Ухвала КАС ВС № 380/2550/22

УХВАЛА 17 листопада 2022 року м. Київ справа №380/2550/22 адміністративне провадження № К/990/30378/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі №380/2550/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної податкової служби України, у якому просив: - визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові надати відповідь на запит; - зобов`язати ДПС надати відповідь на інформаційний запит. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року позов задоволено частково: - визнано протиправною відмову ДПС у наданні інформації на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 06 січня 2022 року, викладену у листі №66/ЗПІ/99-00-06-02-10 від 13 січня 2022 року; - зобов`язано ДПС повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 06 січня 2022 року та надати достовірну, точну та повну інформацію, що запитувалася згідно із запитом на публічну інформацію від 06 січня 2022 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями відповідачем подано касаційну скаргу. Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. За змістом пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. Спірні правовідносини у цій справі пов`язані з розглядом запиту на інформацію, який надійшов від позивача. За такого правового врегулювання та обставин справи касаційний перегляд судових рішень у цій справі можливий виключно за наявності обґрунтування відповідного підпункту пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. У тексті касаційної скарги Державна податкова служба України посилається на те, що ця справа має виняткове значення для відповідача як органу, що здійснює контроль за надходженням податків та зборів до бюджету держави, що за змістом відповідає підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд зазначає, що касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про виняткове значення для скаржника саме цієї справи. Заявником не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що справа №380/2550/22 має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. З огляду на викладене, зазначення заявником у касаційній скарзі про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права не є достатнім для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у цій категорії справ. Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95). На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 КАС України Суд, - УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі №380/2550/22. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк Судді Верховного Суду