Постанова 4807 № 314/4133/21

Дата документу Справа № 314/4133/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №314/4133/21 Головуючий в 1 інст. Кіяшко В.О. Провадження №33/807/401/22 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 6 жовтня 2022 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Левицької Ю.В. на постанову Вільянського районного суду Запорізької області від 5 листопада 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, адреса: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір. Згідно з оскаржуваною постановою, 01.09.2021 року, о 08 годині 18 хвилини, гр. ОСОБА_1 , на 4 км а/ш Харків Сімферополь, у Вільнянському районі Запорізької області, керував автомобілем ВАЗ 2104, державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився в присутності двох свідків за допомогою технічного приладу «Драгер 6810», тест № 1157, результат огляду позитивний 2,55 % проміле. Від медичного огляду відмовився в присутності двох свідків. Від керування відсторонений, автомобіль передано гр. ОСОБА_2 . Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Левицька Ю.В. вернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних обставин. Так, в порушення ст. 268, ст. 277-2 КУпАП суд розглянув справу за відсутності доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляду справи. Вказує, що протокол складено з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема не зазначено засобів зв`язку свідків, який пункт Правил дорожнього руху було порушено ОСОБА_1 і саме чому його транспортний засіб було зупинено. Крім того, в протоколі зазначено, що транспортний засіб передано на зберігання ОСОБА_3 , проте, ця особа ОСОБА_1 не знайома. Просить постанову суду скасувати, провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 та його захисника про час та дату судового засідання в суді апеляційної інстанції, які до апеляційного суду не з`явилися, від захисника надійшла заява про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його представника, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 та захисника, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним. Відповідаючи на доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог ст. 277-2, ст. 268 КУпАП, оскільки справу було розглянуто за відсутності апелянта, апеляційна інстанція виходить із наступного. Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» в п.41 наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Матеріали справи свідчать про обізнаність ОСОБА_1 про наявність справи, оскільки останній знав про складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується його підписом у протоколі. Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апелянта щодо порушення судом вимог ст. 277-2, ст. 268 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи, призначеної на 5 листопада 2021 року. Апеляційним судом права, передбачені ст. 268 КУпАП були поновленні ОСОБА_1 шляхом поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови суду, виклику його та адвоката до суду апеляційної інстанції, проте останні на розгляд справи не з`явилися, що слід віднести до волевиявлення зазначених осіб. Що стосується інших вимог апеляційної скарги, то апеляційний суд приходить до наступних висновків. Так, відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції. Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 250754 від 01.09.2021 року та визнаних судом доведеними підтверджується: направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗ НПД» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, актом огляду на стан сп`яніння, роздруківкою результатів продуття алкотестеру «DRAGER» Alkotest 6810, тест № 1157, виготовленою о 08 годині 23 хвилин 01.09.2021 року, якою підтверджується, що за результатами тестування у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю 2.55 % проміле, відеозаписом події. Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735). Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. За ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Частиною 3 ст. 266 КУпАП та п.7 розділу 1Інструкції, п.6 Порядку передбачено, що у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення. За змістом апеляційної скарги, ОСОБА_1 факт керування не оспорює, а оспорює лише досліджені докази на предмет їх допустимості. Так, відеозаписом події зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинку працівником поліції. Далі, ОСОБА_1 особисто повідомляє про вживання ним 1-го літру пива та висловлює згоду з результатом проведеного тесту за допомогою приладу «Драгер», результат якого склав 2.55 проміле. При цьому, поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що керування транспортним засобом передається його колезі і останній заперечень не висловлює, а тому посилання захисника про передачу автівки не знайомій особі безпідставні. Отже, сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку. Посилання апелянта те, що протокол складений з порушеннями не знайшло свого підтвердження. Протокол відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735, зокрема в ньому зазначено місце складання, місце і дата вчинення правопорушення, суть правопорушення, анкетні дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та свідків події, їх підписи. Що стосується не зазначення у протоколі засобів зв`язку свідків, пункт Правил дорожнього руху та причину зупинку транспортного засобу не можуть слугувати підставою для скасування постанови і закриття провадження у справі, оскільки не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що доведено сукупністю належних та допустимих доказів, наявних у матеріалах справи. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. У рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу адвоката Левицької Ю.В. залишити без задоволення. Постанову судді Вільянського районного суду Запорізької області від 5 листопада 2021 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПзалишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду М.С. Тютюник