Постанова 4803 № 179/1505/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7771/22 Справа № 179/1505/21 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2022 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря Усик А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «ЛІДІЯ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення її власнику та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, -за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2022 року, - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до Селянського (фермерського) господарства «ЛІДІЯ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення її власнику та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.11.2019 року вона стала власником земельної ділянки, площею 4, 170 га, яка розташована на території Заплавської сільської ради. Попередній власник уклав з відповідачем договір оренди цієї земельної ділянки. Потім між попереднім власником та відповідачем була підписана додаткова угода на 5 років строком до 15 грудня 2013 року. З урахуванням викладеного просила суд скасувати додаткову угоду від 15 грудня 2008 року та зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку власнику. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2022 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «ЛІДІЯ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення її власнику та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ У жовтні 2022 року не погодившись із вказаним рішенням позивачкою ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу зазначила, що вона стала власником земельної ділянки, площею 4, 170 га. Земельна ділянка перебувала у оренді у відповідача, але жодних документів не було. Вона просила відповідача надати для неї копії документів, але відповідача запропонував підписати спочатку додаткову угоду. 10.12.2020 року між нею та відповідачем було укладено додаткову угоду. Акцентує увагу суду на тому, що в самому договорі оренди земельної ділянки є виправлення в терміні дії договору з 5 років на

15. Тобто строк дії договору оренди сплив у 2013 році. Вважає, що підписана нею додаткова угода, по якій строк дії договору оренди продовжено до 31.12.2035 року не впливає на сам договір оренди. В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ Представник Селянського (фермерського) господарства «ЛІДІЯ» Зимовець А.С. у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував. Пояснив, що позивач орендну плату отримувала, додаткову угоду підписала. Просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Інші сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.182), у судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 15 грудня 2008 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 4, 170 га, розташовану на території Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 12222383000:01:002:1306 між селянським (фермерським) господарством «Лідія» та ОСОБА_2 , договір оренди зареєстровано 15 грудня 2008 року. В п.2.3 «Термін (строк) дії договору» визначено, що договір оренди земельної ділянки укладається терміном на п`ять років, починаючи з дати реєстрації. При цьому цифру п`ять виправлено на цифру п`ятнадцять. Як вбачається х копії додаткової угоди від 10.12.2020 року (а.с.26), додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки № 040812302346 від 15.12.2008 року і набирає чинності до 31.12.2035 року. 04.11.2021 року відбулась державна реєстрація додаткової угоди (а.с.27), з якої вбачається, що дата закінчення договору від 15.12.2008 року зазначена 31.12.2035 року. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що незгода позивача з умовами виконання договору не може бути підставою для визнання його прав порушеними в момент укладання договору та визнання його недійсним з цих підстав. Такий висновок узгоджується з висновком, зробленим Верховним Судом України у справі № 6-1512цс16 від 21.09.2016 року. З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду. Той факт, що у п.2.3 «Термін (строк) дії договору» Договору оренди земельної ділянки від 15.12.2008 року визначено, що договір оренди земельної ділянки укладається терміном на п`ять років, починаючи з дати реєстрації, при цьому цифру п`ять виправлено на цифру п`ятнадцять, не має значення та не впливає на правильність вирішення спору. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовної заяви у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2022 рокубез змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Судді: