Постанова 4814 № 536/2038/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 536/2038/21 Номер провадження 22-ц/814/498/22Головуючий у 1-й інстанції Даніліна Ж.О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Одринської Т.В., Суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії УСТАНОВИВ: У листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, відповідно до якого прохав: визнати надсилання з боку АТ «Укрпошта» поштових відправлень №3602202113460 та №3602202113509 ТОВ «Полтаваенергозбут» від 25.10.2021 року незаконними та такими, що відправлені з порушенням абзацу третього ст. 37 Закону України «Про поштовий зв`язок», оскільки АТ «Укрпошта» не забезпечено надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості при їх прийманні та пересиланні; визнати незаконними 27.10.2021 подвійне введення в оману керівником поштового відділення за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , як споживача поштових послуг, а також працівників патрульної поліції, що приїхали на виклик 27.10.2021, щодо не складання відповідних актів згідно пункту 108 «Правил надання послуг поштового зв`язку»; зобов`язати АТ «Укрпошта» припинити подвійне порушення постанови №270 від 05 березня 2009 року у редакції від 10 січня 2020 року «Правил надання послуг поштового зв`язку» шляхом зобов`язати скласти два акти у трьох примірниках згідно пункту 108 зазначених Правил щодо невідповідності описів поштових відправлень №3602202113460 та №3602202113509 Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» від 25 жовтня 2021 року» реальному вмісту цих листів. Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2021 року матеріали справи №536/2038/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання незаконними дій, передано до Шевченківського районного суду міста Києва за територіальною підсудністю. Із вказаною ухвалою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі прохав ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2021 року скасувати. Скаржник вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтовано, такою, що винесена з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Вказував, що законних підстав передавати справу з Кременчуцького районного суду Полтавської області до іншого суду не немає, оскільки він, як споживач поштових послуг Акціонерного товариства «Укрпошта», в силу ч. 1 ст. 901 ЦК України, пунктів 127, 129 Правил надання послуг поштового зв`язку та ст. 18 Закону України «Про поштовий зв`язок», звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області за захистом своїх прав згідно з ч. 5 ст. 28 ЦПК України з належним змістом позовних вимог та належними відповідними доказами. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Місцевим судом зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до Кременчуцького районного суду Полтавської області за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , зазначивши, що він являється споживачем поштових послуг АТ «Укрпошта». Дійшовши висновку, що справа не підсудна Кременчуцькому районному суду Полтавської області та на позивача не поширюються вимоги Цивільного процесуального кодексу України про право позивача на альтернативну підсудність, місцевий виходив з того, що позивач ОСОБА_1 не є споживачем поштових послуг АТ «Укрпошта» за змістом частини 3 статті 22 та статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 901 ЦК України, оскільки позовна заява не містить жодного посилання на порушення прав позивача саме як споживача та способи їх захисту, передбачених саме Законом України «Про захист прав споживача»; позивач не є стороною договору надання послуг поштового зв`язку, не здійснював оплату послуг поштового зв`язку, а отже не є і споживачем цих послуг. Дослідивши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія апеляційного суду дійшла наступного висновку. За правилом загальної територіальної підсудності, установленої частиною 2 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Передбачені статтею 28 ЦПК України правила альтернативної підсудності передбачають випадки за яких позивачу надається право вибору суду, до якого він може звернутись. Такий вибір позивач здійснює на власний розсуд, обираючи суд або за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача (за правилами загальної підсудності згідно зі статтею 27 ЦПК України) або за правилами альтернативної підсудності (згідно зі статтею 28 ЦПК України). Так, пунктом 5 частини 1 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживача» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Згідно зі статтею 1-1 цього Закону , цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг (сфера дії Закону). Спеціальним законом, яким визначено особливості правовідносин у сфері надання послуг поштового зв`язку є Закон України «Про поштовий зв`язок». Цей Закон визначає правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, а також регулює відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв`язку і користувачами їх послуг. За визначеннями основних термінів, наведених у статті 1 вказаного Закону, передбачено: послуги поштового зв`язку - це продукт діяльності оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів; оператор поштового зв`язку (оператор) - це суб`єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку; користувачі послуг поштового зв`язку (користувачі) - це фізичні та юридичні особи, які користуються послугами поштового зв`язку; адресат (одержувач) - це юридична або фізична особа, якій адресується поштове відправлення, телеграфне чи інше повідомлення; Однією із основних засад діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку є забезпечення надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості (ст. 3 Закону України «Про поштовий зв`язок»). Згідно зі статтею 13 вказаного Закону оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Згідно зі статтею 19 , користувачі мають рівні права на користування послугами поштового зв`язку на всій території України. Користувачі мають право на одержання поштових відправлень на свою домашню, службову адресу, до запитання чи з використанням абонементних скриньок. Статтею 901 ЦК України надано загальне визначення договору про надання послуг: за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Особливості договорів з надання послуги поштового зв`язку врегульовані Законом України «Про поштовий зв`язок» та Правилами надання послуг поштового зв`язку. Згідно із статтею 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Договір про надання послуги поштового зв`язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами. Пунктом 3 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 вересня 2009 (далі по тексту - Правила), визначені наступні терміни: відправник - фізична або юридична особа, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці, яка безпосередньо або через уповноважену особу подає оператору поштового зв`язку для пересилання поштове відправлення, поштовий переказ; адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці; одержувач - адресат або особа, уповноважена ним на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом; Згідно з п. 123 Правил адресат має право за додаткову плату подати заяву про: продовження строку зберігання в приміщенні об`єкта поштового зв`язку місця призначення адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу до двох місяців з дня надходження; пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень, поштових переказів на іншу адресу. Адресат також має право: відмовитися від одержання поштового відправлення, поштового переказу; подати заяву на розшук відправленого йому реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу. Дія цього пункту (крім абзацу шостого) не поширюється на рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка". Згідно з п. 127 Правил користувач послуг поштового зв`язку має право: на одержання інформації про порядок і строк надання послуг поштового зв`язку; звернутися для захисту своїх прав як споживача до територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, а також до суду; оскаржити неправомірні дії працівників поштового зв`язку в порядку, встановленому законом. Оператор поштового зв`язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв`язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв`язку згідно із законом (п. 129 Правил). Відповідно до п. 108 Правил поштові відправлення з позначкою "З описом" та поштові відправлення, щодо яких складено відповідний акт, розкриваються працівником поштового зв`язку у присутності одержувача на його вимогу. У разі коли під час розкриття таких поштових відправлень нестачу, пошкодження, зіпсуття чи заміну вкладення не буде виявлено, видача їх проводиться в установленому порядку. У разі виявлення нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення працівник поштового зв`язку складає акт у трьох примірниках, який підписується ним, керівником об`єкта поштового зв`язку і одержувачем. Один примірник акта видається одержувачу. У разі коли одержувач не вимагає розкриття поштового відправлення, що надійшло з позначкою "З описом", перевірці підлягає лише його маса, про що працівник поштового зв`язку робить позначку на зворотному боці повідомлення про надходження, яка засвідчується підписом одержувача. З аналізу вищевикладених норм матеріального права (спеціального законодавства), можна зробити висновок, що суб`єктам правовідносин у сфері надання/отримання послуг поштового зв`язку є оператор поштового зв`язку (оператор) та користувачі послуг поштового зв`язку, якими є як відправники, так і одержувачі (адресати). Як вбачається з позовної заяви, позивач ОСОБА_1 , звертаючись до Кременчуцького районного суду Полтавської області із вказаним позовом, предметом якого є визнання незаконними дій АТ «Укрпошта» та зобов`язання АТ «Укрпошта» вчинити певні дії, обґрунтовував позовні вимоги тим, що отримавши адресовані йому цінні листи з описом вкладеного № 3602202113460 та №3602202113509 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» при огляді вмісту конвертів виявив недоліки, а саме -невідповідність опису вкладень фактичному вмісту конвертів, у зв`язку із чим вважає, що працівник поштового зв`язку неналежним чином виконав свій обов`язок, передбачений п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, належним чином не перевірив відповідність вкладення опису, а тому не мав права приймати поштові відправлення на відправку. Разом із тим, на вимогу позивача представник АТ «Укрпошта» відмовився скласти два акти у трьох примірниках згідно з пунктом 108 зазначених Правил щодо невідповідності описів поштових відправлень, та таку відмову вважає протиправною. З огляду на предмет і підстави позову, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав споживача, як користувач послуг поштового зв`язку (адресат за змістом спеціального законодавства у сфері послуг поштового зв`язку), а тому на нього розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживача» та положення пункту 5 частини 1 статті 28 ЦПК України щодо пред`явлення даного позову за своїм місцем проживання чи перебування, як споживача. Висновок суду першої інстанції про те, що позивач не є стороною договору надання послуг поштового зв`язку, так як не здійснював оплату послуг поштового зв`язку, а отже не є і споживачем цих послуг, є безпідставним, оскільки за своєю правовою природою договір про надання послуг поштового зв`язку є тристороннім договором, відповідно до якого одна сторона відправник (юридична або фізична особа, яка подає оператору поштового зв`язку для пересилання поштове відправлення чи поштовий переказ) передає оператору поштового зв`язку поштове відправлення, який, в свою чергу, бере на себе зобов`язання по обробці поштових відправлень чи поштових переказів для пересилання за призначенням та їх доставки (вручення) адресату (одержувачу). Оплата послуг оператора поштового зв`язку за вказаним договором покладається на користувача, яким може бути як відправник, так і одержувач в залежності від виду поштового відправлення. Ухвала Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2021 року про передачу справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права, а тому є помилковою. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2021 року - скасуванню з направленням справи до Кременчуцького районного суду Полтавської області для продовження розгляду. Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2021 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, а саме -Кременчуцького районного суду Полтавської області. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд. Повний текст постанови складено 15 листопада 2022 року. Головуючий суддя Т.В. Одринська Судді О.О. Панченко В.П. Пікуль