Постанова 4856 № 240/33810/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/33810/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції -Гурін Д.М. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 26 жовтня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. , за участю: секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В., представника позивача: Жуковської Л.А. представника відповідача: Горкуші М.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, Управління), в якому, з урахуванням заяв про зміну (збільшення) позовних вимог просив: -визнати протиправним та скасувати наказ №650-к від 11.10.2021 ГУ Держгеокадастру у Житомирській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 "-відповідно до якого ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у перевищенні службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, а саме за перевищення службових повноважень в частині підписання наказу ГУ Держеокадастру у Житомирській області від 16.07.2021 №384-к та попередження про наступне звільнення ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, згідно з пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" (далі Закон України "Про державну службу") та звільнено з посади начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області згідно з пунктом 7 частини 2 статті 65, частини 5 статті 66, пункту 4 частини 83, пункту 4 частини 1 статті 87, частини 5 статті 87 Закону України "Про державну службу"; -скасувати наказ №763-к від 18.11.2021 ГУ Держгеокадастру у Житомирській області "Про визначення дати звільнення та розрахунок з ОСОБА_1 "; -поновити ОСОБА_1 на посаді рівнозначній посаді начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з 18.11.2021; -стягнути з ГУ Держгеокадастру у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.11.2021 по дату винесення рішення. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу. В обгрунтуванні апеляційної скарги зокрема зазначено, що судом не взято до уваги, що дисциплінарний проступок, якщо і був вчинений позивачем та не на посаді, з якої останній звільнений. Жодних дисциплінарних проступків ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не вчиняв, що свідчить про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи. Апелянт також послався на пояснення свідків ОСОБА_2 (головний спеціаліст, який на момент виникнення спірних правовідносин виконував обов`язки начальника ГУ Держеокадастру у Житомирській області) та ОСОБА_3 , який виконував обов`язки начальника юридичного відділу, які вважають наказ ОСОБА_1 правомірним. В апеляційній скарзі, окрім іншого зауважено, що судом першої інстанції проігноровано та не надано правової оцінки тому аргументу, що наказом Управління від 04.02.2020 № 85-к затверджено Розподіл обов`язків між начальником, першим заступником та заступником начальника ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та Порядок взаємозаміщення начальника Управління, першого заступника та заступників начальника Головного управління, відповідно до ч.4-на заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Житомирській області-начальника управління з контролю за використанням та охороною земель-відповідно до п.10-покладено виконання обов`язків начальника головного управління та/або заступників начальника Головного управління відповідно до Порядку взаємозаміщення керівництва Головного управління у разі їх відсутності; відповідно до п.11-здійснення відповідно до закону інших фунуцій для виконання покладених на нього завдань. Згідно інформації про присутність керівників окремих структурних підрозділів ГУ Держгеокадастру у Житомирській області станом на 16.07.2021, посади першого заступника начальника Головного управління та заступника на чальника Головного управління були вакантними. Скаржник просив звернути увагу і на те, що наказ №384-к від 16.07.2021, який зачіпав саме права ОСОБА_2 останнім не оскаржувався, а до 16.09.2021 у відповідності до даного наказу щодо нього не наступили жодні наслідки, що свідчить про необгрунтованість оскаржуваного судового рішення. При цьому, на переконання позивача, судом першої інстанції безпідставно відхилено посилання позивача на відсутність у членів комісії повноважень на притягнення його до відповідальності, оскільки оставнній вважає, що вчинений ним на посаді в.о. заступника начальника проступок, повинен розглядатися Державною службою України. Поряд з цим, апелянт вказує на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та доказам, дослідженим в судовому засіданні в тій частині, що ОСОБА_1 після надання пояснень покинув засідання дисциплінарної комісії, не надавши можливості задати йому запитання з приводу обставин вчиненого порушення. Позивач вважає, що Управлінням не доведено вчинення ним дисциплінарного проступку та правомірності застосування такого виду стягнення як звільнення з займаної посади. 06.09.2022 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. В судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представник відповідача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ у Житомирській області. Загальний стаж державної служби станом на 02.09.2021 складав 22 роки 10 місяців. За час роботи в Управлінні до дисциплінарної відповідальності не притягувався. У період з 2006 до 2021 року перебував на керівних посадах Держкомзему та Держгеокадастру. Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.06.2021 №70-то покладено виконання обов`язків заступника начальника-начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області на ОСОБА_1 , начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Перебуваючи на посаді в.о. заступника начальника управління - начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель Козаков С.В. видав наказ від 16.07.2021 №384-к "Про попередження державних службовців ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про наступне звільнення", яким попередив ОСОБА_2 , головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про наступне звільнення. Наказ виданий у зв`язку із введенням в дію нової структури ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та штатного розпису на 2021 рік ГУ Держгеокадастру у Житомирській області. 20.08.2021 на ім`я в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Житомирській області В.Торчука надійшла доповідна записка в.о. начальника Управління персоналом І.Дем`янчук, у якій повідомляється, що у попередженні про звільнення ОСОБА_2 від 16.07.2021 виявлено порушення пункту 3 статті 87 Закону України "Про державну службу", оскільки попередження про звільнення здійснив в.о. заступника начальника - начальник Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з перевищенням повноважень. Наказом в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Житомирській області В.Торчука від 02.09.2021 №533-к порушено дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 -начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, що полягає у перевищенні службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, за яке до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення. Наказ містить посилання на пункт 7 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу". Під час дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_1 перебував на посаді в.о. заступника начальника - начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області. 16.07.2021 підписав наказ про попередження ОСОБА_2 у порушення Положення про головне управління Держгеокадастру у Житомирській області та Розподілу обов`язків між начальником, першим заступником та заступниками начальника та частини 3 статті 87 Закону України "Про державну службу", оскільки такі накази згідно наведених положення, розподілу обов`язків та закону має право підписувати тільки начальник Управління або особа, яка виконує його обов`язки. Також під час дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією встановлено, що стаж державної служби ОСОБА_1 станом на 02.09.2021 складає 22 роки 10 місяців. За час роботи у ГУ Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 заходи дисциплінарного впливу не застосовувались. За результатами оцінювання службової діяльності за 2020 рік отримав позитивну оцінку, характеризується позитивно. Дисциплінарна комісія, з урахуванням наведених обставин, за допущене перевищення повноважень, вирішила рекомендувати застосувати до ОСОБА_1 - начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 11.10.2021 №650-к притягнуто начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади згідно пункту 7 частини 2 статті 65, частини 5 статті 66, пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 4 частини 1 статті 87, частини 5 статті 87 Закону України "Про державну службу". Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 18.11.2021 №763-к 1) визначено днем звільнення ОСОБА_1 18.11.2021, 2) зобов`язано фінансове управління провести повний розрахунок з ОСОБА_1 . Не погодившись із наведеними вище наказами, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII). Зв визначенням, наведеним у ст.1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством. Державний службовець це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Частиною 1 статті 8 Закону України № 889-VIII зокрема визначено, що державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; Згідно зі статтею 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом. У частині першій статті 65 Закону №889-VIII закріплено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарним проступком є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення (п. 7 ч. 2 ст.65 Закону України "Про державну службу"). З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку із введенням в дію нової структури ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та штатного розпису на 2021 рік ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді в.о. заступника начальника управління - начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель, видав наказ від 16.07.2021 №384-к "Про попередження державних службовців ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про наступне звільнення", яким попередив ОСОБА_2 , головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про наступне звільнення. На переконання відповідача, підписання позивачем наказу від 16.07.2021 №384-к "Про попередження державних службовців ГУ Держгеокадастру у Житомирській області" та попередження про звільнення містить склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу". Так, за змістом частини 3 статті 87 Закону України "Про державну службу" суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. В свою чергу, підпунктами 8, 11 пункту 10 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області начальник Головного управління призначає на посади та звільняє з посад в установленому законодавством порядку державних службовців та працівників Головного управління, а керівників структурних підрозділів - за погодженням з Держгеокадастром, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників) у порядку, визначеному законодавством; підписує накази Головного управління. Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 перебував на посаді головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та одночасно виконував обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Таким чином, виходячи із положень частини 3 статті 87 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_2 про наступне звільнення мав бути попереджений суб`єктом призначення або керівником державної служби. Відповідно до Розподілу обов`язків у заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - начальника управління з контролю за використанням та охороною земель відсутні повноваження на підписання наказів Головного управління. Такими повноваженнями, згідно пп.12 п.1 Розподілу обов`язків, наділений виключно начальник Головного управління. При цьому, виключно начальник Головного управління наділений повноваженнями на призначення та звільнення з посад державних службовців та працівників Головного управління (пп.9 п.1 Розподілу обов`язків). Підпунктом 10 пункту 4 Розподілу обов`язків визначено, що заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - начальник управління з контролю за використанням та охороною земель виконує обов`язки начальника Головного управління та/або заступників начальника Головного управління відповідно до Порядку взаємозаміщення керівництва Головного управління у разі їх відсутності. В той же час, згідно Порядку взаємозаміщення начальника Головного управління заміщає лише перший заступник начальника Головного управління, а першого заступника начальника Головного управління заміщає заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - начальник управління з контролю за використанням та охороною земель. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, відповідно до табеля обліку робочого часу, у день підписання наказу про попередження про наступне звільнення 16.07.2021, в.о. начальника Головного управління перебував на робочому місці, а тому позивач не міг заміщувати начальника Головного управління. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в тій частині, що ОСОБА_1 в силу положень частини 3 статті 87 Закону України "Про державну службу", а також Розподілу обов`язків та Порядку взаємозаміщення не був наділений повноваженнями на підписання наказу від 16.07.2021 №384-к. Щодо посилання позивача на підпункт 11 пункту 4 Розподілу обов`язків, згідно з яким заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області- начальник управління з контролю за використанням та охороною земель здійснює відповідно до закону інші функції для виконання покладених на нього завдань, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки відсутність у останнього повноважень на підписання наказу про наступне звільнення підтверджується як Розподілом обов`язків на заступника начальника Головного управління, так і частиною 3 статті 87 Закону України "Про державну службу". Також відповідно до пунктів 111, 112 Інструкції з діловодства в Головному управлінні Держгеокадастру у Житомирській області та територіальних структурних підрозділах Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженої наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 25.06.2019 №266, розробленої на підставі Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 проекти наказів, з кадрових питань готує кадрова служба на підставі рішень керівника Головного управління організаційно-розпорядчих чи нормативно-правового характеру, доповідних записок керівників структурних підрозділів, конкурсних документів, заяв працівників, трудових договорів та інших документів. Проекти наказів з кадрових питань візуються працівником кадрової служби, який створив документ та його керівником. Уповноваженою особою юридичної служби обов`язково візуються проекти наказів організаційно-розпорядчого характеру, а також накази з кадрових питань. Під час розгляду справи в суді першої інстанції заслухано пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Так, свідок ОСОБА_4 пояснила, що працювала на посаді начальника відділу роботи з персоналом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, яка готувала проекти наказів про попередження державних службовців, у тому числі і ОСОБА_2 . Вказала, що питання про підготовку наказів вирішувало керівництво та юрвідділ. В свою чергу, свідок ОСОБА_3 , який працював на посаді в.о. начальника юридичного управління і начальника правового забезпечення ГУ Держгеокадастру у Житомирській області пояснив, що до нього зверталась головний спеціаліст відділу роботи з персоналом ОСОБА_5 та просила проконсультувати з приводу попередження ОСОБА_2 . Вважає, що ОСОБА_2 міг бути попереджений керівним складом управління, однак наказ не був завізований юридичним управлінням, оскільки його до юридичного управління не передавали, тому управління не аналізувало зміст наказу від 16.07.2021 №384-к на предмет відповідності чинному законодавству та не візувало його, як це передбачено інструкцією з діловодства. Поряд з цим, в матеріалах справи міститься копія наказу від 20.09.2021 № 572-к про притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, за поданням дисциплінарної комісії, яка встановила, що ряд наказів з кадрових питань, у тому числі наказ від 16.07.2021 №384-к у порушення Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55 "Деякі питання документування управлінської діяльності" не були завізовані, зокрема уповноваженою особою юридичної служби. Надаючи правову оцінку доводам апелянта в частині щодо звільнення останнього в період тимчасової непрацездатності, колегія суддів вказує на таке. У частині 5 статті 87 Закону України "Про державну службу" закріплено, що наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. Так, у пункті 3 наказу №650-к від 11.10.2021 Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 " визначено, що днем звільнення останнього із займаної посади слід вважати перший робочий день за днем закінчення тимчасової працездатності згідно частини 5 статті 87 Закону України "Про державну службу". Згідно наказу №763-к від 18.11.2021 Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області "Про визначення дати звільнення та розрахунок з ОСОБА_1 ", у якому визначено днем звільнення ОСОБА_1 з посади 18.11.2021. В той же час, у справі міститься листок непрацездатності Серія №465971, з якого вбачається, що позивач перебував на лікарняному до 15.10.2021, що свідчить про те, що звільнення позивача відбулося після завершення періоду тимчасової непрацездатності. Позивач, окрім іншого посилається і на те, що наказ №650-к формі і змісту встановленим частинами 1, 2 статті 77 Закону України "Про державну службу", зокрема в останньому відсутній стислий виклад обставин. Частинами 1, 2 статті 77 Закону України "Про державну службу" унормовано, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Судом апеляційної інстанції досліджено зміст оскажуваного позивачем наказу №650-к від 11.10.2021, у пункті 1 якого зокрема зазначено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у перевищенні службових повноважень, а саме: за перевищення службових повноважень в частині підписання наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 16 липня 2021 року №384-к "Про попередження державних службовців Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про наступне звільнення" та Попередження про наступне звільнення ОСОБА_2 від 16.07.2021 притягнути ОСОБА_1 . Отже, твердження позивача про невідповідність наказу №650-к формі і змісту встановленим частинами 1, 2 статті 77 Закону України "Про державну службу", зокрема на відсутність у наказі стислого викладу обставин справи, не відповідає дійсності. Відносно посилання ОСОБА_1 на упередженість членів комісії та відсутність повноважень на притягнення його до відповідальності, то як вірно зауважено судом першої інстанції сама по собі участь позивача у дисциплінарних комісіях відносно названих членів комісії не може бути доказом упередженості членів комісії до позивача. Відводи членам комісії не заявлялися. Окрім того, рішення приймалось комісією колегіально у складі 5 осіб. Стосовно тверджень позивача щодо відсутності повноважень дисциплінарної комісії, оскільки право на притягнення його до відповідальності за вчинення дій чи бездіяльності на посаді в.о. заступника управління - начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель, мав лише суб`єкт призначення, колегія суддів вказує на таке. Відповідно до ч.7 ст.31 Закону України "Про державну службу" з метою безперебійного функціонування державного органу одночасно з прийняттям рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби до призначення особи на таку посаду суб`єкт призначення може прийняти рішення: 1)про тимчасове покладення виконання обов`язків за вакантною посадою державної служби категорії "А" на одного із заступників або на одного з керівників самостійних структурних підрозділів цього державного органу; 2)про тимчасове покладення виконання обов`язків за вакантною посадою керівника самостійного структурного підрозділу на одного із державних службовців, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу; 3)про тимчасовий розподіл обов`язків за іншими вакантними посадами державної служби між державними службовцями, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу. Верховний Суд у постанові від 19.07.2019 у справі 814/4196/15 наголосив, що "виконуючий обов`язки" це не назва посади, а людина (працівник), яка виконує роботу тимчасово. Чинним законодавством України не передбачено такої посади як "виконуючий обов`язки" і, навіть, коли працівника приймають виконуючим обов`язки, у штатному розписі відповідна посада не доповнюється приставкою «в.о.». Працівник чи особа, яка проходить службу, може бути звільнений з посади, на яку він є призначеним на день звільнення, а не за якою така особа тимчасово виконує обов`язки. Частиною 2 ст.69 Закону України "Про державну службу" передбачено, що дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення. Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б"і"В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Отже, право на створення дисциплінарної комісії державних службовців категорії «Б» (в даному випадку посада начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області), та як наслідок в подальшому має право на звільнення, дійсно надано суб`єкту призначення, однак з урахуванням наявності двох умов, а саме: 1) державний службовець займає посаду категорії «Б»; 2) здійснює повноваження керівника державної служби. Таким чином, притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності здійснено належним суб`єктом. Крім того, як вірно звернуто увагу судом першої інстанції, сама по собі участь позивача у дисциплінарних комісіях відносно членів комісії членів комісії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не може бути доказом упередженості членів комісії до позивача. При цьому, останнім відводи членам комісії не заявлялися. Визначаючись щодо правомірності рішення відповідача в частині застосування дисциплінарного стягнення відносно позивача, колегія суддів виходить із наступного. Частиною першою статті 64 Закону України "Про державну службу" визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до ч.1 ст.65 вказаного Закону, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Стаття 66 Закону України "Про державну службу" розрізняє дисциплінарні проступки за ступенем покарання, яке застосовується у разі їх вчинення, і таким чином розділяє дисциплінарні проступки за ступенем тяжкості, за які застосовується: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. Так, за приписами частин 2-5 вказаної статті у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. Відповідно до частини 1 статті 67 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. У справі ж, що розглядається, дисциплінарною комісією встановлено факт перевищення позивачем службових повноважень, що є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII. Одночасно комісія ознак кримінального або адміністративного правопорушення не знайшла. Слід зауважити, що у розумінні пункту 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII «перевищення службових повноважень» означає вчинення державним службовцем таких дій або прийняття рішень, які виходять за межі його службових повноважень. Під час дисциплінарного провадження у таких справах дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення повинні чітко визначити обсяг повноважень конкретного державного службовця, керуючись положеннями Закону № 889-VIII, інших законів України, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовою інструкцією державного службовця. Таким чином, саме за вчинення державним службовцем дій, які виходять за межі його повноважень, законодавець у згаданій нормі Закону № 889-VIII передбачив можливість застосування до такої особи найсуворішого виду дисциплінарного стягнення звільнення. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 22 грудня 2021 року у справі № 140/16342/20 та від 10 листопада 2021 року у справі № 540/4057/20. Як вбачається із подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно державного службовця ОСОБА_1 -начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, комісією враховано, що до позивача за час роботи у Головному управлінні Держгеокадастру у Житомирській області дисциплінарні стягнення не застосовувались. Однак, ОСОБА_1 не усвідомлює та не визнає своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку, вважає, що діяв правомірно. Крім того, після надання пояснень останній покинув засідання дисциплінарної комісії не давши можливості задати йому запитання з приводу обставин вчиненого порушення. При цьому як підставно звернуто увагу судом першої інстанції, позивач маючи значний досвід перебування на керівних посадах у Держкомземі та Держгеокадастрі за період з 2006 до 2021 року, будучи обізнаним про вимоги до оформлення наказів керівника, а також щодо повноважень посадових осіб Головного управління, незважаючи на відсутність повноважень та належного оформлення підписав наказ від 16.07.2021 №384-к, а також Попередження про наступне звільнення ОСОБА_2 від 16.07.2021. Враховуючи характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у дисциплінарної комісії та керівника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області були обгрунтовані підстави для застосування до начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 01 листопада 2022 року. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.