Постанова Полтавський апеляційний суд № 619/2536/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 619/2536/18 Номер провадження 22-ц/814/4105/22Головуючий у 1-й інстанції Якименко Л.О. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 листопада 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Пилипчук Л.І., судді Дряниця Ю.В., Лобов О.А., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18 вересня 2019 року, постановлене суддею Якименко Л.О., у справі за позовом ПублічногоАкціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: 27.06.2018 ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 27.09.2012. Заявлені вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем кредитних зобов`язань у порядку та строки, визначені умовами кредитного договору. Просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитом станом на 22.05.2018 у розмірі 87 236,85 грн., із яких: 7 564,43 грн. заборгованість за кредитом; 72 842,09 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 200,00 грн. заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. фіксована частина та 4 130,33 грн. процентна складова; а також 1 762,00 грн. судового збору. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18.09.2019 позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 80 406,52 грн. та 1 762,00 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем доведено обізнаність позичальника із умовами кредитування та неналежність виконання ним кредитних зобов`язань, унаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню згідно наданого банком розрахунку, включно із відсотками за користування кредитними коштами. У задоволенні вимог позову в частині стягнення суми заборгованості за пенею та комісією у розмірі 2 200,00 грн., штрафу у розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та штрафу у розмірі 4 130,33грн (процентна складова) відмовлено, оскільки штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а їх одночасне застосування свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Відповідач ОСОБА_1 оскаржив рішення районного суду до Харківського апеляційного суду. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що поза увагою районного суду залишалась відсутність у справі документів, підписаних відповідачем, на підтвердження видачі та отримання кредитних коштів, а також погодження суттєвих умов кредитування згідно вимог ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів». Вважає несправедливими окремі умови кредитування щодо встановлення плати за обслуговування кредиту, що є підставою для визнання таких положень недійсними. Просить застосувати строк позовної давності до вимог позову про стягнення заборгованості за період із 31.03.2014 до 16.08.2015, що обраховується за щомісячними платежами та обмежується останніми трьома роками перед зверненням кредитора до суду із позовом. Заперечує належність як доказу, складений банком розрахунок заборгованості, який не є первинним бухгалтерським документом відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15.08.2022, за клопотанням відповідача ОСОБА_1 , поновлено строк на апеляційне оскарження судового рішення; відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18.08.2019. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18.08.2022 закінчено підготовчі дії по вказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.09.2012 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанк та погодився із тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Ознайомлений та згоден із Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Умови і Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанк www.privatbank.com.ua. Зобов`язується виконувати Умови і Правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися зі змінами на сайті ПриватБанк www.privatbank.com.ua./а.с.7/ Згідно витягу із Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» банком визначено наступні тарифні плани: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD». У примітках вказано, що повна версія Умов та Правил надання банківських послуг, а також актуальні Тарифи розміщені на офіційному сайті ПриватБанку: https://privatbank.ua./а.с.8/ До кредитного договору банк додав Витяг з Умов і Правил надання банківських послуг./а.с.9-32/ Згідно довідки ПриватБанк від 08.05.2019 №30.1.0.0/2-20180622/646 клієнт ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 27.09.2012 отримав картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , зі строком дії перевипущеної картки до останнього дня 01.2018 року./а.с.136/ ПриватБанк надано виписку по рахунку ОСОБА_1 та розрахунок заборгованості станом на 22.05.2018 у розмірі 87 236,85 грн., із яких: 7 564,43 грн. заборгованість за кредитом; 72 842,09 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 200,00 грн. заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. фіксована частина та 4 130,33 грн. процентна складова./а.с.5-6,85-88/ Частково задовольняючи позовні вимоги та постановляючи до стягнення заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитним коштами, районний суд виходив із підстав доведеності належними доказами укладення кредитного договору на умовах приєднання в порядку ст.634 ЦК України та погодження його суттєвих умов. Із підстав неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором, утворилася заборгованість у розмірі, підтвердженому належними доказами розрахунком та випискою по рахунку, які не спростовані відповідачем. У задоволенні вимог позову в частині стягнення суми заборгованості за пенею та комісією у розмірі 2 200,00 грн., штрафу у розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та штрафу у розмірі 4 130,33грн (процентна складова) відмовлено, оскільки штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а їх одночасне застосування свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Апеляційний суд, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, із такими висновками суду першої інстанції не погоджується з таких підстав. Частиною першою статті 1054ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статей525, 526ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Відповідно до положень статей 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України, обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Реалізуючи право вимоги за кредитним договором №б/н від 27.09.2012 банк вказує на природу зобов`язання, вважаючи такий правочин договором приєднання (ч.1 ст.634 ЦК України), а Умови і Правила надання банківських послуг - публічною офертою та заявляє до стягнення заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7 564,43 грн. та простроченими відсотками у розмірі 72 842,09 грн. Задовольняючи вимоги позову в цій частині, районний суд помилково не застосував до спірних правовідносин позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019 по справі №342/180/17-ц, залишивши поза увагою відсутність доказів на підтвердження позичальником істотних умов кредитування, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. У цій справі банком не доведено, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тоді як наявні у справі витяги із Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанк та Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», не відповідають вимогам статті 207 ЦК України щодо письмової форми правочину та статті 634 ЦК України - щодо форми договору приєднання, а тому не можуть розцінюватись як частина кредитного договору, укладеного між сторонами 27.09.2012 шляхом підписання анкети-заяви. Не є належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст.77,78 ЦПК України витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», як такий, що містить посилання на загальні умови кредитування у ПриватБанк з обслуговування кредитних карток «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна contract» та «Універсальна gold». Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, базову відсотку ставку та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, що виключає підстави для їх стягнення у судовому порядку. Наведене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2019 по справі № 342/180/17, що ухвалена у подібних правовідносинах. Разом із цим, за відсутності узгоджених сторонами умов кредитування, банк має право вимоги повернення фактично отриманої та не повернутої позичальником суми кредитних коштів. Обґрунтовуючи підстави стягнення такої заборгованості, банком, окрім її розрахунку, надано виписку по картковому рахунку, в якій міститься повна інформація про рух коштів, відображено всі операції за кредитним договором, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей. Зі змісту виписки по рахунку вбачається, що позичальник активно користувався кредитними коштами, всього витративши коштів за отриманою карткою на загальну суму 47 286,39 грн., тоді як внесено на погашення заборгованості 48 231,00 грн., тобто мінусове сальдо відсутнє, що виключає підстави стягнення заборгованості за тілом кредиту. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18.09.2019 скасуванню, із постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, за недоведеністю, що виключає підстави застосування позовної давності до вимог позову за період із 31.03.2014 до 16.08.2015. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованість за пенею та комісією; а також штрафами відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, сторонами не оскаржується та апеляційним судом не переглядається. Згідно ст.141 ЦПК України, із АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2 673,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги./а.с.221/ Керуючись ст.ст.367, 368, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18 вересня 2019 року в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін. Стягнути із Акціонерного товариства «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 2 673,00 грн. судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л.І. Пилипчук Судді Ю.В. Дряниця О.А. Лобов