LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС363/1157/20

від 01.11.2022 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агромак» на постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «А…

Ухвала 01 листопада 2022 року м. Київ справа № 363/1157/20 провадження № 61-10739ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агромак» на постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агромак» про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги від 13 березня 2017 року № 2 у розмірі 1 745 980,00 грн, 3 % річних у розмірі 126 809,12 грн та інфляційні втрати в розмірі 200 669,11 грн. Вишгородський районний суд Київської області рішенням від 31 березня 2021 року в задоволенні позову відмовив. Київський апеляційний суд постановою від 24 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 березня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув з ТОВ «Агрофірма «Агромак» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 13 березня 2017 року № 2 у розмірі 1 375 980,00 грн, 3 % річних у розмірі 22 932,60 грн та інфляційні збитки в розмірі 12 221,86 грн. Стягнув з ТОВ «Агрофірма «Агромак» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 21 138,23 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. 17 січня 2022 року ТОВ «Агрофірма «Агромак» подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у вищевказаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року визнано підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року за клопотанням ТОВ «Агрофірма «Агромак» неповажними. Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме - заявнику необхідно було надіслати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів, а також надати квитанцію (платіжне доручення) про доплату судового збору, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду. В Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвала Верховного Суду від 24 січня 2022 року оприлюднена 25 січня 2022 року. Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року продовжено ТОВ «Агрофірма «Агромак» строк для усунення зазначених недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 24 січня 2022 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду. В Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвала Верховного Суду від 03 лютого 2022 року оприлюднена 09 лютого 2022 року. Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2022 року касаційну скаргу ТОВ «Агрофірма «Агромак» на постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року повернуто заявнику. В Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвала Верховного Суду від 27 травня 2022 року оприлюднена 01 червня 2022 року. 29 жовтня 2022 року ТОВ «Агрофірма «Агромак» засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у зазначеній вище справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки постанову Київського апеляційного суду прийнято 24 листопада 2021 року, а касаційну скаргу подано 29 жовтня 2022 року, тобто поза межами строку, передбаченого процесуальним законом. До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на події у державі та воєнний стан, зокрема призивом керівника ТОВ «Агрофірма «Агромак» до Збройних Сил України. На підтвердження надано копію листа Київського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року про направлення ТОВ «Агрофірма «Агромак» копії постанови від 24 листопада 2021 року, довідки, що підтверджують службу керівника ТОВ «Агрофірма «Агромак» в Збройних Силах України. На переконання заявника, зазначене є достатньою підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Київського апеляційного суду прийнято 24 листопада 2021 року, повний текст якої складено 13 грудня 2021 року та оприлюднено 17 грудня 2021 року. Згідно із частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Тобто відлік строку на касаційне оскарження процесуальний закон визначає таким чином: протягом тридцяти днів з дня його проголошення або протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Положеннями частини другої статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Разом з тим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 18 березня 2022 року № 2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 22 квітня 2022 року № 2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Згідно зі статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені. Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу. Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини. Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Отже, встановлений судом строк може бути поновлений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом в Україні. За приписами статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр). Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Разом з тим, ТОВ «Агрофірма «Агромак» не було позбавлено можливості ознайомитись з текстом ухвали Верховного Суду від 03 лютого 2022 року про продовження строку для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 24 січня 2022 року та усунути зазначені у ній недоліки, проте, таким правом не скористалося. Отже, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, заявником не доведено, що зазначені ним обставини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року унеможливили подання касаційної скарги у визначений законодавством строк до запровадження воєнного стану. У зв`язку з наведеним вище, заявнику слід направити на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірені їх копії. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агромак» на постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агромак» про стягнення заборгованості залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. І. Грушицький

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»