Ухвала КЦС ВС № 757/12151/18-ц

Ухвала 04 листопада 2022 року м. Київ справа № 757/12151/18-ц провадження № 61-10621ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Тесленко Іван Сергійович, на постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «112-ТВ», про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, ВСТАНОВИВ: 25 вересня 2022 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Тесленко І. С., із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначене судове рішення. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки не відповідає вимогам пунктів 2, 5 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; У поданій касаційній скарзі не зазначено місце проживання чи перебування особи, яка подає касаційну скаргу, - ОСОБА_1 , поштовий індекс, номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, за наявності. Отже, заявник має подати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, з обов`язковим урахуванням вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, наводить приклад постанови Верховного Суду та постанови Пленуму Верховного Суду України з відповідним висновком. Проте, посилаючись на застосування норм права апеляційним судом без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України) та наводячи приклад постанови Верховного Суду, заявник не зазначив яку (які) саме норму (норми) права застосував апеляційний суд без урахування відповідного висновку. Зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносин, заявник не обґрунтував цю підставу, зокрема, не зазначив стосовно застосування яких саме норм права відсутній висновок Верховного Суду, як на думку заявника та які норми мав застосувати суд апеляційної інстанції. Указані недоліки касаційної скарги унеможливлюють вирішення питання про відкриття касаційного провадження. Тому заявнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із зазначенням підстав касаційного оскарження постанови апеляційного суду, в тому числі із зазначенням, яку (які) саме норму (норми) права застосував апеляційний суд без урахування висновку Верховного Суду та стосовно застосування яких конкретних норм права та правовідносин відсутній висновок Верховного Суду. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що посилання заявника на постанову Пленуму Верховного Суду України не є посилання на висновки, викладені у постановах Верховного Суду, у розумінні пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Тесленко Іван Сергійович, на постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року залишити без руху. Для усунення зазначених вище недоліків надати заявнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Яремко