Ухвала КЦС ВС № 362/2741/18

Ухвала 10 листопада 2022 року м. Київ справа № 362/2741/18 провадження № 61-11065ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року у цивільній справі за позовом комунального підприємства «Васильківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, ВСТАНОВИВ: У травні 2018 року КП «Васильківтепломережа» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути на його користь суму заборгованості за надані послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2014 року до 01 травня 2018 року у розмірі 11 997, 47 грн. Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2018 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь КП «Васильківтепломережа» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2014 року до 01 травня 2018 року у розмірі 11 997, 47 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2018 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов КП «Васильківтепломережа» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Васильківтепломережа» заборгованість щодо сплати наданих послуг з централізованого опалення у розмірі 10 541, 43 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У листопаді 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року, подану з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить прийняти відповідне рішення. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до положень частин першої та третьої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Згідно із частиною третьою статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу. У справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа «Рябих проти Росії» від 03 грудня 2003 року). Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року). Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Ураховуючи те, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана після спливу більше ніж одного року з дня ухвалення постанови Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року, а виключні випадки, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України для поновлення строку на касаційне оскарження судом не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись частиною третьою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року у цивільній справі за позовом комунального підприємства «Васильківтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян