Постанова 4854 № 400/4923/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/4923/20 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Зуєвої Л.Є., суддів: Коваля М.П., Кравця О.О. при секретарі Цехмейстренко Ю.В., за участі ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року про перегляд за нововиявленими обставинами справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРСПРОМ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 23.10.2020 року №2061715/42234727, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 19.10.2020 року № 2 за датою її подання. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021 року, позов задоволено. 30 грудня 2021 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області було подано заяву про перегляд судового рішення у справі за нововиявленими обставинами. В обгрунтування заяви про перегляд рішення зазначалось, що в іншій адміністративній справі № 400/555/21 судом було встановлено, що право власності на земельні ділянки № 6522381500:07:003:0001 та № 6522381500:07:003:0005 було оформлено на фізичну особу без правових підстав з використанням підробленого рішення суду, із подальшим переоформленням на ТОВ «Імперспром». Таким чином ТОВ «Імперспром» не мало права укладати договір оренди земельних ділянок від 28.09.2020 року та реєструвати податкову накладну від 19.10.2020 року №

2. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 року у задоволені заяви Головного управління ДПС у Миколаївській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року у справі № 400/4923/20 відмовлено. Не погоджуючись з такою ухвалою, Головне управління ДПС у Миколаївській області надало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені адміністративного позову ТОВ «Імперспром». Доводами апеляційної скарги зазначено, що з огляду на встановлені судом обставини у іншій адміністративній справі № 400/555/21, рішення щодо відмови реєстрації податкової накладної ТОВ «Імперспром» є обгрунтованим. Апелянт стверджує, що законних підстав реєструвати податкову накладну не було, оскільки право на укладання договорів оренди земельних ділянок Товариство не мало. Враховуючи те, що про вказані обставини стало відомо лише при розгляді справи № 400/555/21, апелянт вважає, що їх слід кваліфікувати як нововиявлені та вони суттєво впливають на правильність вирішення цього публічно-правового спору. Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходив. Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Статтею 361 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Згідно з частинами другою та третьою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Приписами частини четвертої статті 361 КАС України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Відповідно до частини шостої статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Статтею 365 КАС України встановлено порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Так, відповідно до частин першої та другої цієї статті КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Таким чином, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нововиявлені обставини це юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. При цьому, слід зауважити, що такі обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показами свідків тощо. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня. Отже, істотні для справи обставини це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду. При цьому, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Також, слід розрізняти нововиявлені обставини, як факти та нові докази, як підтвердження факту. Нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами й не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи. Перегляд та скасування постанови або ухвали, яка набрала законної сили, на підставі необґрунтованого ствердження про відкриття нових обставин не припустимий. Отже, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин. Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 12 серпня 2021 року у справі №814/2015/17. Колегія суддів звертає увагу на те, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Як вбачається з матеріалів справи, свою заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами позивач обґрунтовував тим, що, на його думку, є підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, тобто істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Надаючи правову оцінку обставинам, на які посилається Головне управління ДПС у Миколаївській області, суд першої інстанції правильно зазначив, що вони не є істотними для розгляду і вирішення спору, що виник між сторонами цієї справи. Так, предметом дослідження у межах цього спору була правомірність дій Головного управління ДПС у Миколаївській області щодо зупинення реєстрації податкових накладних, складених ТОВ «ІМПЕРСПРОМ», яке відбулося з підстав, визначених п.8 Критеріїв ризиковості платника податку і запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Колегія суддів встановила, що підставою для задоволення адміністративного позову ТОВ «ІМПЕРСПРОМ» стало також те, що форма рішення передбачає необхідність підкреслення документів, які не надано платником податків (з тих, що визначені вказаною формою рішення). Проте, в порушення наведених вимог законодавства, в оскаржуваних рішеннях не підкреслено документи, які, на думку контролюючого органу, позивачем не було надано та відсутність яких зумовила прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. У зв`язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальними та об`єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, а тому, не можуть бути визнані законними та обґрунтованими. Таким чином підставою для задоволення позовних вимог ТОВ «ІМПЕРСПРОМ» стала відсутність визначених на законодавчому рівні критеріїв, за якими контролюючим органом може бути виявлена наявність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, а також недотримання порядку прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних і вимог до його форми та змісту. Натомість фактичне здійснення господарських операцій і повнота наданих ТОВ «ІМПЕРСПРОМ» первинних документів при ухваленні рішення суду судами не перевірялася, а заявник бажає змінити правову позицію суду у цій справі щодо вже прийнятого рішення, вдаючись до аналізу суті господарських операцій, укладених у спірному періоду з контрагентами. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що повідомлені заявником обставини не є істотними для розгляду і вирішення справи, адже знаходяться поза межами предмету доказування та не є такими, що впливають на зміст ухваленого рішення. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 22 грудня 2021 року у справі № 398/3000/16-а, істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення. Водночас заявником були повідомлені обставини, які не стосуються тих фактів, що покладено в основу рішення суду від 13.01.2021 року і не спростовують їх. Так, доводи Головного управління ДПС у Миколаївській області про те, що ТОВ «ІМПЕРСПРОМ» не мало право укладати договір оренди земельних ділянок від 28.09.2020 року та реєструвати податкову накладну від 19.10.2020 року №2, не спростовують того факту, що на час зупинення реєстрації податкових накладних критеріїв, за якими належить оцінювати ступінь ризиковості платника чи господарської операції, не були визначені нормативно-правовим актом, оскільки рішення про відмову в реєстрації податкової накладної було формальними та об`єктивно не містило чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, а тому, не може бути визнане законним та обґрунтованим. При цьому, суд звертає увагу, що реєстрація права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 6522381500:07:003:0005, яка була предметом угод купівлі-продажу та в подальшому оренди на момент зупинення реєстрації податкової накладної та прийняття рішення про відмову в її реєстрації були чиними. Крім того апелянтом до апеляційної скарги не надано суду доказів, які б свідчили про наявність нововиявлених обставин, які мають суттєве значення для справи, під час судового засідання представником заявника було підтверджено відсутність вироку, який набув законної сили у кримінальному провадженні №42019231070000085 від 28.11.2019 р., а також відомостей щодо скасування в установленому законом порядку реєстрації права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 6522381500:07:003:0005, яка була предметом угод купівлі-продажу та в подальшому оренди, відповідно до якого ТОВ «ІМПЕРСПРОМ» на виконання приписів ст.201 ПК України склало та направило до відповідача податкову накладну №2 від 19.10.2020р. № 9269927094. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що Головне управління ДПС у Миколаївській області не довело існування нововиявлених обставин, які могли б стати підставою для перегляду рішення суду від 13.01.2021 року відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України. Таким чином, розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області в межах заявлених доводів та вимог, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Доводи апеляційної скарги заявника не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі та не можуть бути підставою для її скасування. Таким чином, оскільки подана заява про перегляд рішень за нововиявленими обставинами не містить нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для її задоволення. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 361 КАС України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва Суддя: М.П. Коваль Суддя: О.О. Кравець