Постанова 4870 № 914/32/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "31" жовтня 2022 р. Справа №914/32/22 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г. Суддів: Бонк Т.Б. Галушко Н.А. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь», вих.№2208/22 від 22 серпня 2022 року на рішення Господарського суду Львівської області від 25 липня 2022 року (підписане 04.08.2022 року), суддя Манюк П.Т. у справі №914/32/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь», м. Одеса про стягнення 243 801, 31 грн. штрафу. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції 04.01.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» про стягнення 243 801, 31 грн. штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач на підставі заяви-приєднання від 19.12.2018 приєднався до публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, на умовах публічної комерційної пропозиції № 5 тарифний план «БАЗОВИЙ з тарифом ОСР», що були розміщені на офіційному веб-сайті постачальника. Разом з тим, згідно змін до публічної комерційної пропозиції № 5, які набрали чинності з 01.07.2019, а саме: графи «Строк дії договору та умови пролонгації» - договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2022 року. Отже, між позивачем та відповідачем був укладений договір із фіксованим терміном його дії - до 31.12.2022 року. Проте, листом від 04.12.2020 за № 242-04 відповідач повідомив позивача про зміну ним електропостачальника з 01.01.2021, що спричинило дострокове розірвання (припинення) такого договору, тобто задовго до спливу строку дії договору про постачання електричної енергії. Оскільки, таке розірвання відбулося з порушенням вимог, визначених абз. 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ, наслідком таких дій відповідача є нарахування позивачем штрафних санкцій. Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 року у справі №914/32/22 (суддя П.Т. Манюк) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» - 243 801,31 грн. штрафу та 3 657,02 грн. судового збору (т. 2, а.с. 46-61). Рішення суду мотивоване тим, що 19.12.2018 між ТзОВ «Львівенергозбут» (Постачальник) та ТзОВ «Автомагістраль-Південь» (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу за № 54726. Відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується продавати електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує вартість використаної електричної енергії. При цьому, між сторонами існували правовідносини з постачання електроенергії на умовах комерційної пропозиції № 5 «Базовий з тарифом ОСР» від 01.07.2019 (із змінами). Комерційною пропозицією № 5 визначено строк дії договору до 31.12.2022. 04.12.2020 відповідач повідомив позивача про зміну електропостачальника з 01.01.2021. Отже, відповідачем при чинному до 31.12.2022 договорі у грудні 2020 року ініційовано зміну електропостачальника. Відтак, оскільки строк дії договору погоджений сторонами до 31.12.2022, а відповідач змінив електропостачальника з 01.01.2021 (тобто до закінчення строку дії договору), то мало місце дострокове розірвання договору, що має наслідком припинення дії договору з позивачем, з ініціативи споживача, та є підставою для сплати штрафу. Суд зазначив, що сума штрафу визначена позивачем виходячи з спожитого відповідачем обсягу електроенергії у грудні 2020 року вартістю 243 801,31 грн., що відповідає правилам визначення розміру штрафу, передбаченим комерційною пропозицією № 5 від 01.07.2019. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу ТзОВ «Автомагістраль-Південь» подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його необґрунтованим, прийнятим із порушенням норм матеріального права. Зокрема, на переконання скаржника, застосування штрафних санкцій за дострокове припинення договору з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника суперечить чинному законодавству, а відтак відповідна умова договору, на підставі ч. 10 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» є нікчемною. Вважає, що абзац 3 пункту 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 прямо порушує вимоги частини 5 статті 72, пункту 2 частини 1 статті 58, частину 2 статті 59 Закону України «Про ринок електричної енергії» якими передбачено, що всі споживачі без винятку мають право вільно обирати електропостачальників. Споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом. Зміна електропостачальника за ініціативою будь-якого без винятку споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника. Зміна електропостачальника призводить до припинення дії публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, раніше укладеного між позивачем та відповідачем, саме на підставі пункту 13.5 цього договору, а не на підставі пункту 13.3 цього ж договору. Пунктом 13.5 договору передбачено, що дія цього договору також припиняється у разі зміни електропостачальника. Таким чином, випадок припинення договору внаслідок зміни електропостачальника чітко передбачений договором, а відповідно це є не той випадок розірвання договору, за який встановлений штраф. Також, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що ні договір, ні комерційна пропозиція не встановлюють відповідальність відповідача у формі штрафу за порушення строку повідомлення позивача, як постачальника електричної енергії, про зміну електропостачальника. На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно не застосував при тлумаченні ним договору, правовий принцип Contra preferentem (лат. verba chartarum forties accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Крім того, місцевий господарський суд не застосував (неправильно застосував) положення ст. 218 ГК України. Просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 року у справі № 914/32/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає, апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною. Зокрема зазначає, що з 01.07.2019 відповідач акцептував зміни до комерційної пропозиції з новими умовами про застосування штрафу за дострокове розірвання договору, що відповідачем не заперечується та більше того, підтверджується фактичним діями відповідача. Відтак, умови комерційної пропозиції №5 (з урахуванням змін до неї) про застосування штрафу за дострокове розірвання договору є обов`язковими до виконання сторонами за цим договором. Позивач вказує, що п. 13.3 договору передбачено, що за умови дострокового розірвання договору з ініціативи Споживача, Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику передбачені обраною Споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції. Оскільки, строк дії договору визначений до 31.12.2022 року, а відповідач змінив електропоетачальника з 01.01.2021 року, то мало місце дострокове розірвання/припинення договору з ініціативи Споживача з 01.01.2021. Мало місце порушення відповідачем строку повідомлення нового електропостачальника та позивача про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу, передбаченого у комерційній пропозиції та п. 6.1.3 Правил, що є правовими підставами для застосування позивачем до відповідача штрафу за дострокове розірвання договору згідно з п.13.3 договору та умов комерційної пропозиції (із змінами). Позивач вважає необґрунтованими твердження скаржника про те, що умови договору, що передбачають сплату споживачем штрафу за дострокове розірвання договору, є нікчемними на підставі ч. 10 ст. 56 Закону У країни «Про ринок електричної енергії». Вказує, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував проти позову з цієї підстави, не заявляв її під час розгляду справи в суді першої інстанції, як і не покликався на застосування правового принципу Contra preferentem. Відтак, в силу ч. 4 ст. 165 ГПК України позбавляється покликатися на такі обставини. Просить залишити без змін рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 у справі №914/32/22, апеляційну скаргу ТзОВ «Автомагістраль-Південь» - без задоволення. Апеляційне провадження у справі Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 року відкрито апеляційне провадження у справі № 914/32/22 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України. За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Обставини справи 19.12.2018 року ТзОВ «Автомагістраль-Південь» (Споживач) підписало заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якої Товариство приєдналось до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції Постачальника (ТзОВ «Львівенергозбут») № 5 від 10.12.2018 Обсяги договірного споживання електричної енергії зазначаються у додатку № 2 до заяви, який є її невід`ємною частиною. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України (т. 1, а.с. 18, 20). Згідно з п. 1.1 договору про постачання електричної енергії споживачу цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору (т. 1, а.с. 10-17). Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р за № 312 (надалі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору). Відповідно до п. 2.1 за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Пунктом 3.2 договору встановлено, що Споживач має право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору. Споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку; перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим Постачальником (п.п.10, 13 п. 6 договору). В розділі 10 договору сторони погодили, що Споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ. Згідно з п.13.1 цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору. Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови (п. 13.2 договору). Відповідно до п.13.3 договору за умови дострокового розірвання договору за ініціативою Споживача, Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику передбачені обраною Споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору. В пункті 13.5 договору передбачено, що дія цього договору також припиняється у наступних випадках: анулювання Постачальнику ліцензії на постачання; банкрутства або припинення господарської діяльності Постачальником; у разі зміни власника/користувача об`єкта Споживача; у разі зміни електропостачальника. Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін, або направлені електронною поштою на вказану в цьому договорі електронну адресу сторони (п. 13.7 договору). Так, згідно комерційної пропозиції № 5 від 10.12.2018 договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2019 (т. 1, а.с. 21-24). 10.06.2019 ТзОВ «Львівенергозбут» повідомило ТзОВ «Автомагістраль-Південь» про внесення змін до вказаної пропозиції шляхом відправлення електронного листа зі змінами до комерційної пропозиції № 5 на електронну пошту відповідача, яка була вказана у вищевказаній заяві-приєднання (т. 1, а.с. 28). У зміненій редакції комерційної пропозиції № 5 від 01.07.2019, серед іншого, Постачальник змінив строк дії договору, зазначивши, що такий діє до 31.12.2022 року (т. 1, а.с. 25-27). За змістом комерційної пропозиції (зі змінами), у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи Споживача Постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення Споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника, Споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору (абз. 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ). 04.12.2020 відповідач повідомив позивача листом за вих. № 242-04 про зміну електропостачальника з 01 січня 2021 року, тобто про намір припинити з 31.12.2020 діючий договір з позивачем та укласти з 01.01.2021 договір з новим постачальником ТзОВ «ТЕК». Разом з тим, відповідач, керуючись пунктом 6.1.5 ПРРЕЕ повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» про намір змінити електропостачальника направивши 10 грудня 2020 року заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (т. 1, а.с. 60, 108). Оператор систем розподілу (ПрАТ «Львівобленерго») надіслав на адресу ТзОВ «Львівенергозбут» повідомлення за № 145-07-6564 від 18.12.2020 про те, що споживач Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» змінило електропостачальника з 01.01.2021 (т. 1, а.с. 61). 24.11.2021 року позивач надіслав відповідачу лист № 904-2021-6711, в якому повідомив про нарахування штрафу в сумі 243 801,31 грн. за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу. Надав рахунок на оплату штрафу, який просив оплатити протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунка (т. 1, а.с. 62-64). В листі-відповіді за вих. № 06-12/2021ПР від 06.12.2021 відповідач зазначив, що умовами договору та Правилами передбачено право споживача вільно обирати іншого електропостачальника, нарахування штрафу в сумі 243 801,31 грн. за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу вважає необґрунтованим (т. 1, а.с. 66-67). Підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало те, що відповідач не оплатив штраф в сумі 243 801,31 грн. за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу. Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України). У відповідності до частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Частиною 1 статті 633 Цивільного кодексу України унормовано, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). В силу положень частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. В ході розгляду справи суд встановив, що між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (публічний договір приєднання), який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, шляхом приєднання споживача до умов цього договору на підставі заяви-приєднання до договору від 19.12.2018. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для усіх споживачів. Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. Правила роздрібного ринку електричної енергії регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. За змістом статті 56 Закону України Про ринок електричної енергії, постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. Нормою вказаної статті також передбачено, що у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору. Згідно зі статтею 58 Закону України Про ринок електричної енергії споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку. Відповідно до статті 59 Закону України Про ринок електричної енергії зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника (ч. 2 ст. 59 Закону). Умовами договору також передбачено право споживача змінити електропостачальника. Так, відповідно до п. 10 договору Споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Водночас, вказаним пунктом передбачено, що зміна Постачальника електричної енергії здійснюється згідно із порядком, встановленим ПРРЕЕ. Згідно з пунктом 3.1.8 Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Відповідно до пункту 6.1.1 Правил споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником. Пунктом 6.1.3 Правил унормовано, що зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору. Як зазначалось вище, 04.12.2020 відповідач повідомив позивача про зміну електропостачальника з 01.01.2021. Відповідно до положень комерційної пропозиції №5 від 01.07.2019, на умовах якої відповідач приєднався до публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи Споживача Постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення Споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника Споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору (абзац 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ). При цьому, комерційною пропозицією № 5 визначено строк дії договору - до 31.12.2022, що відповідає положенню п. 13.1 договору. Вказана обставина відповідачем не заперечується. Відтак, відповідачем при чинному до 31.12.2022 договорі з позивачем у грудні 2020 року ініційовано зміну електропостачальника. Згідно з п. 13.5 договору зміна електропостачальника є підставою для припинення дії договору. За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором. З вищенаведених положень Закону України «Про ринок електричної енергії» та умов договору, вбачається, що споживач має право на одностороннє припинення договору у спосіб зміни електропостачальника. Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, про те що змінивши постачальника з 01.01.2021, останнім не вчинено правопорушень у сфері господарювання, відповідач діяв відповідно до порядку встановленого договором, і тому відсутні підстави для стягнення позивачем штрафу. В силу положень частини 7 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Тобто Законом не передбачено імперативного встановлення у договорі умови про застосування штрафної санкції за дострокове розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, проте, надано таке право сторонам договору. У відповідності до пункту 13.3 договору за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору. Як зазначалось вище, комерційною пропозицією від 01.07.2019 № 5 деталізовано умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності санкції (штрафу) за дострокове розірвання/припинення договору. На відміну від редакції попередньої комерційної пропозиції від 10.12.2018 № 5, чинна пропозиція не містить умови стосовно випадків передбачених чи не передбачених договором, а передбачає стягнення штрафу за сам факт дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача. При цьому, за змістом комерційної пропозиції від 01.07.2019 № 5, у випадку попередження про зміну електропостачальника за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору, з урахуванням положень п. 6.1.3 ПРРЕЕ про строк процедури зміни електропостачальника, не буде факту дострокового припинення дії договору. І саме у такому випадку не застосовуватиметься стягнення штрафу у випадку дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що викладена у комерційній пропозиції умова про застосування штрафу за дострокове припинення договору з ініціативи споживача, не суперечить приписам статті 59 Закону України «Про ринок електричної енергії», оскільки такою передбачено не лише те, що зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі, а й те, що така зміна здійснюється у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Аналогічно, п. 10.2 договору також передбачено, що зміна електропостачальника здійснюється відповідно до порядку, передбаченого ПРРЕЕ. А положення п. 6.1.3 вказаних ПРРЕЕ фактично відповідають викладеному у комерційній пропозиції № 5 від 01.07.2019 положенню щодо застосування штрафних санкцій. Щодо тверджень скаржника, що застосування штрафних санкцій за дострокове припинення договору з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника суперечить чинному законодавству, а відтак відповідна умова договору, на підставі ч. 10 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» є нікчемною, колегія суддів враховує таке. Згідно правових висновків викладених Верховним Судом в ухвалі від 30.06.2021 справа № 914/2404/20 та постанові від 04.02.2020 справа № 914/545/19 можливість застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (укладеного на визначений строк) з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника не суперечить чинному законодавству, а тому відповідна умова договору не може вважатися нікчемною. Крім того, штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії у разі зміни постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов`язанням) за зміну постачальника. Додаткові фінансові зобов`язання, про які йдеться у частині 10 статті 56 Закону України Про ринок електричної енергії, не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише вартості зміни постачальника, витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати). Як Директива 2009/72/ЄС, так і Закон України Про ринок електричної енергії передбачають відсутність плати за зміну електропостачальника поряд з можливістю застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору. Також, Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 справа № 926/1297/21 дійшов таких висновків: «При цьому така санкція (штраф) може бути накладена постачальником на споживача незалежно від того, чи передбачено договором постачання електричної енергії споживачу можливість його дострокового розірвання у зв`язку зі зміною електропостачальника, або ж розірвання договору у зв`язку зі зміною електропостачальника є випадком, не передбаченим умовами договору. Звідси споживач за договором постачання електричної енергії споживачу зобов`язаний за вимогою постачальника сплатити санкцію (штраф) за дострокове припинення (розірвання) договору з його ініціативи, в тому числі у разі зміни електропостальника, якщо така санкція (штраф) передбачена умовами вказаного договору або комерційної пропозиції до нього, та за умови, що договір має фіксований термін (строк) дії, а повідомлення новому електропостачальнику про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу направлено в іншій термін, ніж за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору». За змістом частин 1 та 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. За змістом частини 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1 та 2 статті 217 ГК України). Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Як зазначалось вище, штраф у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору, застосовується у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача. Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. А відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Відтак, оскільки строк дії договору погоджений сторонами до 31.12.2022, а відповідач змінив електропостачальника з 01.01.2021 (тобто до закінчення строку дії договору), то мало місце дострокове розірвання договору, що має наслідком припинення дії договору з позивачем, з ініціативи споживача. Враховуючи, що ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено умови, які зазначаються у договорі постачання електричної енергії, якими є умови припинення та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору, беручи до уваги, що п. 13.3 договору та комерційною пропозицією від 01.07.2019 № 5 передбачено можливість стягнення штрафної санкції за факт дострокового розірвання/припинення дії договору, місцевий господарський суд підставно та обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТзОВ «Львівенергозбут» про стягнення штрафу. Сума штрафу визначена позивачем виходячи з спожитого відповідачем обсягу електроенергії у грудні 2020 року вартістю 243 801, 31 грн., що відображено в рахунку за електричну енергію за грудень 2020 року та в розрахунку штрафу. Наведене відповідає правилам визначення розміру штрафу, передбаченим комерційною пропозицією від 01.07.2019 №

5. Відповідач не оспорював виставленого позивачем рахунку в частині розміру заявленого до стягнення штрафу. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 року у справі № 914/32/22. За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 року у справі №914/32/22 необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Судові витрати З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 2, 8, 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь», вих.№2208/22 від 22 серпня 2022 року залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2022 у справі № 914/32/22 без змін. Справу повернути в Господарський суд Львівської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України. Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г. Суддя Бонк Т.Б. Суддя Галушко Н.А.