LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд521/15896/21

від 09.11.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково. Рішення Малиновського районного суду Одеської області від 06 квітня 2022 року скасувати змінити, виклавши мотивувальну част…

Номер провадження: 22-ц/813/8025/22 Справа № 521/15896/21 Головуючий у першій інстанції Маркарова С.В. Доповідач Ігнатенко П. Я. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.11.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач):Ігнатенко П.Я., суддів: Воронцової Л.П., Полікарпової О.М., за участю секретаря: Трофименка О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Малиновського районного суду Одеської області від 06 квітня 2022 року по цивільній справі за позовомАкціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів,- ВСТАНОВИВ: У жовтні 2021 року акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі- АТ КБ «ПриватБанк» або банк) звернулося до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 22.11.2019 року ОСОБА_4 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер. Спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . 10 грудня 2022 року позивачем направлена претензія кредитора до Малиновської державної нотаріальної контори та 06 січня 2021 року отримана відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_4 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались, спадкова справа після смерті спадкодавця заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк». Таким чином, на думку банку, відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідачі постійно проживали із спадкодавцем та не відмовилися від спадщини. 08 червня 2021 року до спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлено листи-претензії, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, однак ніяких дій не було виконано. Враховуючи викладене, АТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути на свою користь з відповідачів 219529,26 грн. - заборгованість позичальника перед банком за вказаним вище кредитним договором станом на дату смерті. У відзиві на позовну заяву відповідачі зазначили, що з питань оформлення спадщини до нотаріальної контори не зверталися та жодного майна від спадкодавця не отримували, а отже обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи відсутній. На підставі чого, просили суд заявлені позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішенням Малиновського районного суду Одеської області від 06 квітня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судове рішення суду першої інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначив, що відповідачі (спадкоємці) та спадкодавець постійно проживали разом на час відкриття спадщини, що підтверджується копіями паспортів про реєстрацію місця проживання та не зверталися до нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини, а тому в силу закону прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого. Вказує, що відповідачі не довели окреме проживання із спадкодавцем, а також те, що розмір спадкового майна є меншим, ніж заборгованість спадкодавця по кредиту, отже на них лежить обов`язок щодо відшкодування боргу в повному обсязі. Крім того, на думку позивача, суд неправильно застосував норми матеріального права та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц у подібних правовідносинах, в яких суд касаційної інстанції зазначив, що обов`язок доведення переліку спадкового майна та його вартості покладається на спадкоємця померлого позичальника. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. В ході апеляційного розгляду АТ КБ «ПриватБанк» про дату та час судового засідання сповіщений належним чином. Представник в судове засідання не з`явився, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. В судовому засіданні 09.11.2022 року відповідачами здійснена реєстрація в системі програмного забезпечення «ЕasyCon» для участі в розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами суду. Проте, при наявності технічної можливості в апеляційному суді, проведення судового засідання в режимі відеоконференції з технічних причин (невідповідного стану технічних засобів сторони по справі) не виявилося можливим. Згідно ч.5 ст.212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. За таких обставин, враховуючи, що судове засідання призначається втретє, колегія суддів відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України вирішила провести розгляд справи за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи. Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). За змістом статей 525та 526 ЦК Українизобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Статтею 1218 ЦК Українипередбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Частинами першою, другою статті 1220 ЦК Українивизначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Згідно з статтею 1282 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі. Таким чином правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку, визначеному статтею 1282 ЦК України. Згідно вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно доч.ч.3,4 статті 1281 ЦК Україниякщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Встановлені статтею 1281 ЦК Українистроки є преклюзивними, а тому їх недотримання позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців. Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18). Таким чином, при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: - чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК Україникредитор позбавляється права вимоги; - коло спадкоємців, які прийняли спадщину; - при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); - при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України. Відповідно до положень ст.1282 ЦК України позивач має довести наявність порушеного права (наявність непогашеної спадкодавцем заборгованості), факт прийняття спадщини відповідачами після смерті позичальника ОСОБА_4 , своєчасне звернення кредитора до спадкоємців, наявність спадкового майна, а доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинні спадкоємці, які заперечують проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємців за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду вд 26 жовтня 2022 року (справа № 336/437/21) Принцип змагальності, який закріплений у статті 81 ЦПК України, передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. З матеріалів справи вбачається, що за договором №б/н від 22.11.2019 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надало ОСОБА_4 кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (а.с.34-55). Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.06.2020 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.65). Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 22.11.2019 року, укладеного між ПриватБанк та ОСОБА_4 , станом на 30.06.2020 року нараховано заборгованість у розмірі 219 529,26 грн.(а.с.11-13). 10.12.2020 року АТ КБ «ПриватБанк» направлено до Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса вимогу до спадкоємців кредитора (а.с.66-67). Згідно листа Малиновській державній конторі у м.Одесі №5328/02-14 станом на 17.12.2020 року ніхто зі спадкоємців ОСОБА_4 до нотконтори не звертався, спадкова справа відкрита за заявою кредитора (а.с.68). 08.06.2021 року листи-претензії кредитора направлені банком відповідачам у справі (а.с.69-74) На підтвердження невиконаних зобов`язань за договором, укладеним між банком та позичальником, до позову додано підписану ОСОБА_4 анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт, який містить чотири види кредитування (без зазначення яку саме картку видано позичальнику ОСОБА_4 ), довідка про старт 15.11.2018 року карткового рахунку № НОМЕР_2 (без зазначення виду кредитування), а також довідка про те, що ОСОБА_4 був підписаний договір, за яким надано кредитні картки: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (а.с.33,34,35). Також банком надано рух коштів по рахунку з 10.12.2013 року із зазначенням використання карток НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_4 (а.с.14-32, 56). Таким чином, банком підтверджено оформлення позичальником анкети-заяви від 22.11.2019 року, однак не надано правової підстави та умов надання послуг з 10.12.2013 року і використання карток, відомості про видачу яких в матеріалах справи відсутні. Окрім того, в анкеті-заяві не зазначено який кредитний ліміт встановлено, тип картки, пільговий період, розмір процентів за користування кредитом, погоджений сторонами, передбачених за несвоєчасне погашення кредиту. Також у анкеті-заяві не визначено умови щодо меж кредитування, строків здійснення періодичних платежів, тощо. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) відступлено від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14) та зроблено висновок, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи, додані до позову не містять підпису відповідача, а розміщені на офіційному сайті позивача Умови та Правила неодноразово змінювалися ним самим. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг та Тарифи, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та врегулювання інших умов кредитування, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. За таких обставин, не можна вважати доведеними та обґрунтованими вимоги кредитора боржника. Окрім того, статус спадкоємця особа може отримати лише у випадку наявності спадщини (об`єктів спадкування). Позивачем не доведено, а судом не встановлено, чи отримали відповідачі статус спадкоємців та чи мають відповідати за зобов`язаннями померлої особи. В апеляційній скарзі зазначено, що при оформленні позики позичальник зазначив, що володіє нерухомістю та автомобілем, однак надати такі відомості банк не має можливості, оскільки такі дані є конфіденційними. Разом з тим, кожна сторона у справі не позбавлена можливості заявляти клопотання про витребування доказів. В порядку реалізації своїх процесуальних прав банк заявляв клопотання про витребування копії спадкової справи, однак клопотання про витребування відомостей про наявність у власності позичальника ОСОБА_4 на момент смерті рухомого чи нерухомого майна заявлено не було. Отже посилання банку на відсутність можливості надати такі відомості, не заслуговують на увагу. При цьому судова колегія зазначає, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, до якого апеляційний суд має тимчасовий доступ, у ОСОБА_4 єдине належне йому нерухоме майно було відчужено у 2009 році, на момент смерті у його власності нерухоме майно не зареєстровано. Окрім того, банк має довести дотримання ним строку звернення із вимогою до спадкоємців позичальника, відповідно до вимог ст. 1281 ЦК України. Звертаючись із позовом до суду, банк посилався на прийняття спадщини відповідачами відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України. Як вбачається з розрахунку заборгованості, доданого до позову, датою отримання банком інформації про смерть клієнта є дата ІНФОРМАЦІЯ_1 , датою смерті клієнта є дата ІНФОРМАЦІЯ_1 . В свою чергу, з «претензією кредитора» банк звернувся до держнотконтори лише 10.12.2020 року (а.с.11-13,66). Отже, банк був своєчасно обізнаний про смерть позичальника (з 05.06.2020 року), окрім того, мав у своєму розпорядженні відомості про відповідачів з копій паспортів, завірених банком в період 2016-2018 р.р., які додав до позову із зазначенням місця реєстрації відповідачів, зазначаючи цю обставину, як підставу для висновку про те, що останні є спадкоємцями боржника (а.с.57-65). Таким чином, презюмуючи , що відповідачі прийняли спадщину відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України як особи, які постійно проживали із спадкодавцем на момент смерті, будучи обізнаним про ці обставини, банк направив претензію кредитора 10.12.2020 року - поза межами шестимісячного строку з дня, коли банк дізнався про смерть позичальника та відкриття спадщини і її прийняття відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України. Строки, встановлені ст. 1281 ЦК Україниє преклюзивними, а тому їх недотримання позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців. За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав, наведених вище. При цьому, недоведеність банком вартості спадкового майна, помилково взята судом першої інстанції як підстава для відмови у задоволенні позову, оскільки вартість прийнятого у спадщину майна мають доводити спадкоємці (у разі наявності спадкового майна). З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення Малиновського районного суду Одеської області від 06 квітня 2022 року з викладенням мотивувальної частини в редакції даної постанови. Керуючись ст.ст.367,374,376,382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково. Рішення Малиновського районного суду Одеської області від 06 квітня 2022 року скасувати змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах Верховного Суду. Повний текст постанови складено 14.11.2022 року. Головуючий П.Я.Ігнатенко Судді: Л.П.Воронцова О.М.Полікарпова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»