Постанова 4813 № 521/21336/14-ц

Номер провадження: 22-ц/813/3893/22 Справа № 521/21336/14-ц Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.10.2022 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Князюка О.В., Таварткіладзе О.М. за участю секретаря: Дубрянської Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс») до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс») про визнання кредитного договору недійсним, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Поліщук І.О. 20 липня 2016 року у м. Одеса, - встановила: У грудні 2014 року ПАТ «Фідобанк» звернулося до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (т. 1 а.с. 2-6) В обґрунтування позову ПАТ «Фідобанк» посилалося на те, що 15 жовтня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» (який змінив назву на ПАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПуАТ «Фідобанк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/9247/2/24672 про надання кредиту в сумі 40 000,00 доларів США строком до 14 жовтня 2033 року під 12,5% річних. Так, 15 жовтня 2008 року відповідно до п.п. 1.1 та 4.1 кредитного договору, позивач повністю та в строки виконав зобов`язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_2 кошти в сумі 40 000,0 доларів США. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_1 15 жовтня 2008 року було укладено договір поруки №014/9247/2/24672, згідно якого ОСОБА_1 несе солідарну з ОСОБА_2 відповідальність перед ПАТ «Фідобанк». Крім того, в забезпечення зобов`язань за кредитним договором. 15 жовтня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . Оскільки позичальник ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконував, станом на 08 вересня 2014 року у останнього утворилась сума заборгованості в розмірі 45 512,08 доларів США, що еквівалентно 583 564,99 грн., яка складалась із: простроченої заборгованості за кредитом 739,77 доларів США, що еквівалентно 9 485,48 грн.; строкової заборгованості за кредитом 37 370,78 доларів США, що еквівалентно 479 175,62 грн.; простроченої заборгованості за відсотками 7 088,33 доларів США, що еквівалентно 90 887,98 грн.; строкової заборгованості за відсотками 313,2 долари США, що еквівалентно 4 015,91 грн., а також штрафних санкцій у розмірі 10 431,68 грн., які складались з: пені за несвоєчасне погашення кредиту 996,32 грн.; пені за несвоєчасне погашення відсотків 9 435,36 грн.; пені за несвоєчасне погашення комісії 0,00 грн. У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із зустрічним позовом до ПАТ «Фідобанк» про визнання кредитного договору недійсним (т. 1 а.с. 109-111). В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилався на те, що 15 жовтня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/9247/2/24672. 23 вересня 2014 року до нього, ОСОБА_2 поштою надійшла вимога про усунення порушень, де зазначено, що банк, в якому позивач оформив кредит, вже не існує. ВАТ «Ерсте банк» змінив своє найменування на ПАТ «Ерсте Банк», повним правонаступником якого є вже ПАТ «Фідобанк», таким чином кредит, ОСОБА_2 треба вже виплачувати ПАТ «Фідобанк». В даній вимозі про усунення порушення від 23 вересня 2014 року немає ніяких доказів того, що дійсно відбулись зміни в структурі ВАТ «Ерсте Банк». 27 листопада 2014 року банк ПАТ «Фідобанк» подав позов в Малиновський районний суд м. Одеси з приводу виплати кредитного зобов`язання та всіх процентів за кредитним договором. В даному позові немає жодних доказів щодо зміни в структурі ВАТ «Ерсте Банк». Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2015 року цивільну справу за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПуАТ «Фідобанк» про визнання кредитного договору недійсним було об`єднано в одне провадження (т. 1 а.с. 103). Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2016 року позов ПАТ «Фідобанк» було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» грошову суму за кредитним договором №014/9247/2/24672 від 15 жовтня 2008 року в розмірі 45 512,08 доларів США та 10 431,68 грн., а всього (з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на момент розрахунку заборгованості, тобто на 08 вересня 2014 року) 593 996,67 грн. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 3 654 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено (т. 1 а.с. 167-170). Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2020 року заяву ТОВ «Верра Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження було задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Фідобанк», у виконавчому провадженні № 52558456, його правонаступником - ТОВ «Верра Фінанс». Видано дублікат виконавчого документу за рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 20 липня 2016 року у цивільній справі №521/21336/14-ц за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Фідобанк» про визнання кредитного договору недійсним стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором №014/9247/2/24672 від 15 жовтня 2008 року з ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 197-198). Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 березня 2021 року заяву ТОВ «Верра Фінанс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі її правонаступником, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання, - було задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Фідобанк» на його правонаступника ТОВ «Верра Фінанс» в якості стягувача за виконавчими листами, виданими Малиновським районним судом м. Одеси 26.09.2016 року, у цивільній справі № 521/21336/14-ц, боржником за якими є ОСОБА_1 . Видано дублікат виконавчого документу за рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 20 липня 2016 року у цивільній справі №521/21336/14-ц за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Фідобанк» про визнання кредитного договору недійсним боржником за яким є ОСОБА_1 . Поновлено ТОВ «Верра Фінанс» пропущений строк для пред`явлення виконавчих документів, боржником за якими є ОСОБА_1 до виконання, по справі № 521/21336/14-ц за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Фідобанк» про визнання кредитного договору недійсним (т.1 а.с. 231-235). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2016 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути заборгованість у сумі 593 996,67 грн. з ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (т. 2 а.с. 6-8). Апеляційна скарга обґрунтована тим, що справу було розглянуто за відсутності відповідача ОСОБА_1 . Крім того, апелянт посилається на те, що кредит погашався кожний місяць, кредит був виданий у 2008 році, тобто, до грудня 2014 року суд не мав права стягувати заборгованість з ОСОБА_1 . Справа переглядається в частині правомірності стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_1 . Сторони про розгляд справи на 18 жовтня 2022 року були сповіщені належним чином. Заяв, клопотань від сторін по справі на адресу Одеського апеляційного суду не надходило. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд, з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутності сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Згідно п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою З матеріалів справи вбачається, що 15 жовтня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» (в подальшому змінив найменування на ПАТ «Ерсте Банк», повним правонаступником якого є ПуАТ «Фідобанк») та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 014/9247/2/24672 про надання кредиту в сумі 40 000 доларів США, строком до 14 жовтня 2033 року під 12,5% річних. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2.,1.2.1., 1.2.2., 1.2.3, 1.3 кредитного договору кредитор, на положеннях та умовах цього договору, надає позичальнику кредит в сумі 40 000,00 доларів США, зі строком користування кредитними коштами (кредитом) до 14 жовтня 2033 року (включно), із сплатою 12,5 відсотків річних. Додатково, при наданні кредиту позичальник к сплачує на користь кредитора: за видачу готівки з поточного рахунку в розмірі 1,00% одноразово від суми кредиту, в гривні по курсу НБУ; Плату за ведення поточного рахунку в розмірі 20 гривень; Комісію за розрахунково-касове обслуговування позичкового рахунку в розмірі 0,99% одноразово від суми кредиту, в гривні по курсу НБУ. Повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитом здійснюється позичальником щомісячно шляхом сплати кожного місяця рівних платежів відповідно до графіку платежів, наведеного в Додатку №1 до цього договору. Згідно до п. 2.1. кредитного договору від 15 жовтня 2008 року, кредитні кошти призначені на придбання однокімнатної квартири загальною площею 32,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3., 3.6. кредитного договору, кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування. Надання кредиту, в залежності від обраного кредитного продукту, може здійснюватись, на розсуд кредитора, з позичкового рахунку позичальника через його поточний рахунок, відкритий у кредитора, шляхом: видачі готівки через касу кредитора або безготівкового перерахування, за дорученням позичальника, грошових коштів на рахунок фізичної особи-резидента, вказаний позичальником (в тому числі на власний); оплати за письмовою заявою позичальника наданих останнім платіжних документів (лише для кредиторів, що надаються в національній валюті України); конвертації (обміну) суми кредиту в іноземній валюті в національну валюту України або через касу кредитора за встановленим на день здійснення конвертації курсом кредитора, або на Міжбанківському валютному ринку України (за дорученням позичальника) з подальшою оплатою за письмовою заявою позичальника наданих останнім платіжних документів (для кредиторів, що надаються в іноземній валюті). Моментом (днем) надання кредиту вважається момент (день) зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника. У відповідності за діючим законодавством України забезпеченням цього договору є: однокімнатна квартира загальною проектною площею 32,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; фінансова порука фізичної особи ОСОБА_1 . Згідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.3., 5.6. кредитного договору, позичальник зобов`язаний використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих відсотків та інших платежів на умовах, передбачених цим договором. Повернення кредиту здійснюється безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора щомісячно до 15 числа (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, сплату ануїтетних платежів згідно з графіком платежів, що є додатком №1 до цього договору, та остаточне погашення отриманого кредиту та сплату нарахованих відсотків здійснюється до 14 жовтня 2033 року (включно) на рахунок, вказаний в п.4.1 цього договору. Відповідно до п. 8.1. кредитного договору з фізичною особою №014/9247/2/24672 від 15 жовтня 2008 року, договір набуває чинності з дати його укладання та діє до повного погашення кредитної заборгованості (суми кредиту, відсотків за користування, комісій, штрафів та пені). В забезпечення виконання умов за кредитним договором, 15 жовтня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №014/9247/2/24672/2 від 15 жовтня 2008 року, згідно якого поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань, що випливають з укладеного між кредитором та позичальником кредитного №014/9247/2/24672 від 15 жовтня 2008 року та всіх додаткових угод, що були укладені до нього, в тому числі, але не виключно, зобов`язань щодо повернення у встановлений кредитним договором строк суми кредиту, сплати в порядку та строки, визначені кредитним договором, процентів за користування кредитом та/або комісій, можливої неустойки (пені, штрафів), а також зобов`язань щодо відшкодування позичальником витрат кредитора, пов`язаних з пред`явленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків кредитора завданих порушенням позичальником своїх обов`язків за кредитним договором. Оскільки позичальник ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконував, то станом на 08 вересня 2014 року у останнього виникла заборгованість в сумі 45 512,08 доларів США, що еквівалентно 583 564,99 грн., яка складалась із: простроченої заборгованості за кредитом 739,77 доларів США, що еквівалентно 9 485,48 грн.; строкової заборгованості за кредитом 37 370,78 доларів США, що еквівалентно 479 175,62 грн.; простроченої заборгованості за відсотками 7 088,33 доларів США, що еквівалентно 90 887,98 грн.; строкової заборгованості за відсотками 313,2 доларів США, що еквівалентно 4 015,91 грн., а також штрафні санкції у розмірі 10 431,68 грн., які складаються з: пені за несвоєчасне погашення кредиту 996,32 грн.; пені за несвоєчасне погашення відсотків 9435,36 грн.; пені за несвоєчасне погашення комісії 0,00 грн. Згідно ч. 1 ст. 553, ч.1, 2 ст. 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Зазначене кореспондується з п. 1.2., 1.3. договору поруки №014/9247/2/24672/2 від 15 жовтня 2008 року, поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань, що випливають з укладеного між кредитором та позичальником кредитного №014/9247/2/24672 від 15 жовтня 2008 року та всіх додаткових угод, що були укладені до нього, в тому числі, але не виключно, зобов`язань щодо повернення у встановлений кредитним договором строк суми кредиту, сплати в порядку та строки, визначені кредитним договором, процентів за користування кредитом та/або комісій, можливої неустойки (пені, штрафів), а також зобов`язань щодо відшкодування позичальником витрат кредитора, пов`язаних з пред`явленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків кредитора завданих порушенням позичальником своїх обов`язків за кредитним договором. Сторони договору встановлюють, що зобов`язання поручителя перед кредитором є безумовним і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаним в п. 1.2. кредитним договором не потребують. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позичальник ОСОБА_2 та поручитель ОСОБА_1 , є відповідальними перед кредитором ПАТ «Фідобанк» як солідарні боржники. Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Параграфом 1 Глави 71 Цивільного Кодексу України врегульовані правовідносини, що виникають за договорами позики. Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і з неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Згідно з частиною 1 статі 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статі 625 ЦК України. Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань договором або законом може бути передбачена неустойка або пеня. Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Як вбачається з кредитного договору, у випадку прострочення позичальником встановлених цим договором строків погашення грошових зобов`язань позичальник сплачує кредитору штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менш ніж 15 гривень за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості. Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов кредитного договору. Відповідно до ч. 1 ст. 549, п.3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. Згідно ч.ч.1,2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Матеріалами справи підтверджується, що 23 вересня 2014 року ОСОБА_2 представником ПуАТ «Фідобанк» направлено вимогу про усунення порушень, згідно з якою Банк попередив відповідача що ним як боржником порушено умови Договору щодо своєчасного здійснення платежів по кредиту, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 08 вересня 2014 року обліковується перед ПуАТ «Фідобанк» на загальну суму 45 512,08 доларів США, що еквівалентно 583 564,99 грн. У вимозі ПуАТ «Фідобанк» вказує, що відповідно до п.6.5. Кредитного договору, Банк має право достроково вимагати погашення заборгованості Боржника за кредитом, включаючи прострочену та поточну заборгованість Боржника за кредитом, прострочену заборгованість Боржника за процентами, та або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та неустойку (пеню, штрафи) у випадках зокрема порушення позичальником п.п. 5.1.-5.7. та інше. Вимога про усунення порушень від 23 вересня 2014 року також направлена ПуАТ «Фідобанк» на адресу ОСОБА_1 , в якій вказується про порушення Боржником умов кредитного договору, про заборгованість, що утворилася за вказаним кредитним договором, роз`яснено вимоги ст.6.5. Кредитного Договору, про право Банка достроково вимагати погашення заборгованості включаючи прострочену та поточну заборгованість Боржника за кредитом, прострочену заборгованість Боржника за процентами, та або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та неустойку (пеню, штрафи) у випадках зокрема порушення позичальником п.п. 5.1.-5.7. та інше. Однак, вимоги Банку про дострокове погашення заборгованості Боржниками виконані не були. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що вимоги Банку, заявлені до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 45 512,08 доларів США, що еквівалентно 583 564,99 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягали задоволенню. Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що справу було розглянуто за відсутності апелянта. Крім того, колегія суддів враховує правовий висновок, зроблений Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21), згідно якого обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Отже, ОСОБА_1 обґрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що вона не була повідомлена про слухання справи у встановленому законом порядку. Це знайшло своє підтвердження, а саме, судом першої інстанції ОСОБА_1 було направлено судову повістку, позовну заяву, ухвалу про відкриття провадження на адресу, яка була зазначена у позовній заяві: АДРЕСА_3 . Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 24 грудня 2014 року отримала надіслані їй судом документи (т. 1 а.с. 60). У зв`язку із тим, що сторони не з`явилися в судове засідання призначене на 05 січня 2015 року, розгляд справи було відкладено на 17 лютого 2015 року. З матеріалів справи не вбачається що на адресу ОСОБА_1 було направлено судову повістку. 17 лютого 2015 року сторони також не з`явилися до суду, тому розгляд справи було відкладено на 26 березня 2015 року. Згідно довідки адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 » (т. 1 а.с. 64). Судом першої інстанції було направлено повістку ОСОБА_1 на адресу, яка була зазначена у позовній заяві: АДРЕСА_3 . Однак, як вбачається із рекомендованого повідомлення поштове відправлення, вручено не було (т. 1 а.с. 69). 26 березня 2015 року слухання справи було відкладено на 14 травня 2015 року. Матеріали справи не містять підтвердження того, що на адресу ОСОБА_1 була направлена судова повістка. 14 травня 2015 року у зв`язку із неявкою сторін, розгляд справи було відкладено на 01 липня 2015 року. Підтверджень того, що судом направлялася судова повістка на адресу ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Судом неодноразово відкладалися судові засідання у зв`язку із неявкою сторін по справі. Також в матеріалах справи відсутні докази що ОСОБА_1 направлялися судові повістки. ОСОБА_1 було направлено судову повістку в судове засідання, яке було призначено на 04 листопада 2015 року, однак, як вбачається із матеріалів справи, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто (т. 1 а.с. 90). Рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було направлено ОСОБА_1 про сповіщення її про слухання справи на 24 травня 2016 року було повернуто на адресу суду із зазначенням: «за закінченням терміну зберігання». Отже судом першої інстанції не було належним чином сповіщено ОСОБА_1 про розгляд справи. Крім того, суд першої інстанції направляв судові повістки на адресу ОСОБА_1 , яка була зазначена у позовній заяві: АДРЕСА_3 , та не звернув уваги на те, що вона зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_4 . Відповідно до висновку, зробленого Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21), обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Аналогічні приписи закріплені в п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України. Безпідставними є доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що кредит погашався кожний місяць, кредит був виданий у 2008 році, тобто, до грудня 2014 року суд не мав права стягувати заборгованість з апелянта. Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що право Банку достроково вимагати погашення заборгованості передбачено ст.6.5. Кредитного Договору, включаючи прострочену та поточну заборгованість Боржника за кредитом, прострочену заборгованість Боржника за процентами, тощо. Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2016 року підлягає скасуванню в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Керуючись ст. ст. 367, 368, ст. 374, п. 3 ч. 3 ст. 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 липня 2016 року скасувати в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 15 жовтня 2008 року №014/9247/2/24672 з ОСОБА_1 . Ухвалити в цій частині нове судове рішення. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» (м. Одеса, вул. Гімназична, 11, ЄДРПОУ 42633165) грошову суму за кредитним договором №014/9247/2/24672 від 15 жовтня 2008 року в розмірі 45 512,08 доларів США та 10 431,68 грн., а всього (з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на момент розрахунку заборгованості, тобто на 08.09.2014 року) 593 996,67 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом 739,77 доларів США, що еквівалентно 9 485,48 гривень; строкової заборгованості за кредитом 37 370,78 доларів США, що еквівалентно 479 175,62 гривень; простроченої заборгованості за відсотками 7088,33 доларів США, що еквівалентно 90 887,98 гривень; строкової заборгованості за відсотками 313,2 долари США, що еквівалентно 4 015,91 гривень, а також штрафні санкції у розмірі 10 431,68 гривня, які складаються з: пені за несвоєчасне погашення кредиту 996,32 гривень; пені за несвоєчасне погашення відсотків 9435,36 гривень; пені за несвоєчасне погашення комісії 0,00 гривень. Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 3 654 грн. витрати по сплаті судового збору. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 11 листопада 2022 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді О.В. Князюк О.М. Таварткіладзе