Ухвала КАС ВС № 320/6454/19

УХВАЛА 09 листопада 2022 року м. Київ справа № 320/6454/19 адміністративне провадження № К/990/29605/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі №320/6454/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: До Київського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021, позов задоволено частково. На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив стягнути з відповідача понесені в суді апеляційної інстанції судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково: стягнуто з Головного управління ДПС у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн. Постановою Верховного Суду від 17.08.2022 задоволено касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 , скасовано додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховний Суд прийшов до висновку, що надаючи оцінку наданим позивачем письмовим доказам суд апеляційної інстанції не оцінив повною мірою наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, не дослідив обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, їх результат, складність та якість складених процесуальних документів, співмірність розміру витрат витраченому адвокатом часу, та, що важливо, ціну позову (1143061,65 грн), як істотний критерій визначення важливості (значення) для позивача, конкретні обставини справи (яка не є справою незначної складності та є багатоепізодною), кількість (обсяг) матеріалів, з яких вона складається, а також значення справи для її учасників. Крім того, суд апеляційної інстанції не дослідив подане відповідачем клопотання щодо зменшення розміру судових витрат на предмет наявності у ньому обґрунтованих доводів щодо неспівмірності витрат. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, прийнято додаткову постанову, якою вирішено питання про розподіл судових витрат, стягнуто з Головного управління ДПС у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 7000 грн. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі №320/6454/19. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу. Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України); - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України); - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України). У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України. Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункти 3 та 4 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що в порушення статей 73-76, 90, 134, 242, 246 КАС України Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалено помилкове рішення про відшкодування розміру судових витрат на користь позивача без дослідження всіх доводів та доказів Відповідача. Верховний Суд зауважує, що у разі оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України, обов`язковим є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Однак контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, не вказано конкретну норму права (абзац, пункт, частина тощо), не обґрунтовано в чому полягала помилка судів при застосуванні відповідної норми права, як така норма повинна застосовуватися та який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм КАС Украхни, висловлення незгоди з наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано дану підставу касаційного оскарження. Частково задовольняючи заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції врахував правову позицію Верховного Суду, що суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, викладену у постановах від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №300/941/19 та від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 17.12.2020 у справі №808/1849/18, від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 20.01.2021 у справі №120/3929/19-а, від 02.07.2020 в справі №362/3912/18, від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц, від 31.07.2020 у справі №301/2534/16-ц, та дійшов висновку, що витрати на правову допомогу на загальну суму 10000 грн не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої необхідності) та є завищеними та підлягає зменшенню до 7000 грн. Доводи касаційної скарги не доводять помилковість врахування Шостим апеляційним адміністративним судом такої практики Верховного Суду, не містять спростування таких висновків. Верховний Суд зауважує, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі №320/6454/19 повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяІ.А. Васильєва