Ухвала КАС ВС № 120/9/21-а

УХВАЛА 14 листопада 2022 року м. Київ справа № 120/9/21-а адміністративне провадження № К/990/31230/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Чумаченко Т.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року в справі №120/9/21-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: 10 листопада 2022 року до Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року в справі №120/9/21-а. Вирішуючи питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд встановив наступне. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. З аналізу наведених норм вбачається, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України - необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. В обґрунтування вказаної підстави касаційного оскарження відповідач зазначає про необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 08 травня 2018 року в справі №814/937/15; від 09 грудня 2019 року в справі №805/1704/19-а; від 11 вересня 2018 року в справі №810/3697/16; від 15 червня 2020 року в справі №440/17/19. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен зазначити у касаційній скарзі обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Однак скаржник не обґрунтовує доводів щодо необхідності відступу від висновку Верховного Суду та не вказує застосуванню якої норми і в яких правовідносинах стосується висновок Верховного Суду, від якого слід відступити, а лише висловлює свою незгоду із висновками судів першої та апеляційної інстанцій. Скаржник довільно ототожнює поняття необхідності відступлення від висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах з нерелевантністю їх застосування судами до спірних правовідносин та нормативно-правового обґрунтування відступлення не наводить. Скаржник не виконав роз`яснення Верховного Суду, наведені в ухвалах про повернення касаційних скарг, щодо викладення підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу дотримання решти вимог, які визначені статтею 330 КАС України. Отже, касаційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. Керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року в справі №120/9/21-а повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя Т.А.Чумаченко