Постанова 4855 № 640/23931/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23931/19 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В. суддів: Мєзєнцева Є.І. Собківа Я.М. При секретарі: Шепель О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В : ФОП ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2019 року №0001491409, №0001501409. Позов обґрунтовано тим, що в акті перевірки здійснено лише перелік нормативно-правових актів, без жодних конкретних порушень. Зазначено, що обов`язок зберігати книгу обліку витрат безпосередньо на місці здійснення підприємницької діяльності у фізичної особи-підприємця відсутній. Вказано, що суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та пері (без додання спирту) без отримання окремою ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями. Зазначено, що при проведенні перевірки працівники ДФС не прийняли до уваги той факт, що постачання вина столового було здійснено в суворій відповідності до приписів Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР, а також проігнорували документи на постачання вказаного вина. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2022 року даний адміністративний позов - задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13 вересня 2019 року №0001501409. В задоволенні решти позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що контролюючим органом не підтверджено, що вказано продукція призначалась для продажу, а не знаходилась на реалізації на розлив. В Описовій частині Акта фактичної перевірки було зазначено, що вказана продукція знаходилась в реалізації магазину, з метою підтвердження порушення перевіряючими проведено фотофіксацію факту зберігання вказаного алкогольного напою на торговому прилавку магазину. Також порушення підтверджено актом опису залишків продукції, яка знаходилась у ФОП ОСОБА_1 без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, який підписаний цродавцем-консультантом ОСОБА_2 без жодних зауважень. Також відповідачем зазначено, що відповідно до наданих документів під час перевірки позивач отримала ліцензію на право роздрібної торгівлі не будь-якими алкогольними напоями, а виключно пивом. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено про її безпідставність. Вказано, що суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями. Також зазначено, що ФОП ОСОБА_1 дійсно здійснювалась реалізація вина столового «Каберне» та «Шардоне». Вказане вино столове було поставлене ТОВ «Компанія Броварія» в тетрапаках (бочках), ємністю 10 літрів, які містили марки акцизного податку встановленого зразка (накладні на поставку вина столового додаються). Однак, при розкупорюванні вказаних ємностей, марки акцизного податку встановленого зразка були сильно пошкоджені і не збереглися. Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на скаргу, наполягав на законності оскаржуваного судового рішення. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд за відсутності представника апелянта у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч.4 статті 229 КАС України. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві, з метою здійснення податкового контролю, на підставі п.п. 80.2.2 ст.80 Податкового Кодексу України, Закони України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно правових актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДФС, за підписом начальника (керівника) відповідного органу видано Наказ №10824 від 30 липня 2019 року з метою провести протягом серпня 2019 року фактичні перевірки суб`єктів господарювання (згідно з додатками 1-230) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами). Додатком 213 «Перелік суб`єктів господарювання для проведення фактичних перевірок» до Наказу №10824 від 30 липня 2019 року затверджено провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_3 за місцем фактичного здійснення діяльності ( АДРЕСА_1 ), починаючи з 16 серпня 2019 року, тривалістю 10 діб. Співробітниками Головного управління ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку магазину ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт перевірки від 16 серпня 2019 року №1714/26/15/14/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки). Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює реалізацію сидру «Somersby з соком чорниці», вартістю 49,99 грн. за 1кг., без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено статтю 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі - Закон №481). Також перевіркою встановлено, що в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , здійснюється реалізація вина столового «Каберне» вміст спирту етилового 10-13% та «Шардоне» вміст спирту етилового 9,5-13%, вартістю 65,00 грн. за 1л., без марок акцизного податку встановленого зразка. На підставі висновків акту перевірки від 16 серпня 2019 року №1714/26/15/14/3103600420, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2019 року: - №0001491409, яким за порушення ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України і згідно п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України, до позивача застосовано штраф у сумі 510,00 грн.; - №0001501409, яким за порушення ст.11, ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», на підставі пп.54.3.3 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України і згідно ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано штраф у сумі 34 000 грн. Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи, їх протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Згідно ч.1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки позивач апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2022 року в частині відмови в задоволенні позову не подавав, то колегія суддів переглядає вказане рішення лише в межах доводів апеляційної скарги відповідача щодо податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2019 року №0001501409. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Податковим кодексом України, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України. Відповідно до абз.3 ч.4 статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. Відповідно до ч.1, 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень. Згідно статті 1 Закону №481/95-BP: - алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об`ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203; - роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування; Відповідно до пп.14.1.107 п.14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Згідно пп.14.1.109 п.14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку. Стаття 226 ПК України регулює відносини, пов`язані з виготовленням, зберіганням, продажем марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Так, відповідно до п. 226.1 статті 226 ПК України в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. За п.226.2 статті 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. Пунктами 226.6, 226.7 статті 226 ПК України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки. Згідно п. 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки. сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку; рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року. Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються (п.226.11 статті 226 ПК України). Отже, відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного податку несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Згідно п.19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМ України від 27 грудня 2010 року №1251, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів. Відповідно п.20 Положення №1251 маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Вважаються такими, що немарковані: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів. Таким чином алкогольні напої, які марковані з порушенням Постанови №1251, а саме: марки акцизного податку не наклеєні на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину та відсутність кута марки більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони становить більше ніж 10 міліметрів, вважаються такими, що є немаркованими, що п`є порушенням вимог статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів". Як стверджує відповідач та вбачається з матеріалів перевірки, перевіряючими встановлено відсутність акцизної марки на вині столовому «Каберне» вміст спирту етилового 10-13% та «Шардоне» вміст спирту етилового 9,5-13%, вартістю 65,00 грн. за 1л., ємністю 10 літрів. При цьому, за поясненнями позивача, вказане вино на момент проведення відповідачем перевірки було відкрито, оскільки реалізовується на розлив. За поясненнями ОСОБА_2 , що працює продавцем у ФОП ОСОБА_1 , в реалізації в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , знаходяться вина столові без марок акцизного податку встановленого зразка, оскільки при відкритті коробок з вином він відривав такі марки та викидував їх, тому підтвердити наявність марок можливості немає. Отже, висновки контролюючого органу про допущене позивачем правопорушення (зберігання алкогольних напоїв без марки акцизного податку встановленого зразка) стосується відкоркованої пляшки (коробки) вина, що реалізується на розлив. Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на продаж повної (невідкоркованої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі. Тобто, законодавством не покладено на платників податку обов`язок зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 18 травня 2018 року по справі № 804/4921/17, від 05 лютого 2019 року по справі № 810/1215/18. Таким чином, відкривання пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі. При цьому, відповідачем не зазначено, чи містила тара, в яку було розлито алкогольні напої та яка підлягала перевірці, залишки слідів клею від відклеєної марки акцизного податку, чи залишки самої марки акцизного податку, та чи не була відклеєною марка акцизного податку, не вказано також номер партії та дату виробництва алкогольних напоїв, які в обов`язковому порядку зазначаються на кожній тарі алкогольного напою. Натомість, подані відповідачем разом з відзивом на апеляційну скаргу фото тетрапаків з вином низької якості, у зв`язку з чим зазначені обставини встановити неможливо. Разом з тим, судом встановлено, згідно видаткової накладної №140519/4755 від 14 травня 2019 року та №260719/6349 від 26 липня 2019 року вказана алкогольна продукція придбана у ТОВ «Компанія Броварія». Пунктом 226.3 статті 226 ПК встановлено, виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Згідно пункту 8 Положення №1251 марки продаються суб`єктам господарювання, які відповідно до законодавства є платниками акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Відповідно до підпункту 212.1.1 пункту 212.1 статті 212 ПК, платниками податку є, зокрема, особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини. Таким чином, позначення алкогольної продукції марками акцизного податку здійснюється виробником такої продукції. Виробник алкогольної продукції придбаває та оплачує вартість марок акцизного податку і є платником акцизного податку. Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач, як суб`єкт господарювання, здійснюючи реалізацію вин на розлив, не може самостійно (згідно з вимогами законодавства) придбавати та обклеювати марками акцизного податку відповідну тару, оскільки така тара вже маркована маркою акцизного податку, а акцизний податок з продукції сплачено виробником. Також колегією суддів враховано, що постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року у справі № 752/18077/19 провадження у справі про вчинення гр. ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 164 КУпАП, було закрито у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 164 КУпАП. Таким чином, було скасовано адміністративний протокол від 19 серпня 2019 року, складений за результатами фактичної перевірки головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС у місті Києві Волинцем М.В., за ознаками частини 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення порядку провадження господарської діяльності». Вказаний протокол складається виключно через провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Відповідно до ч.14 статті 15 Закону №481/95-ВР суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями. Як вбачається з матеріалів справи, позивач на час проведення спірної перевірки мав діючу ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) за адресою: м. Київ, вул. Михайла Максимовича, буд.26, прим. 219, відповідно, мав право на підставі вказаної норми здійснювати за цією адресою продаж сидру. Таким чином, ліцензія на торгівлю пивом, який є алкогольним напоєм у розумінні статті 1 Закону №481/95-ВР, дає право відповідно до ч.14 статті 15 Закону №481/95-ВР здійснювати продаж сидру без отримання окремої ліцензії. За таких обставин, виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв`язку з порушенням позивачем статей 11, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», діяв незаконно, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову. Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 01 листопада 2022 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Є.І. Мєзєнцев Я.М. Собків