Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/19089/21
від 10.11.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/19089/21 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» до Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : Закрите акціонерне товариство «Інтерліс» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської міської ради, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати пункти 20 та 21 рішення Чернігівської міської ради від 26.08.2021 № 10/VIII-42 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам» згідно яких ЗАТ «Інтерліс» відмовлено у задоволенні клопотання від 16.06.2021 № 02-04/50 про надання дозволів на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (обробка деревини та виробництво виробів з деревини), розташованих за адресою: м. Чернігів, вул. Михайло-Коцюбииське шосе, 1, орієнтовна площа якої становить 2,0108 га; м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11, орієнтовна площа якої становить 4,4579 га; - зобов`язати Чернігівську міську раду повторно винести на розгляд засідання найближчої чергової сесії Чернігівської міської ради клопотання ліквідатора ЗАТ «Інтерліс» від 16.06.2021 № 02-04/50 і прийняти відповідно до вимог закону вмотивоване рішення про надання дозволів на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж орендованих ЗАТ «Інтерліс» земельних ділянок на території міста Чернігова площею 2,0108 га по вул. Михайло-Коцюбинське шосе, 1 та площею 4,4579 га по вул. Ціолковського,
11. Позов обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення в частині пунктів 20 та 21 є протиправним, оскільки не містять мотивації та обґрунтування підстав відмови ЗАТ «Інтерліс» в наданні дозволів на розробку технічної документації із землеустрою. Зазначає, що вказане рішення породжує правову невизначеність та порушує права позивача, не дозволяє спрогнозувати свої подальші дії, зокрема, щодо можливості та доцільності повторного звернення з аналогічним клопотанням до міської ради або ж оскарження прийнятого радою рішення в установленому законом порядку. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року позовні вимоги - задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункти 20 та 21 рішення Чернігівської міської ради від 26.08.2021 № 10/VIII-42 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам» згідно яких ЗАТ «Інтерліс» відмовлено у задоволенні клопотання від 16.06.2021 № 02-04/50 про надання дозволів на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (обробка деревини та виробництво виробів з деревини), розташованих за адресою: м. Чернігів, вул. Михайло-Коцюбииське шосе, 1, орієнтовна площа якої становить 2,0108 га; м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11, орієнтовна площа якої становить 4,4579 га. Зобов`язано Чернігівську міську раду повторно винести на розгляд засідання найближчої чергової сесії Чернігівської міської ради клопотання ліквідатора ЗАТ «Інтерліс» від 16.06.2021 № 02-04/50 і прийняти відповідно до вимог закону вмотивоване рішення стосовно надання дозволів на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж орендованих ЗАТ «Інтерліс» земельних ділянок на території міста Чернігова площею 2,0108 га по вул. Михайло-Коцюбинське шосе, 1 та площею 4,4579 га по вул. Ціолковського,
11. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у разі неможливості виялення дійсних меж, їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. При цьому, апелянт звертає увагу, що зі зверненням щодо відведення земельної ділянки позивач до Чернігівської міської ради не звертався, зазначену у позовній заяві розроблену технічну документацію на земельні ділянки до ради не надавав. З огляду на вказане, на думку апелянта, підстави для задоволення позовних вимог - відсутні. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що оскаржуване рішення в частині відмови Закритому акціонерному товариству «Інтерліс» стосовно надання дозволів на розробку технічної документації із землеустрою є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Враховуючи, що оскаржуване рішення не містить жодного обгрунтування підстав його прийняття, тому апеляційна скарга є безпідставною та такою, що не підлягаєдо задоволення. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відтак, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомості від 26.09.2002, виданих на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17.09.2002 № 194, ЗАТ «Інтерліс» належать на праві власності об`єкти нерухомого майна: - по вул. Ціолковського, 11 в м. Чернігові: адмінбудівля А1-2 площею 702,7 кв.м, головний корпус площею 3457,2 кв.м, центральний склад Б-1, Б1-1 площею 639,8 кв.м, компресорна В-1, В1 площею 148,1 кв.м, трансформаторна Й-1 площею 31,0 кв.м, склад площею 12,1 кв.м, прохідна з прибудовами Н-2, H1, Н2 площею 293,6 кв.м, комірна Р-1 площею 1,9 кв.м; - по вул. Михайло-Коцюбинське шосе, 1 в м. Чернігові: контора літ. А-1, а-1 площею 116,9 кв.м, лабораторія Б-1, Б1-1, б-1 площею 73,6 кв.м, вісова та гараж В-1, в-1 площею 60,8 кв.м, склад Г-1 площею 74,4 кв.м, лабораторія ГРП Д-1, д-1 площею 51,0 кв.м, майстерня Е-1 площею 163,8 кв.м, побутові приміщення Ж-1, ж-1 площею 185,2 кв.м, склад ГСМ 3-1 площею 50,1 кв.м, реакторна 1-2 площею 41,3 кв.м. При цьому, 11.12.2002 між Чернігівською міською радою (Орендодавцем) та ЗАТ «Інтерліс» (Орендарем) був укладений договір оренди земельної ділянки № 1787 згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в довгострокову оренду, строком на 25 років, земельні ділянки на території міста Чернігова, що знаходяться за адресами: - м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11, площею 44990 кв.м (в тому числі 0,0308 га - проїзд загального користування), цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку та іншого призначення - обробка деревини та виробництво виробів з деревини; грошова оцінка земельної ділянки - 5849149,90 грн.; - м. Чернігів, вул. Михайло-Коцюбинське шосе, 1, площею 21080 кв.м., цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку та іншого призначення - обробка деревини та виробництво виробів з деревини; грошова оцінка земельної ділянки - 3113516,00 грн. Оскільки орендовані ЗАТ «Інтерліс» земельні ділянки не мають кадастрових номерів і відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, 16.06.2021 ліквідатор ЗАТ «Інтерліс» звернувся до Чернігівської міської ради з клопотанням щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) розташованих за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11, орієнтовна площа якої становить 4,4579 га; м. Чернігів, вул. Михайло-Коцюбинське шосе, 1, орієнтовна площа якої становить 2,0108 га. За результатами розгляду вказаного звернення ЗАТ «Інтерліс» та інших заявників 26.08.2021 Чернігівська міська рада прийняла рішення № 10/VIII-42 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам» відповідно до пунктів 20, 21 якого ЗАТ «Інтерліс» було відмовлено в наданні дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж на земельну ділянку: 1) орієнтовною площею 2,0108 га, по вул. Михайло-Коцюбинське шосе, 1 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (обробка деревини та виробництво виробів з деревини); 2) орієнтовною площею 4,4579 га, по вул. Ціолковського, 11 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (обробка деревини та виробництво виробів з деревини). Не погоджуючись з вказаним рішенням, з метою захисту своїх порушених прав позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у оскаржуваному в рішенні від 26.08.2021 №10/VIII-42 відсутні будь-які посилання на норми, якими керувався відповідач при його прийнятті, окрім загальних назв Земельного кодексу України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про землеустрій», вказане свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується і це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону. У силу вимог статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Відповідно до статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті «а» частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу. Наведеними нормами встановлено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами (клопотаннями) для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких уповноважені органи приймають одне з відповідних рішень. При цьому, відповідно до частини другої статті 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Частина десята статті 55 Закону України «Про землеустрій» передбачає, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, серед іншого, згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем. У силу вимог пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що згода на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) надається відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. При цьому, чинним законодавством передбачено, що рішення про надання згоди або відмову у наданні такої згоди орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради. Як свідчать матеріали справи, оскільки орендовані ЗАТ «Інтерліс» земельні ділянки не мають кадастрових номерів і відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, 16.06.2021 ліквідатор ЗАТ «Інтерліс» звернувся до Чернігівської міської ради з клопотанням щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) розташованих за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11, орієнтовна площа якої становить 4,4579 га; м. Чернігів, вул. Михайло-Коцюбинське шосе, 1, орієнтовна площа якої становить 2,0108 га. Разом з тим, рішенням Чернігівської міської ради від 26.08.2021 № 10/VIII-42 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам» ЗАТ «Інтерліс» було відмовлено в наданні дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж на земельну ділянку орієнтовною площею 2,0108 га, по вул. Михайло-Коцюбинське шосе, 1 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (обробка деревини та виробництво виробів з деревини), та на земельну ділянку орієнтовною площею 4,4579 га, по вул. Ціолковського, 11 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (обробка деревини та виробництво виробів з деревини). Однак, з аналізу вказаного рішення від 26.08.2021 №10/VIII-42 вбачається відсутність будь-які посилань на норми, якими керувався відповідач при його прийнятті, окрім загальних назв Земельного кодексу України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про землеустрій». Посилання апелянта на те, що рішенням Чернігівської міської ради від 24.06.2021 № 9/VIII-21 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам» ЗАТ «Інтерліс» припинено шляхом розірвання договір оренди земельних ділянок № 1787 від 11.12.2002, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказані обставини не слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення в частині пунктів 20 та 21 щодо відмови у наданні дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук