Постанова 4817 № 607/9661/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/9661/22Головуючий у 1-й інстанції Сливка М.С. Провадження № 33/817/610/22 Доповідач - Лекан І.Є. Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 листопада 2022 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є. розглянувши апеляційну скаргу адвоката Недокуса В.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 серпня 2022 року, ВСТАНОВИЛА: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень) 20 копійок судового збору. На вказану постанову 01 листопада 2022 року адвокат Недокус В.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати, прийняти нову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід повернути апелянту, виходячи із наступних підстав. Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається, апеляційну скаргу адвокат подав після закінчення строку на апеляційне оскарження. Причиною пропуску зазначив те, що ОСОБА_1 суд не роз`яснив права скористатися правовою допомогою адвоката та не роз`яснив право на оскарження рішення суду. Також вказав, що ОСОБА_1 уклав з ним договір про надання правничої допомоги 26.10.2022 року і 28.10.2022 року він ознайомився з матеріалами справи. Вважаю, що зазначені апелянтом обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку з огляду на наступне. Строк виконання процесуальних дій може бути поновлений в тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Поважними причинами є лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 брав участь в судовому засіданні під час розгляду справи 23.08.2022 року, йому були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, в тому числі право на юридичну допомогу адвоката, вину свою визнав в повному обсязі та йому було роз`яснено право на оскарження постанови суду, про що зазначено у рішенні. Щодо посилання апелянта на укладення правничої допомоги з адвокатом, то це відбулося через два місяці (26.10.2022 року), тобто, після закінчення строку на апеляційне оскарження. Оскільки ОСОБА_1 , у визначені законом строки для оскарження знав про постанову Тернопільського міськрайонного суду від 23.08.2022 року, але будь-яких дій на оскарження не вчинив, тому вказані апелянтом причини пропуску строку, не можуть бути визнані поважними. При цьому, вирішуючи питання поновлення чи відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційний суд також враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року). Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність. Враховуючи, що адвокат Недокус В.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу після закінчення строку на апеляційне оскарження, поважних причин для поновлення цього строку не навів, тому в поновлені строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Відмовити адвокату Недокусу В.І. в інтересах ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 серпня 2022 року щодо ОСОБА_1 та повернути йому апеляційну скаргу разом з додатками. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя