LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856560/288/22

від 09.11.2022 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/288/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 09 листопада 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" № 0141320711 від 16.12.2021. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.04.2022 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "С" № 0141320711 від 16.12.2021. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1113,10 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що допущені порушення відповідача обмежили позивачку у праві прийняти участь при проведенні перевірки, так як вона проводилась з порушенням норм Податкового кодексу України у приміщенні податкового органу, а не за місцезнаходженням позивачки, як того вимагають норми Податкового кодексу України при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки. Крім того оскільки позивачка була платником єдиного податку 2 групи, які у силу положень пункту 296.10. статті 296 Податкового кодексу України, не застосовують реєстратори розрахункових операцій, доводи відповідача про необхідність його використання позивачкою є необґрунтованими. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що надання позивачем до перевірки документів та вручення відповідачем копії наказу на перевірку відповідач вважає, що забезпечив право платника податків на участь у перевірці із наданням документів та пояснень. Також вказано, що фізична особа підприємець ОСОБА_1 , зареєструвавши 14.06.2018 реєстратор розрахункових операцій з продажу в роздріб усіх без виключення товарів в магазині за адресою АДРЕСА_1 проводити через такий зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 04.07.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Відповідно до витягу з Реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 з 01.06.2017 є платником єдиного податку 2 групи. Позивачка, згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 04.05.2017 є фізичною особою-підприємцем, основний вид діяльності 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; з 31.07.2020 року припинено здійснення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, підстава - власне рішення. Головне управління ДПС у Хмельницькій області на підставі статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 78.2, пункту 78.4 статті 78, статті 82, пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у зв`язку із припиненням підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 призначило документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 04.05.2017 по 31.07.2020; термін проведення перевірки 5 робочих днів - з 11.11.2021, про що видано наказ від 08.11.2021 № 3179-П "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки". Відповідно до направлення на перевірку від 08.11.2021 № 3007 довіреній особі позивачки пред`явлено направлення від 08.11.2021 № 3007 на проведення перевірки 11.11.2021 о 15:45 год. та вручено копію наказу від 08.11.2021 № 3179-П. Відповідно до направлення на перевірку від 08.11.2021 № 3008 довіреній особі позивачки пред`явлено направлення від 08.11.2021 № 3008 на проведення перевірки 11.11.2021 о 15:45 год. та вручено копію наказу від 08.11.2021 № 3179-П. Згідно з довіреністю від 12.11.2021 ОСОБА_1 довірила ОСОБА_2 представляти її інтереси на підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, органах місцевого самоврядування та органах влади, реєстраційних службах відповідних управлінь юстиції, в тому числі органах нотаріату, БТІ, експертних організаціях та банківських установах, ТДВ "Хмельницьк залізобетон". Посвідчена старостою с. Редвинці ОСОБА_3 . За результатами проведеної перевірки складено Акт № 8340/22-01-07-11/ НОМЕР_1 від 24.11.2021, відповідно до якого встановлено порушення позивачкою податкового законодавства, а саме: - пункту 63.3 статті 63, пункту 22.1 статті 22 Податкового кодексу України, пункту 8.4 розділу VІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/2528, в результаті чого не своєчасно подано повідомлення за формою № 20-ОПП; - підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49, пункту 296.2 статті 296 Податкового кодексу України фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 не подано податкову декларацію платника єдиного податку за 2018 рік; - статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР, в результаті чого через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій не проведені розрахункові операції при продажу товарів в торгівлі на загальну суму 1113098,62 грн. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2021 № 0141320711 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 111309,86 грн. Позивачка, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, звернулася з позовом до суду. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо: - розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків. Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 09.12.2012 № 1588 (далі - Порядок № 1588), передбачено наступне. Підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою. Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (підпункт 1 пункту 11.18.). Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (підпункт 6 пункту 11.18). Таким чином, положення Порядку № 1588 свідчать про те, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності. Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа-платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності і така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період. Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 23.04.2021 у справі № 480/2004/19, яка підлягає врахуванню відповідно до частини третьої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані висновки були застосовані Сьомим апеляційним адміністративним судом, зокрема, постанові від 15.03.2022 у справі № 560/9182/21. Отже, припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем слугує підставою для здійснення контролюючим органом, з метою контролю за дотриманням зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, документальної позапланової перевірки. Перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, вважається документальною виїзною (абзац п`ятий підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України). Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (абзац шостий підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України). З матеріалів справи наказом від 08.11.2021 № 3179-П контролюючим органом призначено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яка відповідно до абзацу п`ятого підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України повинна була проводитись за місцезнаходженням платника податків. Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. На виконання вказаних вимог відповідач видав наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 08.11.2021 № 3179-П, відповідно до якого термін проведення перевірки - 5 робочих днів з 11.11.2021. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Відповідно до пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Пунктом 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова / позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова / позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; - службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Згідно із записами у направленнях на перевірку від 08.11.2021 № 3007, № 3008 службовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області 11.11.2021 вручено копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки та пред`явлено службове посвідчення та направлення на проведення перевірки ОСОБА_2 . Проте, як вірно вказано судом першої інстанції, ОСОБА_1 довірила ОСОБА_2 представляти її інтереси відповідно до довіреності від 12.11.2021. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та / або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. У разі відмови платника податків та / або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, згідно з пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та / або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта (абзац другий пункту 81.2 статті 81 ПК України). Відповідно до абзацу третього пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та / або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та / або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня. У розділі І. Вступна частина Акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 24.11.2021 № 8340/22-01-07-11/2270819641 зазначено, що перевірку проведено у приміщенні Головного управління ДПС у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, буд. 12). Однак відмова платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення виїзної перевірки та / або створення перешкод у її проведенні, зокрема і шляхом ненадання відповідного приміщення для проведення перевірки, не тягне за собою зміну заходу податкового контролю з виїзної перевірки на невиїзну. При цьому, Податковим кодексом України не передбачено право посадових осіб контролюючого органу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки в приміщенні податкового органу. За наведеного є підстави вважати, що оскільки проведення позапланової виїзної перевірки у приміщенні контролюючого органу, без повідомлення платника податків про неї, не може вважатися правомірним заходом суб`єкта владних повноважень, то й висновки, зроблені в процесі її проведення на основі лише тих матеріалів, які були в розпорядженні контролюючого органу, не можуть бути покладені в основу прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми "С" № 0141320711 від 16.12.2021, у зв`язку із чим воно є протиправними та підлягає скасуванню. Разом з тим, такі порушення відповідача обмежили позивачку у праві прийняти участь при проведенні перевірки, так як вона проводилась з порушенням норм Податкового кодексу України у приміщенні податкового органу, а не за місцезнаходженням позивачки, як того вимагають норми Податкового кодексу України при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 825/1747/17, від 14.12.2021 у справі № 280/708/19. Крім того, судом першої інстанції вірно враховано правові висновки Верховного Суду, зокрема, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформованого у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, підставами для скасування рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Верховний Суд, підсумовуючи вищенаведені правові позиції, у постанові від 28.10.2021 у справі № 810/3099/18 дійшов висновку, що платник податків, оскаржуючи прийняте за результатами перевірки рішення контролюючого органу, не позбавлений права посилатись на допущені суб`єктом владних повноважень процедурні порушення, допущені при призначенні та проведенні такої перевірки. У разі встановлення наявності таких порушень суд повинен надати оцінку тому, чи вплинули останні або об`єктивно могли вплинути на обґрунтованість та законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Якщо характер допущених контролюючим органом порушень сам по собі визнано судом достатнім для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, суд до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося. В протилежному випадку суд повинен надати правову оцінку і суті виявлених контролюючим органом в ході перевірки порушень. Стосовно виявлених контролюючим органом в ході перевірки порушень колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 16.12.2021 № 0141320711 до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 111309,86 грн за порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 266/95-ВР, оскільки позивачкою через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій не проведені розрахункові операції при продажу товарів в торгівлі на загальну суму 1113098,62 грн. Згідно з абзацом 4 пункту 177.10. статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 266/95-ВР (далі Закон № 266/95-ВР) реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Позивачка використовувала РРО моделі MINI-T 400ME із серійним номером ПБ4101430622, дата реєстрації в ДПІ 14.06.2018, дата скасування в ДПІ 02.09.2020. Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, згідно з пунктом 1 статті 3 Закону № 266/95-ВР проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Разом із тим, у статті 9 Закону № 266/95-ВР наведено перелік випадків, коли реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема відповідно до пункту 6, при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій. Згідно з пунктом 296.10. статті 296 ПК України реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: - першої групи; - другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов`язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. При цьому судом першої інстанції вірно зауважено, що наведена норма у період з 14.06.2018 по 31.07.2020 викладалася у кількох редакціях. Так, Законом України від 10.07.2018 № 2497-VIII в абзаці третьому пункту 296.10 статті 296 слова "другої і третьої груп" замінено словами "другої - четвертої груп"; Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII абзац четвертий пункту 296.10 статті 296 доповнено словами "а також лікарських засобів та виробів медичного призначення"; Законом України від 20.09.2019 № 129-IX, враховуючи зміни, внесені Законом України від 17.03.2020 № 533-IX, пункт 296.10 статті 296 викладено в такій редакції: "296.10. Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи" (набирає чинності з 01.08.2020). Відповідно до витягу з Реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 з 01.06.2017 є платником єдиного податку 2 групи. Таким чином враховуючи, що позивачка була платником єдиного податку 2 групи, які у силу положень пункту 296.10. статті 296 Податкового кодексу України, не застосовують реєстратори розрахункових операцій, доводи відповідача про необхідність його використання позивачкою, є необґрунтованими. При цьому колегія суддів відхиляє посилання апелянта про необхідність використання позивачкою реєстратора розрахункових операцій у зв`язку із продажем нею пива за наявності відповідної ліцензії, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують факт продажу алкогольних напоїв позивачкою. Наявність у позивачки відповідної ліцензії не спростовує висновків суду, оскільки засвідчує тільки наявність права у позивачки на продаж товарів, на які вона має дозвіл. Разом з тим слід зазначити, що аналогічні доводи викладені були відповідачем у суді першої інстанції. Приймаючи оскаржуване рішення судом першої інстанції вірно надано оцінку вказаним обставинам справи, на які посилається відповідач. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення форми "С" № 0141320711 від 16.12.2021, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»