Ухвала КЦС ВС № 461/3244/20

Ухвала 01 листопада 2022 року м. Київ справа № 461/3244/20 провадження № 61-8641св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В., розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Лідовця Р. А., Воробйової І. А., Черняк Ю. В., від участі у розгляді справи за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про витребування майна із чужого незаконного володіння, за касаційною скаргоюОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дорошенка 25» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року, ВСТАНОВИВ: У квітні 2020 року Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про витребування майна із чужого незаконного володіння. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року у задоволенні позову Львівської міської ради відмовлено. Скасовано вжиті на підставі ухвали Львівського апеляційного суду від 23 березня 2021 року заходи забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, здійснення інших юридичних правочинів, реєстрації речових прав щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення під інд. 19-1, 19-2, 19-3 на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна - 56791446101), загальною площею 52,2 кв. м. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Львівська міська рада та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дорошенка 25» (далі - ОСББ «Дорошенка 25»), яке не брало участі у справі, звернулися до суду з апеляційними скаргами на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року. Постановою Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року апеляційні скарги Львівської міської ради та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дорошенка 25» задоволено частково. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. У решті рішення суду залишено без змін. У вересні 2022 року до Касаційного цивільного Суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСББ «Дорошенка 25» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу з районного суду та роз`яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 21 жовтня 2022 року. 25 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСББ «Дорошенка 25» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року, в якому ОСОБА_1 , серед іншого, висловив недовіру складу суду, вважаючи, що Верховний Суд порушив принципи послідовності судових рішень у справі, правової визначеності та неупередженості, верховенства права. Зазначає, що йому стало відомо про те, що членом ОСББ «Дорошенка 25» (особисто чи через дружину Красовську А. В. ) є суддя Верховного Суду Кравчук В. М. Крім того, офіс нотаріуса Красовської А. В. розташований у тому ж самому будинку, що і спірне нежитлове приміщення. Така обставина, на його думку, викликає сумніви в об`єктивності суддів Верховного Суду. Вказує, що ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 серпня 2022 року (за касаційною скаргою Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року) вказану цивільну справу визнано малозначною та судом не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Проте, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСББ «Дорошенка 25» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року, тобто колегією суддів порушено принцип правової визначеності та послідовності рішень суду, які є складовими верховенства права. Вважає, що оскільки касаційна скарга Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року була розподілена на суддю-доповідача Карпенко С.О., тому, відповідно, касаційні скарги ОСББ «Дорошенка 25» та Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради повинні були бути передані для розгляду судді Карпенко С.О., а не судді Лідовцю Р. А. Ураховуючи викладене, заявляє про недовіру колегії суддів: Лідовцю Р. А., Воробйовій І. А., Черняк Ю. В. Відповідно до частин першої, другої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Частиною четвертою статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Згідно із частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Зміст заяви ОСОБА_1 про недовіру колегії суддів: Лідовця Р. А., Воробйової І. А., Черняк Ю. В., не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, для відводу суддів, а зводиться до незгоди заявника з прийнятим суддями процесуальним судовим рішенням. При цьому доводи заяви не містять посилання на обставини та докази, що їх підтверджують, які б давали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість суддів Лідовця Р. А., Воробйової І. А., Черняк Ю. В. Крім того, необґрунтоване усунення суддів від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід суддів. Ураховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу колегії суддів, питання про відвід суддів, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Керуючись статтями 33, 36, 40, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Лідовця Р. А., Воробйової І. А., Черняк Ю. В. від участі у розгляді справи за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про витребування майна із чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дорошенка 25» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року визнати необґрунтованою. Вирішення питання про відвід колегії суддів передати судді, який визначається у порядку встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Р. А. Лідовець І. А. Воробйова Ю. В. Черняк