Постанова 4813 № 522/7573/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.11.2022 року м. Одеса Єдиний унікальний номер справи №522/7573/21 Апеляційне провадження №22-ц/813/6615/22 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого-Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач), суддів- Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Кузьмук А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Степанишиної Альони Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 січня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Бондаря В.Я., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позов, письмових пояснень У квітні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з позовними вимогами, які в подальшому збільшила, до Одеської міської ради, треті особи: комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» (далі- КП «ЖКС «Фонтанський»), комунальне підприємство «Міськзелентрест» (далі-КП «Міськзелентрест»), про відшкодування збитків. Позов мотивований тим, що 27 січня 2021 року на припаркований та належний їй транспортний засіб марки HONDA, моделі СR-V, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м.Одеса, вул.Французький бульвар, 12/1, впало дерево, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Оскільки падіння дерева сталося на землі комунальної власності, а зелені насадження, розташовані за вищевказаною адресою, Одеською міською радою на баланс ні КП «ЖКС «Фонтанський», ні КП «Міськзелентрест», ні будь-якому іншому підприємству, установі, організації не передані, обов`язок з відшкодування завданої їй збитків має бути покладений саме на Одеську міську раду. На підставі наведеного, просила суд стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 186 033,64 грн. та судові витрати (т.1а.с.1-7, 26-27). У відзиві на позов представник Одеської міської ради позовні вимоги не визнав, вважав їх такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що Одеська міська рада є неналежним відповідачем по даній справі, так як не є балансоутримувачем елементів благоустрою прибудинкової території; експертне дослідження, на яке посилається позивач, проведено без сповіщення та за відсутності представника Одеської міської ради, зроблений більше як через три місяці після настання події, з використанням застарілих даних, тому не може розцінюватися як належний та допустимий доказ; падіння дерева сталося через надзвичайні природні умови, позивачем не доведено обов`язку Одеської міської ради відшкодовувати спричинену майнову шкоду; не доведено факту завдання шкоди у зазначеному розмірі саме через падіння дерева; не зазначено причинного зв`язку між діями відповідача та шкодою, спричиненою позивачеві (т.1а.с.58-71). Представником позивача ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача, просила задовольнити позов ОСОБА_1 в повному обсязі (т.1 а.с.90-95). Також до суду надійшли письмові пояснення третьої особи КП «ЖКС «Фонтанський», представник якого посилався на те, що впале дерево не знаходилось на балансі КП «ЖКС «Фонтанський», позивачем не визначено, яке саме дерево упало на її автомобіль; враховуючи швидкість вітру в період 27-28 січня 2021 року, падіння дерева викликано надзвичайними погодними умовами, що виключає вину відповідача та третіх осіб (т.1 а.с.134-137). У письмових поясненнях КП «Міськзелентрест» зазначено, що зелені насадження, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 не утримуються КП «Міськзелентрест», відповідно до діючого законодавства утримання зелених насаджень на прибудинкові й території входить до житлово-комунальної послуги з управління багатоквартирним будинком та є прямим обов`язком відповідного управителя або балансоутримувача будинку (т.1а.с.154-156). Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 21 січня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (т.1а.с.239-242). Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі адвокат Степанишина А.С. в інтересах позивачки, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та задовольнити позов у повному обсязі (т.2а.с.1-8). Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що: - факт пошкодження автомобіля, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження через падіння дерева, підтверджені належними , допустимим, достовірними та достатніми доказами відповідно до вимог ЦПК України; - обов`язок з відшкодування завданої позивачці збитків має бути покладений на Одеську міську раду, оскільки падіння дерева сталося на землі комунальної власності, а зелені насадження, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , Одеською міською радою на баланс ні КП «ЖКС «Фонтанський», ні КП «Міськзелентрест», ні будь-якому іншому підприємству, установі, організації не передані; - на момент події позивач не мала наміру відсуджувати належній їй автомобіль та не очікувала на одержання доходу, а тому відсутні підстави вважати, що завдані збитки є саме упущеною вигодою, натомість внаслідок події вартість належного позивачці майна зменшилася, що свідчить про завдання їй реальних збитків; - нездійснення позивачем ремонту автомобіля не свідчить про відсутність збитків, оскільки вартість належного їй автомобіля зменшилася внаслідок падіння дерева; - оскільки суд дійшов до висновку про те, що завдані позивачу збитки є упущеною вигодою , то мав визначити розмір таких збитків, - відчуження позивачем належного їй на праві власності автомобіля під час розгляду справи не мало вплинути на майнові права ОСОБА_1 під час розгляду справи не мало вплинути на майнові права ОСОБА_1 , - суд розглянув справи з перевищенням строку, встановленого процесуальним законом, що вплинуло на майнові права апелянта. Правом на відзив на апеляційну скаргу учасники процесу не скористалися. Адвокат Степанишина А.С. в інтересах позивачки надала суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року задоволена та проведення розгляду справи призначено в режимі відеоконференції (т.2а.с.35). Інші учасники судового процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, що відповідно до правил ч.2ст.372 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи у їх відсутність (т.2а.с.29-31,37-39). Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки, яка прийняла участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню. Відмовляючи в позові ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що: - позивачка не є власником пошкодженого майна та не здійснила ремонт транспортного засобу на час коли була його власником, а отже не понесла відповідних збитків, - вона не заявляє обґрунтованих вимог щодо компенсації втрати упущеної вимоги, то рішення по даній справі не створить для ОСОБА_1 ніяких юридичних наслідків. Колегія суддів з такими висновками суду погодитись не може за таких підстав. Встановлені судом фактичні обставини справи Судом встановлено, що на день подачі позову ОСОБА_1 є власником автомобіля марки HONDA СR-V, д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (т.1а.с.12). 27 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до відділення поліції з заявою про те, що зафіксований факт пошкодження її автомобіля марки HONDA СR-V коричневого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , у вигляді вм`ятин на даху, розбито праве та ліве переднє скло, заднє ліве скло, задні квартирки, пошкоджені всі п`ять дверей, капот, передній бампер, поведений весь кузов. Пошкодження внаслідок падіння дерева. Автомобіль був припаркований за адресою: АДРЕСА_1 (т.1а.с.14). Листом від 05 лютого 2021 року №60.5-1864 ОСОБА_1 повідомлено, що відділом поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надано відповідь на вказану вище заяву ОСОБА_1 , згідно з якою черговим ДОП СП ВП №5 ОРУП №1 зафіксовано факт пошкодження автомобіля (т.1а.с.15). Згідно листа №105 від 28 січня 2021 року зелені насадження, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест». Іншою інформацією щодо балансоутримувача зелених насаджень за цією адресою комунальне підприємство не володіє (т.1а.с.21). У листі Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-11/1869 від 10 червня 2021 року, адресованого ОСОБА_1 , вказано, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , розміщена на території житлово-громадської забудови, в зоні багатоквартирної житлової забудови і історичного центру міста (т.1а.с.115-116). Листом КП «ЖКС «Фонтанський» №01-08/935 від 01 липня 2021 року директору юридичного департаменту Одеської міської ради повідомлено, що КП «ЖКС «Фонтанський» не передавалось жодних зелених насаджень на баланс. З 01 липня 2021 року КП не є управителем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т.1а.с.130-131). За висновком експерта № 74-1-21 від 05 травня 2021 року судової автотоварознавчої експертизи по дослідженню колісного транспортного засобу HONDA СR-V, номерний знак НОМЕР_1 , складеного судовим експертом Крутих Є.О., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, пошкодженого внаслідок події, яка відбулася 27 січня 2021 року, визначається 186 033,64 грн. (т.1а.с.30-37). Відповідно до висновку експерта №10903210 від 24 листопада 2021 року за результатами транспортно-трасологічного експертного дослідження пошкодження автомобіля HONDA СR-V, VIN НОМЕР_3 , складеного судовим експертом Чернявським А.І., характер виявлених слідів та пошкоджень на автомобілі дає підставу зробити висновок, що пошкодження могли бути утворені внаслідок падіння дерева на автомобіль (т.1а.с.211-215). ОСОБА_1 здійснила продаж належного їй транспортного засобу HONDA СR-V, VIN НОМЕР_3 , за 215 000 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу 5153/2021/2690862 від 21 липня 2021 року (т.1а.с.233,234). Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Статтею 55 Конституції України гарантовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Частиною 1 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч.1ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 8 ч.2ст.16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Частинами 1,2 п.1 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до ч.1ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ч.3ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Колегія суддів вважає, що оскільки пошкоджений транспортний засіб на час завдання шкоди та звернення до суду з цим позовом належав позивачці ОСОБА_1 на праві власності, отже у останньої наявне право на звернення до суду з позовом про відшкодування матеріального збитку, завданого автомобілю. При цьому, продаж транспортного засобу без проведення ремонтних робіт не може бути підставою для відмови в задоволенні даного позову, оскільки власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. За змістом наведених правових нормвисновок суду першої інстанції про те, що позивачка не понесла відповідних збитків, оскільки здійснила продаж транспортного засобу без проведення ремонтних робіт, є помилковим та таким, що не ґрунтується на вимогах закону. Крім того, в позові заявлено вимоги про відшкодування матеріального збитку, а не відновлювального ремонту. Суд апеляційної інстанції також не може погодитися з висновками суду про те, що завдані позивачу збитки є упущеною вигодою. Як зазначено вище, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном (постанова Верховного Суду від 11 листопада 2021 року у справі №910/7511/20). Між тим, на момент події позивачка не мала наміру відчужувати належний їй автомобіль та не очікувала на одержання доходу, а тому відсутні підстави вважати, що завдані збитки є саме упущеною вигодою. Натомість, внаслідок події вартість належного позивачу майна зменшилася, що свідчить про завдання їй реальних збитків. Так, згідно висновку експерта №74-1-21 від 05 травня 2021 року ринкову вартість автомобіля визначено рівною 443 698,20 грн. При цьому, ціна невідремонтованого автомобіля за договором купівлі-продажу транспортного засобу від 21 липня 2021 року склала 215 000 грн. Щодо відшкодування матеріальної шкоди Відповідно до ч.1ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно зі п.7ч.1ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою. Статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території. Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди. Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві. Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем належними та допустимими доказами, а саме: фіксування факту пошкодження автомобіля відділом поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за заявою ОСОБА_1 ; висновком експерта №74-1-21 від 05 травня 2021 року щодо вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, пошкодженого внаслідок події, яка відбулася 27 січня 2021 року; висновком експерта №10903210 від 24 листопада 2021 року щодо встановлення причин пошкодження транспортного засобу позивача. Згідно зі ч.1ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. За приписами ч.ч.1,2ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Пунктом 5ч.2ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо. Згідно зі з ч.7ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади. Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою. Відповідно до п.5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках їх власники або користувачі. Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень. Підпунктом 7 п.«а`ч.1ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян. Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі біля будинку АДРЕСА_1 . З матеріалів справи вбачається, що зелені насадження, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , не знаходяться на балансі та не утримуються КП «Міськзелентрест» (т.1а.с.21). Відповідно до положень Генерального плану м.Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25 березня 2015 року №6489-VI, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , розміщена на території житлово-громадської забудови, в зоні багатоквартирної житлової забудови і історичного центру міста (т.1а.с.115-116). КП «ЖКС «Фонтанський» не передавалось жодних зелених насаджень на баланс. З 01 липня 2021 року КП не є управителем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т.1а.с.130-131). За таких умов, оскільки дерево впало на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста, відсутність даних що останнє у відповідності до вимог ч.5 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»перебувало на балансовому обліку, в той час як організація роботи з цього питання проводиться органами місцевого самоврядування, колегія суддів приходить до висновку, що обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу шкоди слід покласти саме на Одеську міську раду до відання виконавчого органу якої в силу пп.7 п.«а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належать організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення та яким не було належним чином забезпечено організацію роботу з питань благоустрою, а саме, щодо обліку зелених насаджень, здійснення їх інвентаризації, проведення періодичних оглядів. Причинно-наслідковий зв`язок між пошкодженням належного позивачу автомобіля та бездіяльністю виконавчого комітету Одеської міської ради, до обов`язків якої входить організації та забезпечення догляду та санітарного стану зелених насаджень встановлено матеріалами справи на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів та не спростовано відповідачем під час розгляду справи. У випадку заподіяння майну особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, балансоутримувач зобов`язується відшкодувати таку шкоду. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17 липня 2019 року у справі №372/1891/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 200/22129/16-ц. В зв`язку з цим, не приймаються до уваги і спростовуються доводи відповідача про те, що Одеська міська рада є неналежним відповідачем у даній справі. Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що Одеська міська рада, як належний відповідач, повинна відшкодувати завдані матеріальні збитки позивачці, яка довела свої позовні вимоги в повному обсязі. Згідно з ч.2ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. За загальними підставами цивільно-правової відповідальності для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду (постанова Пленума Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»). З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір. Згідно ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У справі були проведені дві експертизи: судова автотоварознавча експертиза та транспортно-трасологічне експертне дослідження, відповідно до яких встановлені розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, пошкодженого внаслідок події, яка відбулася 27 січня 2021 року, та факт утворення пошкоджень автомобіля першої групи внаслідок падіння дерева на автомобіль (т.1а.с.30-37, 211-215). Представником відповідача всупереч вказаним вимогам закону не заявлено клопотання про призначення експертизи щодо встановлення причини падіння дерева та не надано жодного доказу на спростування висновків судової автотоварознавчої експертизи та транспортно-трасологічного експертного дослідження. Крім того, не надано жодного доказу на спростування заявленого позивачем розміру матеріальних збитків. Доводи представника Одеської міської ради щодо падіння дерева внаслідок надзвичайних природних умов належними доказами не підтверджуються. Відповідно до довідки Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів №388/10 від 09 червня 2021 року в зв`язку з переміщенням активного південного циклону на південь України по м.Одеса 27-28 січня 2021 року спостерігалися складні умови, зокрема: налипання мокрого снігу 35 мм і більше, що відноситься до стихійних метеорологічних явищ, вітер швидкістю 15-24 м/сек. відноситься до небезпечних метеорологічних явищ (т.1а.с.112-113). Однак, жодного доказу що падіння дерева на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 27 січня 2021 року відбулося внаслідок стихійного метеорологічного явища суду, що б відповідало форс-мажорним обставинам (непереборній силі), не надано. Відповідно до розділу 12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо проводяться позачергові огляди. Акт позачергового огляду зелених насаджень на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 , який би засвідчував факт падіння дерева в результаті налипання мокрого снігу та вітру, в матеріалах справи відсутній. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову. Судові витрати Відповідно до пп.б,в п.3ч. ст.382 ЦПК України суд апеляційної інстанції вирішує питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (пп.1,2ч.3 ст.133 ЦПК України). Враховуючи задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення про задоволення позову відповідно до ч.1,2ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджені сплачені суми судових витрат у вигляді: - судового збору за подачу позовної заяви у загальному розмірі 1 860,34 грн. (т.1а.с.8,28), - вартості проведення експертного дослідження автомобіля у розмірі 2 500 грн. та судової транспортно-трасологічної експертизи пошкоджень автомобіля у розмірі 5 400 грн., у загальному розмірі 7 900 грн. (т.1а.с.29, 201), - судового збору за подачу апеляційної скарги у загальному розмірі 2 790,60 грн. (т.2а.с.10). При цьому, вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, задоволенню не підлягають. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3ст.137 ЦПК України). Проте, всупереч вищезазначеному, ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних представником. Керуючись ст.ст.368,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Степанишиної Альони Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 січня 2022 року скасувати. Позов ОСОБА_1 задовольнити. Стягнути з Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, місцезнаходження: 65004, м.Одеса, Думська площа,1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ): -відшкодування матеріальних збитків у розмірі 186 033,64 грн. (сто вісімдесят шість тисяч тридцять три гривні) 64 копійок ; -витрати на проведення експертних досліджень автомобіля у загальному розмірі 7 900 грн. (сім тисяч дев`ятсот гривень); -судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 4 650,94 грн. (чотири тисячі шістсот п`ятдесят гривень) 94 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 17 листопада 2022 року. Головуючий Судді: