Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/8815/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/8815/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева М.С. Суддя-доповідач - Курко О. П. 01 листопада 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації, Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації, Житомирської обласної державної адміністрації, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації, яке оформлене витягом з протоколу №43 від 21.04.2021, яким відмовлено ОСОБА_1 у видачі посвідчення категорії 1 серії Б потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи; - зобов`язати Житомирську обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала наслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії Б синього кольору. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 має посвідчення громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1990 р. (категорія 4) серії НОМЕР_1 . ОСОБА_1 було встановлено діагноз «Дифузна В-великоклітинна неходжкінська лімфома, (non GCB-підтип) II еВ стадія з ураженням шлунку та перигастральних лімфовузлів. ІРІ-0, кл. гр. II (С 85.9)». Житомирським обласним центром медико-соціальної експертизи видано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №865306 від 16.04.2020 було встановлено 2 групу інвалідності, захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС. Експертним висновком Центральної Міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 06.05.2020 №163, встановлено причинний зв`язок між захворюванням та дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Після звернення ОСОБА_1 у встановленому законом порядку щодо заміни посвідчення категорії 4 серії НОМЕР_2 на посвідчення категорії 1 серії Б у зв`язку з інвалідністю пов`язаною на Чорнобильській АЕС, Департаментом праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації повідомлено, що подані документи не відповідають вимогам статей 11, 12 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 "Про деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зокрема, налогошено, що відсутній 4-ох річний строк постійного проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю. Вважаючи протиправною відмову у видачі посвідчення особи, яка постраждала наслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії Б позивач звернулась до суду з даним позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала наслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії Б, оскільки вона втратила статус особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи у зв`язку з безпідставністю його набуття, а тому оскаржуване рішення є правомірним. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон № 796-XII. Відповідно до статті 11 Закону № 796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (пункт 4 частини першої). Згідно із пунктом 1 частини першої статті 14 цього Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія

1. Отже, для отримання постраждалими статусу особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, категорії 1, необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Статтею 65 Закону № 796-XII визначено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Правила видачі посвідчень потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян" (далі - Порядок №551). Відповідно до п. 11 Порядку №551, посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами. Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів. Згідно з пунктом 14 Порядку №551 рішення комісій, зазначених у пункті 13 цього Порядку, є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії. У разі встановлення такими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення таких комісій підлягає вилученню уповноваженими органами. Отже, підставою для надання особі статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 є факт її постійного проживання або постійної праці чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вона станом на 01.01.1993 прожила або відпрацювала чи постійно навчалася у цій зоні не менше чотирьох років. Згідно з довідкою виконавчого комітету Гомельської області (Республіка Білорусь) від 26.01.2021 №10-06/0-33 ОСОБА_1 проживала з 04.09.1974 р. по 07.04.1990 р. у м. Речиця Гомельської області, яке за інформацією Державного агентства України з управління зоною відчуження, відповідає зоні посиленого радіоекологічного контролю. Тобто, ОСОБА_1 з моменту аварії (26.04.1986 р.) по 07.04.1990 прожила у зоні посиленого радіоекологічного контролю 3 роки, 11 місяців, 12 днів, що не відповідає п.4 статті 11 Закону. З 11.04.1990 по 05.09.1991 ОСОБА_1 проживала у с. Велика Фосня (довідка Овруцької міської ради від 02.07.2019 № 676), з 20.09.1991р. станом на 01.01.1993 - в. Овруч (довідка Овруцької міської ради від 01.07.2020 № 224), які віднесено до зони гарантованого добровільного відселення в якому ОСОБА_1 прожила 2 роки, 8 місяців, 20 днів, що також не відповідає п.3 статті 11 Закону № 796-ХІІ та пункту 11 Порядку №

551. Згідно витягу з протоколу комісії при Житомирській обласній державній адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорії громадян №43 від 21.04.2021, відмовлено ОСОБА_1 у видачі посвідчення категорії 1 серії Б потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи. Посвідчення категорії 4 серії НОМЕР_3 від 22.01.1996 визнано безпідставно виданим. Підставою для висновку про безпідставність видачі посвідчення категорії 4 слугувало, те, що станом на 01.01.1993 ОСОБА_1 не прожила на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 роки, а на території зони гарантованого добровільного відселення 3 роки, відповідно до Порядку № 551, посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи четвертої категорії серії НОМЕР_4 яке було неправомірно видане 22.01.1996 Овруцькою райдержадміністрацією підлягає вилученню. Колегія суддів звертає увагу, що апелянтом не спростовано вказаних обставин в апеляційній скарзі. А тому, з огляду на те, що посвідчення категорії 4 серії НОМЕР_3 від 22.01.1996 визнано безпідставно виданим, то позивач, у зв`язку з цим втратила статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, як безпідставно набутий. Судом першої інстанції правильно зазначено, що в даному випадку відсутня одна з трьох обов`язкових умов для отримання постраждалими статусу особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, категорії 1 - ОСОБА_1 немає статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Слід вказати, що позивач самостійно у позовній заяві посилається на те, що для отримання постраждалими статусу особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, категорії 1, необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Також суд вважає за необхідне наголосити, що позивачем не оскаржувалося рішення комісії при Житомирській обласній державній адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорії громадян №43 від 21.04.2021, в частині визнання посвідчення категорії 4 серії НОМЕР_3 від 22.01.1996 безпідставно виданим. Крім того, суду не було надано жодних доказів на підтвердження факту постійного проживання або постійної праці чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вона станом на 01.01.1993 не менше чотирьох років. Судова колегія вважає безпідставним посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі №697/121/17, оскільки предметом судового розгляду у даній справі слугувала відмова позивачу у задоволенні її заяви щодо надання відповідного статусу і видачі посвідчення з мотивів, що відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VІІІ, у переліку зон радіоактивного забруднення відсутня зона посиленого радіоекологічного контролю та скасовано ст. 23 Закону, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до 4 категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Разом з тим, у даній справі підставою для відмови у видачі посвідчення особи, яка постраждала наслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії Б слугував висновок про безпідставність видачі посвідчення особи потерпілої 4 категорії у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 відсутній 4-ох річний строк постійного проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю. Тобто, предмети судового розгляду у даному випадку не є тотожними. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала наслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії Б, оскільки вона втратила статус особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи у зв`язку з безпідставністю його набуття, а тому оскаржуване рішення є правомірним. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.