Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 348/2411/20

Справа № 348/2411/20 Провадження № 22-ц/4808/1268/22 Головуючий у 1 інстанції Міськевич О. Я. Суддя-доповідач Бойчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2022 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: судді-доповідача Бойчука І.В., суддів: Пнівчук О.В., Девляшевського В.А., розглянувши у порядку письмового провадженнясправу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут» на рішення Надвірнянського районного суду від 19 вересня 2022 року під головуванням судді Міськевич О.Я. у м. Надвірна, в с т а н о в и в: У грудні 2020 року ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Позов обґрунтовано тим, що між товариством та ОСОБА_1 було укладено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, відповідно до умов якого позивач зобов`язався відповідачу постачати природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а відповідач зобов`язався своєчасно сплачувати заявнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором. Товариство з 01.07.2015 є постачальником природного газу для всіх категорій споживачів у Івано-Франківської області. Свою діяльність товариство здійснює на підставі ліцензії на постачання природного газу, виданої згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Окрім того товариство було визначено постачальником, на якого покладені спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) до зміни постачальника природного газу. 01.08.2020 закінчився строк дії покладання (виконання) спеціальних обов`язків на Товариство згідно Положення № 867, і статус постачальника зі спеціальними обов`язками Товариство втратило лише з моменту набрання чинності Постанови КМУ від 19.08.2020 № 740 - з 21.08.2020. Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи регулюються Правилами постачання природного газу від 30.09.2015 № 2496, які розроблені на виконання п. 17 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про ринок природного газу». Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, затверджений Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500, є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником. Пунктом 1.3. Типового договору на постачання природного газу побутовим споживачам визначено, що цей Договір є Договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. 663, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору. Фактом згоди Споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання Постачальником поданої Споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору, та/або сплачений Споживачем рахунок (квитанція) Постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу побутовим споживачам - факт споживання природного газу. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за вільними цінами, крім ціни постачальника із спеціальними обов`язками, яка встановлюється відповідно до законодавства. Відповідно до п. 13 розділу III «Правил постачання природного газу» зазначено, що розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди. В пункті 14 розділу III «Правил постачання природного газу» зазначено, що періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць. При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. При розрахунку за платіжними документами (рахунками постачальника) оплата за послуги з газопостачання має бути здійснена споживачем у терміни, визначені в рахунку, який не може бути меншим п`яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунку. Товариство виконало свої зобов`язання, забезпечило безперервне постачання газу. Отже відповідачу надаються послуги з постачання природного газу до належної йому на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 . Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання по своєчасному розрахунку за використаний природний газ згідно Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, умови якого є однаковими для всіх побутових споживачів України. Станом на 01.12.2019 сума заборгованості становила 10 501,88 грн за листопад 2019 року, яка є несплаченою на сьогоднішній час. Так як боржником не було виконано зобов`язання згідно Договору та не проведено повного розрахунку за використаний природний газ добровільно, то товариство змушене було звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 на свою користь в сумі 10 501,88 грн на особовий рахунок № НОМЕР_1 . Надвірнянським районним судом 13.02.2020 видано судовий наказ, яким стягнуто на користь стягувача вище вказану суму заборгованості. Однак ухвалою Надвірнянського районного суду від 02.03.2020 за заявою боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу відмовлено у видачі судового наказу. Посилаючись на те, що внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов`язань, за період з 01.11.2019 по 31.10.2020 утворилася заборгованість за спожитий природний газ в сумі 13 574,04 грн, товариство просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вказану заборгованість. Рішенням Надвірнянського районного суду від 19 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Стягнуто з ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» на користь ОСОБА_1 1 500 грн сплачених витрат на професійну правничу допомогу. У апеляційній скарзі представник ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду. Зазначає, що відповідач є споживачем природного газу з 11.04.2019, особовий рахунок НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , між сторонами існували цивільні відносини щодо постачання та споживання природного газу, що встановлено судом першої інстанції. Товариство виконало свої зобов`язання, забезпечило безперервне постачання газу, що підтверджується даними з Витягу з фінансового стану (колонка об`єм лічильника) наданими згідно чинного законодавства Постачальнику Оператором ГРМ AT «Івано-Франківськгаз» щодо об`єму розподіленого газу до об`єкту споживача (відповідача). Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу. Згідно пункту 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ, фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача. Постачальником на підставі даних Оператора ГРМ було проведено нарахування вартості спожитого природного газу відповідачем. Побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. Відповідачем не оскаржено величину об`єму та обсяг розподіленого та спожитого природного газу, що встановлюється Оператором ГРМ. Як вбачається з інформації щодо особового рахунку споживача НОМЕР_1 , одержаної від Оператора ГРС AT «Івано-Франківськгаз» в листопаді 2019 , а саме 14.11.2019 контрольний показник лічильника газу становив 3030, станом на 30.11.2019 - 3036,18, загальний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період становить 1 578,63 м.куб. Крім іншого, попередній показник лічильника газу станом на 31.07.2019 становить - 1457,55 м.куб., загальний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період становить 7,98 м.куб, відповідно серпень 2019 - 0 м.куб., вересень 2019- 0 м.куб., жовтень 2019 - 0 м.куб. Такі дані повністю заперечують мотиви з яких виходив суд першої інстанції, зазначаючи в оскаржуваному рішенні, що при вселенні відповідача зафіксований показник лічильника газу № 3518133 - 02889 куб.метрів, оскільки це твердження не відповідає дійсності та не підтверджено з боку відповідача належними та допустимими доказами. Оскільки позивач володіє інформацією щодо об`ємів газу та вартість одиниці товару зазначено в позовній заяві, не відповідає дійсності висновок суду про те, що наданий стороною позивач витяг з фінансового стану не є належним доказом на підтвердження заборгованості відповідача, оскільки є внутрішнім документом позивача та в ньому відсутні щомісячні дані з показниками газового лічильника, не зазначено щомісячну ціну газу, що унеможливлює перевірити обсяг спожитого газу, зроблені щомісячні нарахування та загальну суму боргу. Як вбачається з Витягу з фінансового стану, станом на 01.11.2019 року по даному особовому рахунку обліковувалась дебіторська заборгованість в сумі 791,42 грн, яка була сплачена 22.11.2019, а саме на особовий рахунок НОМЕР_1 надійшло 900,00 грн в рахунок сплати боргу за спожитий газ від ОСОБА_2 . Пізніше від відповідача надійшли наступні суми оплати: 23.03.2021 - 3 085,00 грн, 25.03.2021 - 499,00 грн, 01.07.2021 - 1 000,00грн. Станом на 01.09.2022 року по даному особовому рахунку за період листопад 2019 - жовтень 2020 (з врахуванням оплат 23.03.2021 - 3 085.00 грн, 25.03.2021 - 499,00 грн, 01.07.2021 - 1000,00грн.) заборгованість становить суму в розмірі 8 990,04 грн, яка є неоплаченою на сьогоднішній день. Також відповідачем не дотримано вимог ст. 180 ЦПК України. Як вбачається із змісту заперечення відповідач не звертався до суду з заявою на поновлення та продовження процесуальних строків у відповідності до ст.127 ЦПК України. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити і стягнути з відповідача на їх користь 8 990,04 грн заборгованості за спожитий природний газ. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що Договір на постачання газу і Заяву-приєднання до умов договору постачаннями не укладав з позивачем і їх не підписував. До позовної заяви відповідач належно їх не долучив та в своїй позовній заяві не зазначає дату та номер їх укладення. Посилання на Типовий договір постачання газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії ДРСЕКП № 2500 від 30.09.15р. безпідставне, так як він має примірний та рекомендаційний характер і до дати його затвердження він не був власником квартири. Фактично поселився в квартиру тільки 11.04.2019, що підтверджено актом примусового входження в квартиру від 11.04.19. При цьому представники місцевих служб, які надають житлово-комунальні послуги, в тому числі з газової служби, оглядали контрольні прилади, перевіряли їх на цілісність та наявність пломб, перевіряли чи не має пропуску газу та знімали, фотографували показники з лічильника, який становив 02889 станом на 11.04.19. Додатково показник лічильника 02920 зафіксовано 15.05.19 в договорі оренди даної квартири громадянином Індії, який використовував орендовану квартиру, як склад під товари. Посилання на сплату рахунків та факт споживання газу, як обґрунтування укладеного договору, заперечує, так як позивач умисно не враховує час їх виникнення. За період його власності було здійснено першу оплату тільки 22.11.19 - сплачено 900 грн заборгованості за період з 11.04.19 по листопад 2019 року, тому за фактом сплати рахунку можна вважати час укладення договору тільки 22.11.19, тобто після виявлення значної заборгованості. Також витяг з фінансового стану є внутрішнім документом позивача та в ньому відсутні помісячні дані з показниками газового лічильника, не зазначено помісячну ціну газу, що унеможливлює перевірити обсяг спожитого газу, зроблені помісячні нарахування та загальну суму боргу, підписано невідомо ким, не уповноваженою особою та належно не завірено для суду. Крім цього, в такому зазначено борг в сумі 10 501,88 грн станом на листопад 2019 року, який він категорично заперечує, так як з 11.04.19 - тобто з часу коли він поселився в квартиру, при одній газовій плиті та колонці для підігріву води неможливо спожити 1 578,63 куб. м. газу на суму 10 501,88 грн. В зв`язку з чим, цей борг виник коли проживали попередні власники квартири, які умисно щомісячно зменшували об`єм споживання газу, виставляючи всього по 0-12 куб.м. щомісячно. Посилання на сплату 22.11.19 не ним, а ОСОБА_2 900 грн. на особовий рахунок НОМЕР_1 безпідставні, так як по вині позивача станом на листопад 2019 року не було укладено з ним договір та відкрито його особистий рахунок. По справі сторони надали суду дані за якими очевидно, що 11.04.19 в квартирі показник лічильника був - 02889, станом на час перевірки листопад 2019 року - 03036 куб. м. і за актом демонтажу лічильника від 10.07.20 та витягом з фінансового стану від 01.12.20 показник лічильника становить 03261,72. В зв`язку з чим, фактичний об`єм його споживання газу становив тільки 372 куб.м. та вартість якого ним було повністю сплачено. Тому в нього відсутня заборгованість по сплаті за старим лічильником газу. За умовами прилюдних торгів він придбав квартиру, а не борги попередньої власниці, оскільки відповідно ст. 322 ЦК України на власника покладено тягар утримання майна. Тому новий власник майна не зобов`язаний платити за борги попереднього власника. Заявник не надав доказів наявності укладених двох договорів: розподілу газу та договору постачання природного газу з ним, а наявність простроченої заборгованості, виключає за гл.4 розд. ІХ Кодексу ГРС будь-який розподіл чи поставку газу споживачу, тому посилання апелянта на заборгованість та її розрахунок, суперечать нормам Кодексу ГРС. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав. Судом встановлено, що відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 365839 від 29.10.2018 складеного ДП «Сетам» та підписаного ОСОБА_1 останній визначений переможцем електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки - трикімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с. 41). Заступником начальника Надвірнянського районного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Римаруком Т.Д. 12.11.2018 складено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, який є підставою для видачі нотаріусом покупцеві ОСОБА_1 свідоцтва про придбання вищевказаного нерухомого майна з прилюдних торгів (а.с. 42). Приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Кузнєцовою Н.М. 14.03.2019 на підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 12.11.2018 видано свідоцтво, згідно якого ОСОБА_1 належить на праві власності майно, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Цього ж дня зареєстровано право власності відповідача на це житлове приміщення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.03.2019 за №159511996, підстава виникнення права власності: свідоцтво про придбання нерухомого майна, з прилюдних торгів, серія та № 233, видане 14.03.2019 (а.с. 12, 43, 44). Позивачем до матеріалів справи додано копію типового договору постачання природнього газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2500, а також копію заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, споживач ОСОБА_1 , адреса об`єкта: АДРЕСА_2 ,в якому міститься ЕІС-код, присвоєний оператором ГРМ згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем (а.с. 5-9, 10). Відповідач є споживачем природного газу, особовий рахунок НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки між сторонами існували цивільні відносини щодо постачання та споживання природного газу, що визнається ними. В листопаді 2019 року оператор ГРМ Надвірнянського відділення АТ «Івано-Франківськгаз» здійснив перевірку газових приладів в квартирі і зафіксував в акті показник лічильника - 03036 куб. метрів. Зауважень з його сторони до роботи лічильника та наявності пломб не було. Згідно наданого позивачем витягу з фінансового стану абонента ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , заборгованість за надані послуги станом на 31.10.2020 становить 13 574,04 грн. (а.с. 11). Надвірнянським районним судом у справі № 348/2/20 видано 13.02.2020 судовий наказ, яким присуджено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожитий природний газ в сумі 10 501,88 грн. (а.с. 13). Ухвалою Надвірнянського районного суду від 02.03.2020 по справі № 348/2/20 за заявою ОСОБА_1 скасовано судовий наказ від 13.02.2020 (а.с. 14). Представником АТ «Івано-Франківськгаз» 10.07.2020 здійснено демонтаж лічильника газу, що знаходиться в в квартирі АДРЕСА_1 , з показником на той момент - 03262,41 м.куб. встановлено інший лічильник газу з показником - 02937,20 м.куб. (а.с. 47-48). ТОВ «Івано-Франівськгаз збут» 16.12.2019 та 26.02.2020 надано відповіді на заяви ОСОБА_1 , згідно яких повідомлено, що відносини між ним і продавцем виникли в процесі купівлі-продажу даної квартири, тому спори, що виникають після підписання договору, вирішуються у судовому порядку. Заявнику запропоновано самостійно звернутися до суду для стягнення заборгованості, оскільки продавцем надано неповну інформацію, не вказавши фактичного показника приладу обліку газу на дату продажу квартири (а.с. 49-50). Представником ГРМ АТ «Івано-Франківськгаз» 30.06.2021 демонтовано лічильник газу з показником 03343 куб.метрів. у зв`язку з відрізкою (а.с. 90). Згідно показників даного лічильника в період 10.07.20 по 30.06.21 спожито 406 куб.метрів газу. Згідно долучених до матеріалів справи квитанцій убачається, що відповідачем за спожитий газ на рахунок ТзОВ «Івано-Франківськгаззбут» 22.11.2019 сплачено 900 грн., 22.03.2021 сплачено 3085 грн., 24.03.2021 сплачено 499 грн., 30.06.2021 сплачено 1000 грн., що загалом складає 5 484 грн (а.с. 52, 69). Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Як зазначено в преамбулі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Як наведено у статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлені права та обов`язки споживачів. Індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (ч. 2 ст. 7 цього Закону). Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (ч. 1 ст. 7 цього Закону). З метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання здійснюється приладовий облік природного газу (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про ринок природного газу»). Після 01 грудня 2015 року відносини між постачальним підприємством, газорозподільним підприємством та споживачем природного газу регулювалися: Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року; Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2494; Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2496, які набрали чинності 27.11.2015 року. Вимогами «Правил постачання природного газу» та відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 визначено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. У відповідності до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2500. Відповідно до п. 1.1 - 1.3 Типового договору постачання природного газу споживачам цей договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником. Умови договору однакові для всіх споживачів України. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом згоди Споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання Постачальником поданої Споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - заява-приєднання) за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору, та/або сплачений Споживачем рахунок (квитанція) Постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у Споживача відсутній інший діючий постачальник Відповідач приєднався до вказаного Типового договору, оскільки щомісячно споживає природний газ та сплачує за спожитий природний газ. Згідно з пунктом 2.1 цього Типового договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно п. 23 Правил постачання природного газу від 30.09.2015 № 2496, розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу. Позивач виконав свої зобов`язання, забезпечив безперервне постачання газу, що підтверджується даними з Витягу з фінансового стану (колонка об`єм лічильника) наданими згідно чинного законодавства постачальнику Оператором ГРМ АТ «Івано-Франківськгаз» щодо об`єму розподіленого газу до об`єкту споживача (відповідача). Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу. Згідно пункту 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ, фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача. Постачальником на підставі даних Оператора ГРМ було проведено нарахування вартості спожитого природного газу відповідачем. Відповідачу надаються послуги з постачання природного газу до належної йому на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 . У пунктах 5.2., 6.1 Типового договору передбачений обов`язок споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг постачальника згідно з умовами цього Договору, а також безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані лічильники газу, та відповідне право постачальника. Подібні права і обов`язки передбачені пунктами 22, 23 Правил постачання природного газу. Згідно з Правилами надання населенню послуг з газопостачання, встановлений розрахунковий період для оплати за газ - календарний місяць, а також строк оплати - не пізніше 10 числа наступного місяця. Споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за послуги з газопостачання, а також несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за надані послуги з газопостачання, порушення Правил, самовільне використання газу. Розділом ІХ Кодексу газорозподільних систем (підпункт 4 пункту 4) визначено обов`язок побутового споживача, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача. Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача і зобов`язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу та формувати об`єм розподілу і споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань. Таким чином, спірні відносини передбачають: обов`язок споживача щодо зняття фактичних показників лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ; право оператора ГРМ здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу; обов`язок оператора ГРМ не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу; право позивача визначити об`єм спожитого газу розрахунковим методом на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача у випадку відсутності показників лічильника природного газу, з наступним корегуванням об`єму спожитого газу після проведення зняття показників лічильника. При цьому, з аналізу наведених положень законодавства вбачається, що при розрахунках споживача за спожитий газ визначальними є фактичні показання лічильника природного газу споживача. Визначення об`єму спожитого газу розрахунковим методом є тимчасовим заходом, який дозволяється застосувати оператору ГРМ при відсутності показань лічильника до здійснення контрольного зняття показників лічильника, який повинен проводитися не рідше одного разу на шість місяців. Після цього об`єми спожитого газу повинні бути скореговані до фактичних (реальних) показань лічильника природного газу споживача. Відповідачем не заперечуються обставини користування газом, однак лише з періоду набуття ним даної квартири у власність та вселення в житло, тобто з 11.04.2019. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що 11.04.2019 відповідача вселено в квартиру АДРЕСА_1 , та при вселенні зафіксований показник лічильника газу № 3518133 - 02889 куб. метрів, а в листопаді 2019 року оператор ГРМ Надвірнянського відділення АТ «Івано-Франківськгаз» здійснював перевірку газових приладів в квартирі відповідача, та зафіксував в акті показник лічильника - 03036 куб. метрів. Однак з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися, ураховуючи таке. Відповідно до ч. 1, 2 та 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76, 77 ЦПК України). Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем 29.10.2018 придбано квартиру АДРЕСА_1 та після повного розрахунку 12.11.2018 отримано акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, який є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання вищевказаного нерухомого майна з прилюдних торгів. Право власності на це майно відповідач зареєстрував 14.03.2019 після видачі цього дня нотаріусом відповідного свідоцтва. Будь-яких доказів того, що відповідач не мав доступу до придбаної ним квартири і що 11.04.2019 попередніх власників квартири АДРЕСА_1 було примусово виселено і відповідача у встановленому порядку вселено в це житлове приміщення, матеріали справи не містять. Також матеріали справи не містять доказів, що 11.04.2019 був зафіксований показник лічильника газу № 3518133 - 02889 куб. метрів. Копія договору оренди квартири від 15.05.2019, який укладений між відповідачем і третьою особою, не є належним та допустимим доказом що стверджує зазначений у договорі показник газового лічильника. Такий спосіб фіксації показань лічильника у правовідносинах сторін не передбачений законодавством. ОСОБА_1 після набуття права власності на квартиру, яка фізично підключена до ГРМ, був забезпечений цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ для потреб споживача. З цього часу у ОСОБА_1 відповідно до розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем (підпункт 4 пункту 4) виник обов`язок як побутового споживача, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. Відповідач не надав суду доказів щодо виконання ОСОБА_1 обов`язку з надання фактичних показань лічильника газу Оператору ГРМ з часу набуття ним права власності на квартиру до моменту контрольного зняття показників лічильника уповноваженою особою позивача, а також обов`язку своєчасно вносити плату за послуги з газопостачання. За відсутності показань лічильника газу оператор ГРМ після застосування розрахункового методу провів контрольні зняття показників лічильника і здійснив корегування відповідно до фактичних показань лічильника. Відповідно до таких корегувань у відповідача виникла заборгованості станом на листопад 2019 року у сумі 11 401,88 грн, та після сплати коштів в сумі 900 грн станом на кінець листопада 2019 року заборгованість становили 10 558,68 грн, що вбачається з витягу з фінансового стану. Відповідачем не оскаржено величину об`єму та обсяг розподіленого та спожитого природного газу, що встановлюється Оператором ГРМ. Таким чином, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, про те, що заборгованість в сумі 10 558,68 грн виникла до того, як ОСОБА_1 став стороною договору про надання житлово-комунальних послуг та він не повинен сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не обумовлено в договорі купівлі-продажу. Як вбачається з Витягу з фінансового стану, станом на 01.11.2019 року по даному особовому рахунку обліковувалась дебіторська заборгованість в сумі 791,42 грн, яка була сплачена 22.11.2019, а саме на особовий рахунок НОМЕР_1 надійшло 900,00 грн в рахунок сплати боргу за спожитий газ. Пізніше відповідачем здійснено такі оплати за послуги газопостачання: 23.03.2021 - 3 085,00 грн; 25.03.2021 - 499,00 грн; 01.07.2021 - 1 000,00грн. Згідно доводів апеляційної скарги, станом на 01.09.2022 по особовому рахунку відповідача за період з листопада 2019 по жовтень 2020 (з врахуванням оплат 23.03.2021 - 3 085.00 грн, 25.03.2021 - 499,00 грн, 01.07.2021 - 1000,00грн.) заборгованість становить 8 990,04 грн. Інших даних про відсутність заборгованості відповідача чи неправомірність нарахування позивачем цієї заборгованості, матеріали справи не містять, тому її слід стягнути з відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищенаведене та положення ст. 376 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» 8 990,04 грн заборгованості за спожитий природний газ. Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення. Враховуючи те, що стягненню підлягає заборгованість за періодичними платежами щодо комунальних послуг, колегія суддів вважає за необхідне надати розстрочення виконання рішення щодо заборгованості за спожитий природний газ у сумі 8 990,04 грн. Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України. Частиною 1 зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 13 вказаної статті якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції, частково покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1 392,14 грнвитрат по оплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 2 088,22 грн витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Частиною 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами. Оскільки ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то вона відноситься до малозначних справ. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Керуючись ст. 265, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут» задовольнити. Рішення Надвірнянського районного суду від 19 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газзадовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут» (код ЄДРПОУ 39595350, місцезнаходження: 76010, м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська 32-А) заборгованість за спожитий природний газ на особовий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 8 990,04 (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень 04 коп.) грн. Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення суду в частині стягнення цієї заборгованості строком на шість місяців у рівних частинах по 1 498,33 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськгаз збут» 3 480,36 грнвитрат по оплаті судового збору за розгляд справи в суді першої і апеляційної інстанцій. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 21 листопада 2022 року. Суддя-доповідач: І.В. Бойчук Судді: О.В. Пнівчук В.А. Девляшевський