Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 753/9007/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 753/9007/22 Суддя першої інстанції: Комаревцева Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., секретаря Вишняк В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Батальйону патрульної поліції в селі Чайки Управління патрульної поліції в Київській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.09.2022, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Батальйону патрульної поліції в селі Чайки Управління патрульної поліції в Київській області (також далі - відповідач) про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), за керування транспортним засобом особою, яку позбавлено такого права. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що обставини, викладені у постанові, не відповідають дійсності, оскільки позивач стояв поряд із своїм припаркованим авто та не мав наміру керувати ним, а постанова суду, якою позивача позбавлено права керування транспортним засобом, оскаржена в апеляційному порядку. Про те, що судом апеляційної інстанції було повернуто апеляційну скаргу, позивач дізнався лише 09.08.2022, тобто коли його зупинили працівники поліції. Стверджує, що в оскаржуваній постанові відсутні посилання на докази, які свідчать про вчинення особою адмінправопорушення (відеофіксація та постанова, на підставі якої позивача позбавлено права керування та яка набрала законної сили), також не зазначено свідків події. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.09.2022 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позов задовольнити. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що постанова суду, якою позивача позбавлено права керування транспортним засобом, станом на час прийняття оскаржуваної постанови не набрала чинності. Відзиву на апеляційну скаргу не подано. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав. Відповідно до постанови серії ЕАР №5731000 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 09.08.2022 о 17:14 год у с. Чайки Київської області по вул. Печерська, 2а, позивач керував автомобілем «Hyundai Sonata» днз НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 126 КУпАП, за що до нього застосовано штраф в сумі 20400,00 грн. Уважаючи постанову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами та не мав законних підстав керувати автомобілем, водночас із наданого відповідачем відеозапису вбачається, що позивач був зупинений поліцейськими саме під час руху та перебування за кермом автомобіля, в ході встановлення особи водія та перевірки документів останній підтвердив, що йому відомо про повернення апеляційної скарги на рішення суду, яким його позбавлено права керування транспортними засобами. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством. Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Положеннями п. 4 розділа І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 07.11.2015 №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 126 КУпАП. Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791 - 2798 цього Кодексу. За правилами ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності за керування транспортним засобом будучи позбавленим такого права керування. Так, постановою Дарницького районного суду м. Києва від 01.03.2022 у справі №753/1055/22 (провадження №3/753/1051/22) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Згідно з ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Водночас нормами ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Колегія суддів звертає увагу, що постановою Київського апеляційного суду від 11.07.2022 повернуто апеляційну скаргу представника позивача на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 01.03.2022 у справі №753/1055/22. Ураховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на момент винесення оскаржуваної постанови 09.08.2022 ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами, та не мав законних підстав керувати автомобілем. Водночас твердження апелянта, що про повернення апеляційної скарги йому стало відомо 09.08.2022, а постановою Київського апеляційного суду від 13.09.2022 поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 01.03.2022 у справі №753/1055/22, а тому ця постанова не набрала законної сили станом на 09.08.2022, є помилковими, оскільки нормами КУпАП дата набрання законної сили постановою судді у справі про адміністративне правопорушення не пов`язана із датою отримання судового рішення за результатами апеляційного оскарження та/або фактом поновлення строку на апеляційне оскарження. У розглядуваному випадку постанова Дарницького районного суду м. Києва від 01.03.2022 набрала законної сили 12.03.2022 позаяк у встановлений законом строк її не було оскаржено. На момент притягнення позивача до відповідальності за ст. 126 КУпАП (09.08.2022) строк на апеляційне оскарження згаданого рішення суду не був поновлений, відтак, воно вважалося таким, що набрало законної сили. До того ж указаною вище постановою Київського апеляційного суду від 13.09.2022 залишено без змін постанову Дарницького районного суду м. Києва від 01.03.2022 у справі №753/1055/22. З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що позивачем у межах апеляційного розгляду справи не заперечувався встановлений місцевим судом факт його зупинення поліцейськими саме під час руху та перебування за кермом автомобіля, колегія суддів уважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 33, 34, 139, 243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.09.2022 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді О.Є. Пилипенко Л.Т. Черпіцька