Постанова 4850 № 200/19327/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2022 року справа №200/19327/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року (повне судове рішення складено 27 червня 2022 року у м. Слов`янську) у справі № 200/19327/21 (суддя в І інстанції Стойка В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі ГУ ПФУ в Донецькій області) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за втратою годувальника та надала довідку про заробітну плату померлого чоловіка. Разом з цим, така довідка врахована не була з огляду на відсутність можливості проведення перевірки зазначених в ній відомостей. Позивач вважала свої конституційні права порушеними та просила суд: визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника згідно наданої заяви від 26.12.2019; зобов`язати відповідача прийняти до перерахунку пенсії довідку № 02/338 від 26.06.2019 про заробітну плату її чоловіка ОСОБА_2 за період з 01.01.1987 по 31.12.1992 в ШПСУ №

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року позов задоволено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначив, що суд І інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи для прийняття рішення суду за всіма принципами здійснення правосуддя. Вказав, що надана позивачем довідка № 02/338 від 26.06.2019 про заробітну плату ОСОБА_2 за період з 01.01.1987 по 31.12.1992 видана на неконтрольованій території, що унеможливлює проведення перевірки відомостей, вказаних у довідці. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав. 26.12.2019 ОСОБА_1 подала заяву до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про призначення пенсії по втраті годувальника. 03.01.2020 рішенням управління ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії по втраті годувальника, так як до пільгового стажу померлого чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не було зараховано періоди роботи з 18.01.1979 - 07.05.1979, з 21.05.1979 - 30.10.1992, оскільки позивачем не було надано довідки підтверджуючі пільговий характер роботи та наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці. Крім того. позивачем не було надано довідки про заробітну плату за 60 місяців до 01.07.2000. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2021 за справою № 200/76/21-а позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог до управління. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2021 - скасовано, прийнято нову постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2021 у справі № 200/76/21-а було задоволено частково. Зобов`язано управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.12.2019 про перехід на інший вид пенсії з зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком №1 померлого ОСОБА_2 період роботи з 18.01.1979-07.05.1979, з 21.05.1979-30.10.1992. 15.07.2021 ОСОБА_1 звернулась ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою надати роз`яснення щодо наявності причин, з яких не приймається довідка про заробітну плату за період з 1987-1992р. 13.08.2021 ГУ ПФУ в Донецькій області було сформовано відповідь на звернення позивача і повідомлено, що за розглядом наданих ОСОБА_1 до заяви документів, управлінням було прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії у зв`язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника, оскільки довідки, уточнюючі характер роботи, - недійсні та немає можливості підтвердити їх первинними документами. А саме, довідка від 26.06.2019 №02/338 видана ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка» станом на теперішній час, не підлягає розгляду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд виходить з такого. Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За Преамбулою Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов`язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом. Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави. Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Слід врахувати, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок). Як встановлено п. 1.5 Порядку, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії. Відповідно п. 2.7 Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу. Згідно з пунктом 2.1, пунктом 2.6 Порядку для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Як передбачено п. 2.10 Порядку, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії. Щодо довідки від 26.06.2019 № 02/338, яка видана ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка» станом на теперішній час. Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа № 569/14531/16-а) проаналізував положення статті 19 Конституції України, статей 3, 4, 9, 17, 18 Закону № 1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів закладених у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об`єднаних Націй (далі - ООН) зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів", у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) згідно з якими: "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать". Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що можливо застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово не контрольованій владою території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень і обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення в належному розмірі. У тому числі, суди критично ставляться до посилань відповідача, як на підставу щодо не зарахування розміру заробітку, на неможливість проведення перевірки достовірності відомостей, вказаних у довідці ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка» про заробітну плату від 26.06.2019 №02/338, оскільки первинні документи знаходяться на непідконтрольній українській владі території у м. Донецьк, через те, що УПФ, у зв`язку з проведенням АТО не має можливості провести перевірку відповідності довідки первинним документам, не повинно покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, така обставина не пов`язана з волею позивача. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 23.01.2018 у справі № 583/392/17, від 20.03.2018 у справі № 527/1655/17. Таким чином, згідно вищенаведених правових висновків апеляційний суд вважає правильним висновок місцевого суду, що необхідно визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області, які полягають у відмові в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника згідно наданої заяви від 26.12.2019 та зобов`язання відповідача прийняти до перерахунку пенсії довідку № 02/338 від 26.06.2019 про заробітну плату ОСОБА_2 за період з 01.01.1987 по 31.12.1992 в ШПСУ №

3. Відтак, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, а позовні вимоги підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року в справі № 200/19327/21 залишити без змін. Повне судове рішення 15 листопада 2022 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук