Постанова 4873 № 910/19401/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" листопада 2022 р. Справа№ 910/19401/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Шапрана В.В. суддів: Буравльова С.І. Андрієнка В.В. секретар судового засідання Місюк О.П. за участю представників: позивача - Гуравська В.Ю.; відповідача - Колток О.М.; третьої особи-1 - не з`явились; третьої особи-2 - не з`явились. розглянувши матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 (повне рішення складено 20.07.2022) у справі №910/19401/21 (суддя - Гумега О.В.) за позовом Приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" до Міністерства юстиції України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_1 ;

2. ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу. ВСТАНОВИВ: У листопаді 2021 року Приватно-орендне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Колос" звернулося з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу №1231/5 від 27.03.2020 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав", в частині, що стосується реєстрації прав Приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" щодо скасування рішень державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Барабаша Олега Сергійовича від 07.11.2019 №№49562205, 49562331, 49562078. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оформленої без дотримання вимог закону, здійсненого поза межами визначеного законодавством 30-денного терміну з дня її отримання, без повідомлення і запрошення заінтересованих осіб, 27.02.2020 Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України надала висновок, яким рекомендувала скаргу задовольнити, рішення державного реєстратора скасувати. На підставі наданого висновку відповідач прийняв спірний наказ, який позивач вважає протиправним, таким, що порушує права позивача, та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем порушено процедуру розгляду скарги. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 відкрито провадження у справі №910/19401/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 (повне рішення складено 20.07.2022) у справі №910/19401/21 позов Приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу №1231/5 від 27.03.2020 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав", в частині, що стосується реєстрації прав Приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" щодо скасування рішень державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Барабаша Олега Сергійовича від 07.11.2019 №№49562205, 49562331, 49562078. Не погоджуючись з указаним рішенням, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до ст. 277 ГПК України є підставами для скасування судового рішення. На переконання відповідача, позивач був належним чином повідомлений про засідання колегії 27.02.2020 на якому розглядалася скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , враховуючи наступне: - оголошення про засідання Колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яке відбулось 27.02.2020, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України 25.02.2020 об 18:56 за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-27-lyutogo-2020-roku (в підтвердження чого скаржником додано до апеляційної скарги лист Державного підприємства «Національні інформаційні системи» №697/14.2-11 від 26.02.2020); - в матеріалах справи міститься лист Міністерства юстиції України від 09.01.2020, згідно якого позивача було повідомлено про продовження строку розгляду скарги до 45 календарних днів. Крім того відповідачем відзначено, що Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було дотримано всі вимоги нормативно-правових актів при ухваленні оскаржуваного наказу. Тоді як в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 10, п. 4 ч. ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" під час прийняття рішень від 07.11.2019, зокрема, №№49562205, 49562331, 49562078, державним реєстратором не було належним чином перевірено подані документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації прав, оскільки державна реєстрація права власності на спірні об`єкти нерухомого майна проведена на підставі документів, які не підтверджують виникнення такого права у Приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос". Таким чином, за твердженнями скаржника, наказ Міністерства юстиції України №1231/5 від 27.03.2020 винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 апеляційну скаргу у справі №910/19401/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху у справі №910/19401/21 до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду. 05.09.2022 Господарський суд міста Києва скерував матеріали справи №910/19401/21 до Північного апеляційного господарського суду. Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суддею-доповідачем виявлено її недоліки, а саме відсутність доказів сплати судового збору за її подання у встановлених законом порядку та розмірі, у зв`язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 апеляційну скаргу у справі №910/19401/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків. Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 задоволено заяву скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/19401/21, зупинено дію оскаржуваного рішення, справу призначено до розгляду на 18.10.2022. 17.10.2022 до суду апеляційної інстанції від представника Приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon". Також 17.10.2022 до суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, згідно якого Приватно-орендне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Колос" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін. Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги позивач відмічає, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду скарги відповідно до вимог Порядку №1128, що призвело до порушення прав Приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" на участь у розгляді скарги та надання пояснень (заперечень) і доказів на їх обґрунтування з метою повного та об`єктивного розгляду скарги і прийняття за його наслідками законного і обґрунтованого рішення. Крім того позивач заперечує проти долучення до матеріалів справи доданого відповідачем до апеляційної скарги листа Державного підприємства «Національні інформаційні системи» №697/14.2-11 від 26.02.2020, з підстав необґрунтованості відповідачем причин неможливості подання даного доказу до суду першої інстанції разом із поданням відзиву на позовну заяву. Також позивач повідомив суд, що орієнтовний розмір судових витрат, які він очікує понести в результаті розгляду справи в суді апеляційної інстанції складає 10000,00 грн. 18.10.2022 на електронну адресу суду від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 задоволено клопотання Міністерства юстиції України про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи №910/19401/21 за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 до 01.11.2022, судове засідання призначено в режимі відеоконференції з використанням представником позивача власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon". 01.11.2022 розгляд справи №910/19401/21 не відбувся у зв`язку з відсутністю в приміщенні Північного апеляційного господарського суду енергопостачання. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 справу №910/19401/21 за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 призначено до розгляду в режимі відеоконференції на 15.11.2022. У судове засідання 15.11.2022, яке відбулося в режимі відеоконференції, з`явились представники сторін та надали пояснення по суті апеляційної скарги. Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд залишити без змін оскаржуване судове рішення. У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне. У листопаді 2019 року представник Приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" Дудар Костянтин Костянтинович звернувся до державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, із заявами про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Для здійснення державної реєстрації права власності заявником було надано протоколи загальних зборів членів Колективного сільськогосподарського підприємства "Колос" с. Куна Гайсинського району Вінницької області від 07.02.2000, акти приймання-передачі майна та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав. Не встановивши підстав для відмови у державній реєстрації прав заявника на нерухоме майно, реєстратор прийняв рішення про проведення державної реєстрації права власності Приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос", зокрема, рішення №№49562205, 49562331, 49562078 від 07.11.2019, відповідно, на: - нежитлове приміщення пташнику площею 1133,2 кв.м., розташоване за адресою: вул. Тваринників, буд. 18, с. Куна, Гайсинський р-н, Вінницька обл. з внесенням запису від 04.11.2019 №34037473; - нежитлове приміщення площею 1118,3 кв.м., розташоване за адресою: вул. Тваринників, буд. 1, с. Куна, Гайсинський р-н, Вінницька обл. з внесенням запису від 04.11.2019 №34037602; - нежитлове приміщення телятнику площею 1665,8 кв.м., розташоване за адресою: вул. Сонячна, буд. 34а, с. Крутогорб, Гайсинський р-н, Вінницька обл. з внесенням запису від 04.11.2019 №34037372. Не погоджуючись із прийнятими рішеннями щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно, жителі с. Куна Гайсинського р-ну Вінницької обл. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27.11.2019 звернулися до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії державного реєстратора Барабаша О.С. та прийняті ним рішення про реєстрацію прав на нерухоме майно, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно якої просили скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.11.2019, на підставі якого за Приватно-орендним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Колос" зареєстровано право власності на зазначені вище об`єкти нерухомого майна. За результатами розгляду скарги Колегія Міністерства юстиції України рекомендувала її задовольнити, а рішення державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського р-ну Вінницької обл. Барабаша О.С. від 07.11.2019 №№49562205, 49562331, 49561916, 49562078, 49561798 скасувати та анулювати доступ державному реєстратору Барабаш О.С. до Державного реєстру прав на нерухоме майно. За змістом мотивувальної частини висновку від 27.02.2020, у результаті перевірки рішення державного реєстратора від 07.11.2019 Комісією було встановлено, що скаржники є апелянтами за апеляційною скаргою на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.06.2006 у цивільній справі за заявою засновника і власника Приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" ОСОБА_3 про встановлення факту законного набуття права приватної власності. За результатами розгляду апеляційної скарги Вінницьким апеляційним судом прийнято постанову від 30.10.2019 у справі №2-О-80/2006, згідно якої скасовано рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.06.2006, а заяву засновника і власника Приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" ОСОБА_3 про встановлення факту законного набуття права приватної власності на майно і тварини залишено без розгляду. Комісією зазначено, що спірні рішення державним реєстратором прийнято за результатами розгляду заяви до якої додано скановані копії документів, водночас, будь-які інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення речових прав на об`єкти нерухомого майна в Державному реєстрі прав відсутні. За наведеного, Комісія дійшла висновку, що державним реєстратором під час прийняття спірних рішень, в порушенням ст. ст. 10, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не перевірено подані документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації прав, оскільки державна реєстрація права власності на вищезазначені об`єкти нерухомого майна проведена на підставі документів, які не підтверджують виникнення такого права у Приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос", ОСОБА_3 . На підставі висновку Комісії, 27.03.2020 Міністерство юстиції України прийняло оспорюваний наказ №1231/5, яким скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено та вирішено скасувати рішення №№49562205, 49562331, 49561916, 49562078, 49561798 прийняті державним реєстратором 07.11.2019. Вважаючи необґрунтованими висновки і мотиви, які викладені відповідачем в оскаржуваному наказі, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ №1231/5 від 27.03.2020 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав" є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оформлена без дотримання вимог законодавства, у зв`язку з чим, в силу імперативних приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, відповідач повинен був відмовити у задоволенні скарги без розгляду її по суті. Крім того, розгляд скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був проведений Комісією Міністерства юстиції України без належного повідомлення суб`єкта оскарження про час та місце засідання комісії. При цьому суд дійшов висновку про те, що із повідомлення розміщеного на сайті Міністерства юстиції України не можливо дійти висновку, що воно розміщено в передбачені законодавством строки. Зазначені процедурні порушення розгляду скарги, на переконання суду першої інстанції, обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного наказу в частині, що стосується реєстрації прав Приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" щодо скасування рішень державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського р-ну Вінницької обл. Барабаша Олега Сергійовича від 07.11.2019 №№49562205, 49562331, 49562078. Відтак спір у даній справі виник у зв`язку з наявністю/відсутністю підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу. Колегія суддів, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову та відзначає наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного наказу) визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Частинами 6, 9, 10 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про відмову в задоволенні скарги, або повне чи часткове задоволення скарги шляхом прийняття рішення, зокрема, про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; г) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду. Разом з тим, порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації регулюється Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції №1128 (далі - Порядок №1128) затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1150). У п. 2 Порядку №1128 (тут і далі в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного наказу) встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Міністерством або відповідним територіальним органом. Відповідно до п. 3 Порядку №1128 скарга на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта оскарження реєструється у день її надходження суб`єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її особою, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), або її представником. Реєстрація скарги, поданої в електронній формі, здійснюється за умови підписання її скаржником або його представником з використанням кваліфікованого електронного підпису. У п. 9 Порядку №1128 встановлено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню. Отже, до повноважень комісії належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Згідно з п. 10 Порядку №1128 для розгляду скарги колегіально Мінюст чи відповідний територіальний орган обов`язково запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відповідно до п. 11 Порядку №1128 суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги). Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. У п. 11 Порядку №1128 встановлено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у п. 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел). За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мінюст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом (п. 14 Порядку №1128). З аналізу вказаних норм Порядку №1128 вбачається, що законодавство встановлює не право, а обов`язок комісії під час розгляду скарги запросити до цього процесу суб`єктів оскарження та інших заінтересованих осіб, які зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей у реєстрі, надати цим особам копію скарги та доданих до неї матеріалів не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті та своєчасно повідомити осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце її розгляду скарги в один із встановлених Порядком способів. Запрошення відповідних осіб має на меті не лише проінформувати їх про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані, тобто, щоб всі заінтересовані особи у розгляді вказаної скарги були "почуті". Належне повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяє належному виконанню нею своїх функцій та має істотне значення для вирішення скарги. Отже, на комісію покладено обов`язок забезпечити участь заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень. Неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням. Це порушення ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №480/388/19, від 15.08.2019 у справі №826/3539/17 та від 01.09.2022 у справі №910/14346/21. Неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №37/5 від 12.01.2016 (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №480/388/19). Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що на виконання п.п. 10-11 Порядку №1128 Міністерство було зобов`язане завчасно повідомити про розгляд скарги позивача - Приватно-орендне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Колос" як заінтересовану особу. Як слідує з матеріалів справи та доводів скаржника, оголошення про час і місце засідання Комісії 27.02.2020 було розміщено на офіційному веб сайті Міністерства юстиції України за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-27-lyutogo-2020-roku. Проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом, за наведеним посиланням не вбачається дата розміщення такого оголошення на офіційному веб сайті Міністерства юстиції України, а тому неможливо дійти висновку, що оголошення було розміщено відповідачем у строки, визначені п. 11 Порядку №1128. У апеляційній скарзі відповідач стверджуючи, що оголошення про час та місце засідання колегії 27.02.2020 було розміщено на офіційному веб сайті Міністерства юстиції України 25.02.2020 об 18:40, покликається на долучений до матеріалів апеляційної скарги лист Державного підприємства «Національні інформаційні системи» №697/14.2-11 від 26.02.2020. Разом з тим колегія суддів не знаходить підстав для прийняття до уваги вказаного листа під час апеляційного перегляду справи, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Отже, виходячи із правового аналізу чинних норм процесуального законодавства, за загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що були зібрані місцевим господарським судом, піддані оцінці і за результатами оцінки покладені в основу рішення цього суду або відхилені судом. Водночас, суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Однак, подання сторонами додаткових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об`єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду. Обмеження права на подання доказів в суд апеляційної інстанції покликано активізувати змагальний процес в суді першої інстанції. Його можливо розглядати як своєрідну процесуальну санкцію за невиконання особою, що бере участь у справі, своїх обов`язків по доказуванню в суді першої інстанції. Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. З матеріалів справи слідує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем був поданий відзив на позов (12.01.2022), водночас до відзиву не було долучено зазначеного листа, як і не повідомлялося про неможливість його подання у встановлений законом строк. Вказаний лист був наданий відповідачем до суду лише при поданні апеляційної скарги. Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Отже, враховуючи вказане вище, судова колегія не приймає нові докази, які не були предметом дослідження під час вирішення спору місцевим господарським судом, оскільки прийняття нових доказів на стадії апеляційного перегляду справи суперечить основоположним принципам змагальності та рівності сторін господарського судочинства. Обставин об`єктивної неможливості подання вказаного листа в суді першої інстанції та, відповідно, наявності виняткового випадку для прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів, заявником не доведено. Разом з тим слід звернути увагу, що повідомлення, яке було розміщене на офіційному веб-сайті Міністерства про розгляд скарги, не містить будь-якої інформації щодо підстав подання скарги, реєстраційних дій (рішень), які є предметом оскарження, і, тим більше, доводів скаржника, а тому не може бути визнане судом належним повідомленням заінтересованих осіб в розумінні п. п. 10, 11 Порядку №1128, оскільки унеможливлює реалізацію прав таких осіб на надання своїх пояснень, заперечень та висловлення думок по суті скарги, як письмово, так і шляхом прийняття участі в засіданні. Хоча Порядок №1128 і не визначає вимог щодо змісту повідомлення, та разом з цим, з врахуванням мети такого повідомлення, воно повинно містити інформацію про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи, могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають відношення, і суть цієї скарги. Крім того суд вважає безпідставними твердження скаржника стосовно належного повідомлення позивача про дату та час засідання колегії, у зв`язку з направленням йому листа від 09.01.2020 №653/КО-26040/19.2.1 про продовження строку розгляду скарги та повідомлення телефонограмою від 26.02.2020, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту направлення зазначеного листа на адресу позивача, а телефонограма датована 26.02.2020, тобто за 1 день до засідання, та за наслідками її направлення позивача не було повідомлено про час та місце засідання Комісії. Відтак відповідач не надав суду доказів про те, що позивач був запрошений на засідання комісії відповідача з розгляду скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . За повідомленням позивач про зазначений лист він дізнався у червні 2020 року під час розгляду справи №12/1637/20-а за позовом ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , Приватно-орендне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Колос", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії. Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.07.2018 у справі №826/3442/17, неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням, оскільки обов`язковість здійснення такого повідомлення передбачена нормами чинного законодавства, та суть такого повідомлення зводиться не лише до інформування суб`єкта оскарження та зацікавлених осіб про розгляд скарги, а має забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, надати пояснення. Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд вважає, що вчинене шляхом публічного оголошення на веб-сайті Міністерства повідомлення, з урахуванням наведених обставин, недостатнім для висновку про дотримання відповідачем принципу належного урядування в межах спірних правовідносин, адже цілком прогнозовано таке повідомлення не надавало можливості комісії пересвідчитись у його отриманні всіма можливим зацікавленими особами, зокрема, позивачем, а тим більше бути впевненим в достатності часу такій особі (місцезнаходженням якої є Вінницька область) на реалізацію свого права щодо ознайомлення зі скаргою та доданими до неї документами, підготовки пояснень та заперечень і забезпечення прибуття свого представника до міста Києва з метою взяття участі у відповідному засіданні. Крім того, відсутність доказів вчасного направлення та отримання позивачем листа Міністерства від 09.01.2020 №653/КО-26040/19.2.1 також не може вважатися належним повідомленням заінтересованої особи в розумінні п. п. 10, 11 Порядку №1128, оскільки такі обставини ставлять під сумнів обізнаність позивача про скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а отже і реалізацію права на надання своїх пояснень, заперечень та висловлення думок по суті скарги, як письмово, так і шляхом прийняття участі в засіданні. Наведені обставини виключають висновок про розгляд зазначеної скарги Міністерством з дотриманням установленого порядку та законність прийнятого ним наказу, що є самостійною достатньою підставою для скасування наказу, що оскаржується. Разом з цим необхідно зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, що вважає, що її права порушено, у письмовій формі та повинна містити, зокрема, підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку. За правилами ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті. Відповідно до п. п. 5, 6 Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, крім іншого, оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом. Якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку. Таким чином, недотримання особою, яка подає скаргу, передбачених законодавством вимог щодо її оформлення, виключає можливість розгляду скарги та є безумовною підставою для відмови у її задоволенні. В ході розгляду справи встановлено що, в порушення вимог ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", скарга ОСОБА_4 та ОСОБА_1 подана до Міністерства юстиції України не містить зазначення дати її складання. Крім того додані до скарги додатки (копія постанови Вінницького апеляційного суду від 30.10.2019 №2-о-80/2006) не засвідчена в установленому порядку у відповідності до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації». Враховуючи викладене, господарський суд першої інстанції правильно зауважив на тому, що подана скаржниками скарга була оформлена без дотримання вимог, визначених п. 6 абз. 1 ч. 5, абз. 2 ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що за правилами ч. 8 цієї статті також є підставою для відмови у її задоволенні. Інші доводи апеляційної скарги не є істотними, відтак, правильності правових висновків господарського суду не спростовують. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом. За приписами статей 74, 76, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Оскільки викладені у апеляційній скарзі доводи про порушення місцевим господарським судом норм матеріального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення не знайшли підтвердження, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 по справі №910/19401/21 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Міністерства юстиції України не підлягає задоволенню. Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/19401/21 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/19401/21.

4. Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на Міністерство юстиції України.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 16.11.2022. Головуючий суддя В.В. Шапран Судді С.І. Буравльов В.В. Андрієнко