Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/28433/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/28433/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа В.А. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 02 листопада 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Громадянина Республіки Іран ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправними рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління ДМС України в Житомирській області, в якому просив: - визнати протиправним рішення Управління ДМС у Житомирській області від 25.08.2021 року про відмову у задоволені клопотання про оформлення набуття громадянства України громадянину ОСОБА_2 та скасувати його; - зобов`язати Управління ДМС у Житомирській області прийняти рішення по поданій до Чуднівського сектору УДМС України у Житомирській області заяві, разом із поданими документами громадянином ОСОБА_2 про оформлення набуття громадянства України на підставі ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України», оформити та видати довідку про реєстрацію громадянином України ОСОБА_2 . Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 позов задоволено. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що п.2 ч.1 ст.240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. УДМС встановлено, що за відомостями ЦП ДСК "Аркан" 01.08.2021 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетнув кордон України у напрямку "виїзд" та був відсутній на час подання позову до суду. Також апелянт посилається на те, що суд першої інстанції залишив без належного реагування заяву УДМС щодо внесення змін до невірно зазначеного коду ЄДРПОУ в позовній заяві, яка подана через систему "Електронний суд" 20.12.2021. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне. Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини. Позивач громадянин Ісламської Республіки Іран у лютому 2021 року подав до Чуднівського сектору УДМС України в Житомирській області заяву про оформлення набуття громадянства України згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України», з підстав того, що його неповнорідний брат народився на території України до 24.08.1991. До заяви долучено: заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням; дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм); зобов`язання припинити іноземне громадянство - для іноземців; документ, що підтверджує факт народження рідних (повнорідних та неповнорідних) брата чи сестри заявника на визначених територіях; документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з рідними (повнорідними та неповнорідними) братом чи сестрою, які народилися на визначених територіях. 25.08.2021 рішенням УДМС України в Житомирській області (далі відповідач) позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про оформлення набуття громадянства України, оскільки не підтверджено наявність фактів, з якими Закон України «Про громадянства України» пов`язує набуття позивачем та його дітьми громадянства України. Не погоджуючись із таким рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень від 25 серпня 2021 року у відмові позивачеві в оформленні набуття громадянства України за територіальним походженням є безпідставним та необґрунтованим, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а з метою належного та ефективного захисту довготривалого порушення прав заявника, вбачається за доцільне зобов`язати відповідача прийняти рішення за його клопотанням з оформленням довідки про реєстрацію громадянином України. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III (далі - Закону №2235). Стаття 1 Закону №2235 надає визначення таких понять: громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином; реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи; проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або мають військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу, виданий іноземцю чи особі без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. В свою чергу згідно зі статтею 2 Закону №2235 законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах: 1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України; 2) запобігання виникненню випадків безгромадянства; 3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; 4) визнання права громадянина України на зміну громадянства; 5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя; 6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України; 7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України. Стаття 3 Закону №2235 визначає, що громадянами України є, зокрема, особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Статтею 6 Закону №2235 визначено підстави набуття громадянства України, відповідно до якої громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Аналізуючи положення статті 6 Закону України "Про громадянство України" суд зазначає, що даний Закон розмежовує поняття та підстави належності до громадянства України та набуття громадянства України. Так, частиною 1 ст.8 Закону №2235 визначено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Згідно з ч.7 ст.8 Закону №2235 датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України. Пунктом 4 ч.1 ст.24 Закону №2235 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 - 10 статті 6 цього Закону. Так, пунктом 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, визначено, що Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Згідно з пп.4 та 10 п.4 Положення ДМС відповідно до покладених на неї завдань приймає відповідно до законодавства рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України та їх скасування; здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадках. Пунктом 7 Положення визначено, що ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні. Отже, особа має право набути громадянство за територіальним походженням, зокрема, у тому випадку, якщо хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і така особа є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Указом Президента України від 27.03.2001 №215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі-Порядок №215). Так, відповідно до п.1 розділу І Порядку №215 для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку. Згідно з п. 30 розділу ІІ Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також: а) документ, що підтверджує факт народження рідних (повнорідних та неповнорідних) брата чи сестри заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту; б) документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з рідними (повнорідними та неповнорідними) братом чи сестрою, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту. Так, відповідно до п.п. "а" - "в" п. 24 розділу ІІ Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає: а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням; б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм); в) один із таких документів: - декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства; - зобов`язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України; - декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; - декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), - для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності; - заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України. Пунктом 92 розділу IV Порядку №215 встановлено, що територіальні органи Державної міграційної служби України приймають рішення про оформлення набуття громадянства України: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Згідно з п.93 розділу IV Порядку №215 територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи про оформлення набуття громадянства України знайдою, також одержує від відповідного органу реєстрації актів громадянського стану копію запису акта громадянського стану, який підтверджує, що новонароджену дитину знайдено на території України і батьки її невідомі. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України. Пунктом 94 розділу IV Порядку №215 визначено, що територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України, а стосовно поновлення особи у громадянстві України також відсутні передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про оформлення набуття особою громадянства України. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач громадянин Ісламської Республіки Іран у лютому 2021 року подав до Чуднівського сектору УДМС України в Житомирській області заяву про оформлення набуття громадянства України згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України», з підстав того, що його неповнорідний брат народився на території України до 24.08.1991 року. До заяви долучено: заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням; дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм); зобов`язання припинити іноземне громадянство - для іноземців; документ, що підтверджує факт народження рідних (повнорідних та неповнорідних) брата чи сестри заявника на визначених територіях; документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з рідними (повнорідними та неповнорідними) братом чи сестрою, які народилися на визначених територіях. Таким чином, позивачем одночасно із заявою було подано документи, передачені п.п.24,30 Порядку №215. Водночас, 25.08.2021 рішенням УДМС України в Житомирській області позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про оформлення набуття громадянства України, оскільки не підтверджено наявність фактів, з якими Закон України «Про громадянства України» пов`язує набуття позивачем та його дітьми громадянства України. Поряд із цим, з вищенаведених норм чинного законодавства слідує, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, батько чи мати якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) має подати такі документи як: 1) документ, який підтверджує факт народження відповідно батька чи матері заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту; 2) копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з батьком чи матір`ю, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту; 3) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням; 4) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм); 5) один із таких документів: - декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства; - зобов`язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України; - декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; - декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), - для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;- заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України. Як правильно встановлено судом першої інстанції, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року в справі № 320/8439/20 встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12.09.2017 у справі №754/10280/17 з урахуванням ухвали цього суду від 02.10.2017 позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання батьківства задоволено. Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Внесено зміни до актового запису №110 від 25 квітня 1985 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчиненого Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, вказавши у графі "відомості про батька" - громадянин Ісламської Республіки Іран ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження ОСОБА_5 , Ісламська Республіка Іран та змінено по батькові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на " Мохаммадджавад ". Як слідує з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00018826855 від 10.10.2017 на підставі рішення про визнання батьківства №754/10280/17 від 12.09.2017 Деснянського районного суду м. Києва до актового запису №110 від 25.04.1985 про народження ОСОБА_4 внесено зміни, зокрема внесено зміни до відомостей про дитину: "відомості по батькові дитини" ОСОБА_6 змінено на ОСОБА_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Ісламської Республіки Іран. На підставі внесення вказаних відомостей ОСОБА_8 10.10.2017 видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , відповідно до якого батьком ОСОБА_8 є громадянин Ісламської Республіки Іран ОСОБА_3 . Водночас, згідно офіційного перекладу посвідчення особи Посольства Ісламської Республіки Іран № НОМЕР_2 ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_9 є ОСОБА_3 . Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 є рідними братами по батькові. Отже, судом встановлено, що позивач має правові підстави для отримання громадянства України за територіальним походженням. При цьому, колегія суддів зазначає, що, а ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції Управління Державної міграційної служби України в Житомирські області не надано належних доказів, у розумінні КАС України, на підтвердження факту про подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, чи приховування позивачем будь-якого суттєвого факту, за наявності якого позивач не має права набути громадянство України, а відповідач, як орган державної влади, мав право здійснити перевірку відповідної інформації в наданих заявником документах та ним були вчинені будь-які дії з метою з`ясування обставин, які стали підставою для відмови в оформленні набуття громадянства. Як обгрунтовано зауважено судом першої інстанції, твердження відповідача у своєму рішенні від 25.08.2021, що доданими позивачем до заяви документами не підтверджено наявність фактів, з якими Закон України «Про громадянства України» пов`язує набуття позивачем та його дітьми громадянства України, не відповідає дійсності та є перевищенням відповідачем повноважень, якими він наділений, оскільки позивачем було подано документи, які підтверджують факт родинних стосунків з громадянином України та народження останнього до 24.08.1991 року на території, яка стала територією України, що повністю відповідає ч.1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України». На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Управління ДМС у Житомирській області від 25.08.2021 про відмову у задоволені клопотання про оформлення набуття громадянства України громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є протиправним та підлягає скасуванню. Верховний Суд у своїй практиці також неодноразово зазначав, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ). Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що рішення суб`єкта владних повноважень від 25 серпня 2021 року у відмові позивачеві в оформленні набуття громадянства України за територіальним походженням є безпідставним та необґрунтованим, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а з метою належного та ефективного захисту довготривалого порушення прав заявника, вбачається за доцільне зобов`язати відповідача прийняти рішення за його клопотанням з оформленням довідки про реєстрацію громадянином України. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року колегія суддів не вбачає. Стосовно доводів апелянта про те, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не постановалена ухвала про залишення позовної заяви без руху, зважаючи на невірне зазначення повного найменування юридичної особи - відповідача та код ЄДРПОУ, який не відповідає коду Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, то колегія суддів зазначає, що невірне зазначення кодеу ЄДРПОУ відповідача не може вважатись порушенням, яке призвело до неправильного вирішення справи та є не підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Щодо твердження апелянта, що, нібито, позовна заява підписана не позивачем, то колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції в ухвалі від 17.01.2022 (а.с.73-73) дослідив відповідне клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі зазначених обставин та надав вичерпну відповідь, зазначивши, що суд критично ставиться до доводів відповідача щодо залишення позову без розгляду за п.2 ч.1 ст.240 КАС України, оскільки позовна заява подана позивачем містить підпис ОСОБА_1 , дату та ініціали імені, прізвища, що відповідає вимогам подання позовної заяви передбаченим ст.ст.160-161 КАС України. Крім того, відповідачем не спростовано пояснення позивача щодо підписання позовної заяви та напралення її поштою. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.