Постанова 4851 № 480/4207/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 листопада 2022 р. Справа № 480/4207/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 (головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек) по справі № 480/4207/21 за позовом Колективного підприємства "Вертикаль" до Головного управління Держпраці в Сумській області про визнання протиправними та скасування попередження, припису, ВСТАНОВИВ: Колективне підприємство «Вертикаль» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило: - визнати протиправними та скасувати «Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № СМ 17305/178/АВ/П» від 16.11.2020 та припису «Про усунення виявлених порушень № СМ 17305/178/АВ/П» від 16.11.2020. В обґрунтування позову зазначило, що виконувало роботи по капітальному ремонту ліфтів та у зв`язку з тим, що окремі види робіт мають разовий характер, уклало господарський договір на виконання робіт по прибиранню та виносу будівельних матеріалів з суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 . Як зазначив ОСОБА_1 у своєму листі на адресу КП «Вертикаль» він також залучив до виконання робіт інших суб`єктів підприємницької діяльності, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та громадянина ОСОБА_5 . При цьому, робіт з демонтажу, монтажу металевих конструкцій КП «Вертикаль» вказаним особам не доручало. На думку позивача, відповідачем не доведено належними доказами факт допуску працівників без оформлення трудових відносин, а диск з відеозаписом здійсненого заходу не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення підприємством порушень трудового законодавства, оскільки акт не містить відмітки про його долучення до матеріалів інспекційного відвідування та відомостей про технічний засіб, яким здійснено такий відеозапис. З урахуванням наведеного, вважало, що висновки відповідача, викладені в акті є необґрунтованими, а Попередження та Припис - протиправними. Також просило врахувати, що інспекційне відвідування проведено за відсутності законодавчо визначених для цього підстав. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 позов задоволено. Управління Держпраці у Сумській області (далі - відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки доводам відповідача щодо характеру роботи, яка виконувалась фізичними особами на об`єкті КП «Вертикаль». Вказує, що роботи з ремонту, демонтажу, монтажу технічного обслуговування ліфтів є роботами підвищеної небезпеки, проте ФОП ОСОБА_1 , з яким позивач уклав договір підряду, не має дозволу на виконання таких робіт. Посилання позивача на те, що ФОП ОСОБА_1 залучив до роботи інших субпідрядників, а саме: ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_4 є безпідставними, оскільки вказані особи також не мають відповідного дозволу, тоді як предметом укладених договорів є роботи з демонтажу та монтажу устаткування підвищеної небезпеки ліфтів на об`єкті позивача. Вважає безпідставними доводи позивача про його необізнаність щодо залучення ФОП ОСОБА_1 інших осіб до роботи, оскільки останнім проводився інструктаж з охорони праці фізичним особам, залученим до виконання робіт на об`єкті КП «Вертикаль» . Посилаючись на постанову Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 480/4515/18, зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги, що позивач не може залучати до виконання робіт з підвищеної небезпеки, на виконання яких має дозвіл, фізичних осіб на умовах цивільно-правових договорів. Також, вказує, що судом першої інстанції не враховано відсутність в укладених цивільно-правових договорах ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, оскільки в договорі підряду, укладеному КП «Вертикаль» з ФОП ОСОБА_1 відсутній конкретний обсяг робіт по демонтажу-монтажу обладнання, а отже неможливо встановити який саме об`єм робіт доручений позивачем зазначеній особі та в подальшому переданий до виконання ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_4 . При цьому, договори, укладені з ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 також не містять конкретного обсягу роботи, позивачем до суду не надано жодного акту приймання-передачі виконаних робіт підписаних ФОП ОСОБА_1 із вказаними особами на підтвердження виконання ними конкретного виду та об`єму робіт на об`єкті позивача. Отже має місце процес праці даних осіб на об`єкті позивача, а не виконання конкретно визначеного об`єму робіт за цивільно-правовим договором. Крім того, зазначає, що позивач на момент проведення процедури закупівлі та укладення договорів № 632 та № 634 не повідомляв замовника Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради про намір залучати субпідрядників до виконання робіт за вказаними у договорах об`єктами, в тому числі до робіт підвищеної небезпеки. Позивач не подав відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що Управлінням Держпраці у Сумській області, на підставі наказу від 26.08.2020 № 856 та направлення № 387/СМ17305 від 26.08.2020 проведено інспекційне відвідування КП «Вертикаль» щодо дотримання законодавства про працю, за результатами якого складено акт № СМ 17305/178/АВ від 05.11.2020 з відміткою про застосування засобів відеофіксації. В акті зазначено, що у ході проведення інспекційного відвідування 04.11.2020 за адресою: АДРЕСА_1 інспекторами праці встановлено факт виконання робіт працівниками на користь КП «Вертикаль», а саме: ОСОБА_4 виконував роботи з демонтажу, монтажу металевих конструкцій, виконуючи роботи у 2 під`їзді житлового будинку. ОСОБА_4 у письмових поясненнях повідомив інспектора праці, що працює на посаді електромеханіка КП «Вертикаль» вже довгий час; ОСОБА_2 виконував роботи з демонтажу, монтажу металевих конструкцій, виконуючи роботи у 1 та 2 під`їздах житлового будинку. ОСОБА_2 у письмових поясненнях повідомив інспектора праці, що працює на посаді електромеханіка з обслуговування ліфтів КП «Вертикаль» вже довгий час; ОСОБА_3 виконував роботи з демонтажу, монтажу металевих конструкцій, виконуючи роботи у 2 під`їзді житлового будинку, у письмових поясненнях повідомив інспектора праці, що працює на посаді електромеханіка з обслуговування ліфтів КП «Вертикаль» вже довгий час; ОСОБА_8 виконував роботи з демонтажу металевих конструкцій та будівельних відходів, виконуючи роботи у 1 під`їзді житлового будинку, повідомив інспектора праці, що працює на КП «Вертикаль» з серпня 2020 р., від надання письмових пояснень відмовився. Після спілкування ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з заступником директора КП «Вертикаль» ОСОБА_9 , зазначені вище особи письмово повідомили про намір відкликати письмові пояснення. На виконання вимоги № СМ17305/178/НД, заступником директора КП «Вертикаль» ОСОБА_9 надані пояснення від ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначили, що є фізичними особами- підприємцями та 01.11.2020 надавали послуги по занесенню, складуванню обладнання на об`єкті АДРЕСА_1 по договору з ФОП ОСОБА_1 . Разом з тим, дозволи на виконання робіт з монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: ліфтів у ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні. Проте, роботи пов`язані з монтажем, демонтажем, налагодженням, ремонтом, технічним обслуговуванням машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки можуть виконуватись виключно працівниками, допущеними до роботи на підставі трудового договору. Таким чином, КП «Вертикаль» допущено до виконання робіт ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 без оформлення трудового договору, чим порушено вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України. 16.11.2020 відповідачем винесено припис № СМ 17305/178/АВ/П про усунення виявлених порушень, яким зобов`язано позивача до 09.08.2021 усунути порушення з посиланням на ч. 3 ст. 24 КЗпП України у строк до 04.12.2020, а також складено попередження № СМ 17305/178/АВ/П, яким попереджено директора КП «Вертикаль» про відповідальність за порушення законодавства про працю. Не погодившись із попередженням та приписом, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності спірних припису та попередження, оскільки за наслідками судового розгляду не підтверджено порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Частиною 1 ст. 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. З аналізу наведеної норми слідує, що відповідальність за вказаною статтею настає у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Укладення трудового договору передбачено у ст. 24 КЗпП України. Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва. Характерними ознаками трудових відносин є: - систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); - підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; - виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327; - обов`язок роботодавця надати робоче місце; - дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо. Взаємовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу З аналізу наведених норм, колегія суддів зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій. Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України. Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 14.05.2020 у справі № 640/1099/19, від 07.04.2021 у справі № 580/1823/19, від 22.07.2021 у справі № 360/1955/19, від 30.08.2022 у справі 520/6310/19, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції. Судом першої інстанції вірно встановлено, що в підтвердження факту допуску позивачем осіб до роботи без оформлення трудового договору відповідачем надано акт інспекційного відвідування, відеозапис та письмові пояснення осіб, зазначених в акті та приписі. Колегія суддів зазначає, що вказані докази були досліджені судом першої інстанції, їм надана належна оцінка, та вони не є беззаперечними та достатніми в підтвердження вчинення позивачем порушення у сфері трудового законодавства з огляду на наступне. Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з частинами 1-2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Судом встановлено, що КП «Вертикаль» визнано переможцем тендеру: Капітального ремонту житлового фонду: капремонт ліфта 1 під`їзду житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) та капітального ремонту житлового фонду: капремонт ліфта 2 під`їзду житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), внаслідок чого КП «Вертикаль» виконувало роботи по капітальному ремонту ліфтів під`їздів №1 та №2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договорами № 632-К та №634-К (а.с. 21 25, 90 94). 01.10.2020 між КП «Вертикаль» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір підряду №4 на виконання будівельно-монтажних робіт, за умовами якого виконавець зобов`язується на замовлення Замовника виконати комплекс робіт демонтаж-монтаж металевих конструкцій обладнання ліфтів на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , на 1-9 поверхах та машинних приміщень поза шахт розвантаження транспорту на дворовій території об`єкту та підняття та розкладення на поверхах та машинних приміщеннях елементів обладнання, збір, спуск та завантаження на транспорт демонтованих конструкцій, утилізація використаних запчастин та будівельного сміття з об`єкту власними силами з посадочних площадок та машинного приміщення 1,2,3 під`їздів (а.с. 26-31). Відповідно до п.6.5 Договору для використання робіт Виконавець може залучати робочу силу в необхідній кількості та відповідної кваліфікації, повинен забезпечити дотримання законодавства, зокрема створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку залучених громадян (додержання правил та норм техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони тощо), а також проведення відповідного їх інструктажу. Для використання робіт Виконавець може укладати договори субпідряду з підприємствами та /або громадянами. В свою чергу, ФОП ОСОБА_1 на виконання договору підряду №4 від 01.10.2020 залучено субпідрядників (суб`єктів підприємницької діяльності та громадян), з якими укладено договори на виконання робіт: - від 17.10.2020 з ФОП ОСОБА_2 (виконавець), відповідно до якого виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в Договорі терміну виконати наступні роботи: демонтаж металевих конструкцій за результатами розбирання ліфтів поза межами ліфтових шахт кімнати з машинним обладнанням на 1-10 поверхах у під`їздах №1-3 будинку АДРЕСА_1 , прибирання та винос будівельного сміття після розбирання (а.с.100); - від 16.10.2020 з ФОП ОСОБА_6 (виконавець), відповідно до якого виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в Договорі терміну виконати наступні роботи: демонтаж металевих конструкцій за результатами розбирання ліфтів поза межами ліфтових шахт кімнати з машинним обладнанням на 1-10 поверхах у під`їздах №1-3 будинку АДРЕСА_1 , прибирання та винос будівельного сміття після розбирання (а.с.101); - від 15.10.2020 з ФОП ОСОБА_4 (виконавець), відповідно до якого виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в Договорі терміну виконати наступні роботи: демонтаж металевих конструкцій за результатами розбирання ліфтів поза межами ліфтових шахт кімнати з машинним обладнанням на 1-10 поверхах у під`їздах №1-3 будинку АДРЕСА_1 , прибирання та винос будівельного сміття після розбирання (а.с.102); - від 21.10.2020 з ОСОБА_7 (виконавець), відповідно до якого виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в Договорі терміну виконати наступні роботи: демонтаж-монтаж металевих конструкцій, кріплення оздоблення дверей шахти 1-9 поверхів на об`єкті Ковпака 91 (1-3 під`їзд) (а.с. 103). Дослідивши зміст договорів, колегія суддів зазначає, що їх предметом є демонтаж металевих конструкцій, прибирання та винос сміття, отже кінцевий результат, а не процес праці. ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_4 повинні були виконати обумовлений обсяг роботи у встановлений строк (демонтаж металевих конструкцій за результатами розбирання ліфтів поза межами ліфтових шахт кімнати з машинним обладнанням на 1-10 поверхах у під`їздах №1-3 будинку АДРЕСА_1 , прибирання та винос будівельного сміття після розбирання). При цьому, угодами передбачено, що виконавець виконує роботи на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності. Судом першої інстанції вірно надана оцінка обставин та доказів та встановлено, що кожний цивільно-правовий договір укладався на строк - до повного виконання сторонами обов`язків, із зазначенням конкретної дати, до якої слід виконати роботи та до якої виконавець брав на себе обов`язок виконати роботи визначеної кількості (демонтаж металевих конструкцій на 1-10 поверхах у під`їздах №1-3 будинку №91). Оплата роботи у визначеному об`ємі обумовлена конкретною сумою у твердій грошовій формі. З урахуванням викладеного, підлягають відхиленню посилання скаржника на те, що фізичні особи за цивільно-правовими договорами по суті виконували трудові функції, оскільки цивільно-правові договори не містять тих умов, які повинні бути у трудовому договорі. При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, перелічені вище обставини підтверджують факт відносин щодо виконання робіт за адресою: АДРЕСА_1 , між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що в свою чергу спростовує висновки відповідача про наявність трудових відносин між зазначеними особами та позивачем. Суд першої інстанції також вірно зазначив про неналежність пояснень ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 як доказів порушення позивачем трудового законодавства з огляду на їх суперечливість, оскільки в них зазначено, що ці особи перебувають в трудових відносинах з КП «Вертикаль», а вказану роботу їм доручив ОСОБА_1 (а.с. 67 69). Наданий відповідачем відеозапис суд першої інстанції правильно визнав неналежним доказом в розумінні ст.73 КАС України та таким, що не підтверджує зазначені відповідачем обставини, а саме виконання робіт по монтажу, демонтажу ліфтів. Доводи апелянта про те, що до виконання робіт по демонтажу ліфтів залучені особи на умовах цивільно-правового договору, які не мають дозволу на виконання робіт з підвищеною небезпекою, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав. Відповідно до п. 104 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного Комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 № 15, до робіт з підвищеною небезпекою відносяться роботи з монтажу, наладки, технічного обслуговування, експлуатації, ремонту і демонтажу, зокрема, ліфтів. Згідно з п. 1.7 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного Комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, робота з підвищеною небезпекою це робота в умовах впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників або така, де є потреба в професійному доборі, чи пов`язана з обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров`ю, майну, довкіллю. На підприємствах на основі Переліку, з урахуванням специфіки виробництва, роботодавцем розробляється і затверджується відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці». Судом першої інстанції встановлено, що позивач мав дозвіл Управління Держпраці у Сумській області від 13.12.2019 № 393.19.59 на виконання таких робіт: монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: ліфтів. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону праці», дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки повинен одержати саме роботодавець. Пунктом 21 Порядку № 1107 визначено, що виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6 здійснюється роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Декларація за формою згідно з додатком 8 подається роботодавцем, виробником або постачальником не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки роботодавець має обов`язок подавати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства та отримувати дозвіл на виконання конкретних видів робіт, то роботи підвищеної небезпеки, визначені таким дозволом, можуть виконуватись виключно працівниками такого роботодавця, а не особами, що надають послуги за цивільно-правовими договорами, за умови відсутності у них дозволів на виконання таких робіт. Отже, дійсно, роботи з демонтажу ліфтів можуть виконувати виключно наймані працівники позивача, а не особи, з якими останнім укладено цивільно-правові договори щодо надання певних послуг. Вищезазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 04 вересня 2019 року у справі № 480/4515/18 та від 19 серпня 2021 року у справі № 804/3049/17. Однак, колегія суддів зауважує, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт виконання ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 робіт підвищеної небезпеки, зокрема щодо монтажу та демонтажу ліфтів та відповідачем суду не надано. Зі змісту укладених ФОП ОСОБА_1 договорів із зазначеними особами вбачається, що останні виконували роботи з демонтажу металевих конструкцій за результатами розбирання ліфтів поза межами ліфтових шахт кімнати з машинним обладнанням, прибирали та виносили будівельне сміття після розбирання, що не є роботами підвищеної небезпеки. Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що висновки відповідача про виконання залученими позивачем особами робіт підвищеної небезпеки є недоведеними. Зазначення у журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці про проходження інструктажу з охорони праці ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підтверджує лише факт проходження відповідного інструктажу усією бригадою, і не може бути визначальною ознакою для висновку про недодержання вимог законодавства про охорону праці. Колегія суддів зазначає, що даний факт свідчить про добровільне отримання робітниками інформації щодо безпеки на об`єкті та не є підставою для допуску до роботи. Доводи апелянта про те, що на момент проведення процедури закупівлі та укладення договорів № 632 та № 634 позивач не повідомив про намір залучати субпідрядників до виконання робіт , колегія суддів відхиляє, оскільки на час проведення таких дій у позивача не було такого обов`язку. Натомість, у п.п.2.2.2 вказаних договорів вказано, що підрядник (КП «Вертикаль») зобов`язаний інформувати Замовника про залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників. На вимогу суду першої інстанції, Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради надав копію листа, відповідно до якого КП «Вертикаль» на виконання п.п.2.2.2 договорів № 632-К та №634-К повідомило Замовника про намір залучення субпідрядників для виконання окремих видів робіт, а саме ФОП ОСОБА_1 (а.с. 89). Отже, судом першої інстанції з`ясовано питання щодо повідомлення позивачем Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради про залучення ним субпідрядників. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем у ході проведення інспекційного відвідування не здобуто належних і допустимих доказів, що беззаперечно свідчили б про фактичний допуск КП «Вертикаль» ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до роботи без оформлення трудових відносин. Колегія суддів зауважує, що відповідач у спірних відносинах наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість достовірно виявити порушення вимог законодавства про працю суб`єктом господарювання при здійсненні своєї господарської діяльності. Однак, відповідач у спірних відносинах такими повноваженнями не скористався, обмежившись виключно отриманням пояснень від вищезгаданих осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Між тим, Головне управління Держпраці в Сумській області не довело правомірності оспорюваних рішень, а також не надало доказів, які б підтверджували недостовірність поданих позивачем доказів. Враховуючи вищевикладене, вірними є висновки суду першої інстанції щодо не доведення відповідачем належними доказами допуску позивачем до виконання робіт працівників без укладення трудового договору, та як наслідок скасування припису та попередження від 16.11.2021. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Сумській області - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 по справі № 480/4207/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова