Ухвала КЦС ВС № 641/5005/20

Ухвала 03 листопада 2022 року м. Київ справа № 641/5005/20 провадження № 61-19219св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України, третя особа - Президент України Зеленський Володимир Олександрович, про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 червня 2021 року в складі судді Чайки І. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року в складі колегії суддів Бурлаки І. В., Хорошевського О. С., Яцини В. Б., ВСТАНОВИВ: У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України, третя особа - Президент України Зеленський Володимир Олександрович, про відшкодування моральної шкоди. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 червня 2021 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Постановою Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 червня 2021 року змінено, з викладенням його мотивувальної частини у редакції постанови апеляційного суду. 25 листопада 2021 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 червня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року. У касаційній скарзі позивач просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 02 червня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції. Вказана справа надійшла до Верховного Суду. Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. У частині другій статті 389 ЦПК України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду. У відзивах на касаційну скаргу від Офісу Генерального прокурора та Державного бюро розслідуваньмістяться клопотання про розгляд справи за участю їх представників. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року). Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень. Колегія суддів не вбачає необхідності виклику учасників справи для надання пояснень в даній справі, а відтак, заявлені клопотання щодо розгляду справи за участю представника Офісу Генерального прокурора та представника Державного бюро розслідувань задоволенню не підлягають. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. З урахуванням категорії та складності справи, відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією в складі п`яти суддів. Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: справу за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України, третя особа - Президент України Зеленський Володимир Олександрович, про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 червня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відмовити у задоволенні клопотань про розгляд справи за участю представника Офісу Генерального прокурора та представника Державного бюро розслідувань. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв