу. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судове рішення виготовлено 24 жовтня 2022 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: М.М. Драгомерецький А.І. Дришлюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»