Постанова 4855 № 640/33887/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/33887/20 Головуючий у 1-й інстанції: Балась Т.П. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Мельничука В.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 01.04.2020 № 1212248-3313-2615, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 29 530,42 грн.; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 01.04.2020 № 1212245-3313-2615, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 30 287,61 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2022 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.04.2020 № 1212248-3313-2615 в частині нарахованого податкового зобов`язання в сумі 14 780,24 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.04.2020 № 1212245-3313-2615 в частині нарахованого податкового зобов`язання в сумі 15 159,22 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та речові права на земельну ділянку ОСОБА_1 на праві приватної власності належать наступні земельні ділянки: - земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:740:0055 площею 0,1 га, та з цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)"; - земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:740:0054 площею 0,975 га, та з цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)". 01.04.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві згідно з п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 286.5 ст. 286 цього ж Кодексу, прийняло наступні податкові повідомлення-рішення форми "Ф": - № 1212248-3313-2615, яким визначило позивачу до сплати суму податкового зобов`язання за платежем "земельний податок з фізичних осіб" за 2020 рік у розмірі 29 530,42 грн.; - № 1212245-3313-2615, яким визначило позивачу до сплати суму податкового зобов`язання за платежем "земельний податок з фізичних осіб" за 2020 рік у розмірі 30 287,61 грн. Як вбачається з розрахунків сум податкових зобов`язань на звороті зазначених податкових повідомлень-рішень, об`єктами оподаткування визначені земельні ділянки площами 0,1 га та 0,975 га, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 (первинна профспілкова організація ТОВ "Енергоресурс"). Податкові зобов`язання розраховані контролюючим органом виходячи зі ставки податку 1 % від нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок, а саме: 2 953 042,50 грн. і 3 028 761,54 грн. Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернулась до суду першої інстанції з даним позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки вид цільового призначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель земельних ділянок позивача у період з 01.01.2020 по 30.06.2020 не був внесений до Державного земельного кадастру, а нормативна грошова оцінка земельних ділянок позивача складала 2 953 042, 50 грн. і 3 028 761,54 грн., то відповідачем обґрунтовано проведено розрахунок податкового зобов`язання на 2020 рік із застосування ставки податку 1 % за період з 01.01.2020 по 29.06.2020. Поряд з цим, з дати внесення змін до Державного земельного кадастру (тобто, з 30.06.2020), та із врахуванням п. 286.1 ст. 286 ПК України, контролюючим органом для визначення сум земельного податку, що його мав сплатити позивач за період з 30.06.2020 по 31.12.2020, мала застосовуватись ставка податку 0,03 % згідно з таблиці № 1 до додатка 3 Положення про плату за землю в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), а справляння плати за землю розділом XII "Податок на майно" Податкового кодексу України (далі - ПК України). За приписами ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону. Так, відповідно до ст. ст. 269, 270 ПК України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Згідно із п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Відповідно до п. п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. За змістом норм ст. ст. 269 - 271 розд. XII ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі. Об`єктами оподаткування, зокрема є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Базою оподаткування є: - нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; - площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Згідно з п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Пунктом 286.1 статті 286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу (абз. 1 п. 286.5 ст. 286 ПК України). Відповідно абз. 1 п. 284.1 ст. 284 ПК України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. У свою чергу нормами п. 12.3. ст. 12 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Пунктами 1 та 3 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти сільського, селищного, міського голови, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади. Так, рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів" затверджене Положення про плату за землю в місті Києві (Додаток 3). В Таблиці 1 до Додатку 3 зазначеного рішення встановлені ставки земельного податку За змістом п. 3.1 вказаного Положення (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Положенням. Згідно з п. 11.1 Положення підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Крім того, п. 3 рішення № 242/5629 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було доручено надавати органам державної фіскальної служби інформацію (дані) з міського земельного кадастру про земельні ділянки для адміністрування плати за землю в м. Києві. Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель. Зокрема, розділом II визначено, землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва): 02.01 - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 02.02 - Для колективного житлового будівництва; 02.03 - Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; 02.04 - Для будівництва і обслуговування будівель тимчасового проживання; 02.05 - Для будівництва індивідуальних гаражів; 02.06 - Для колективного гаражного будівництва; 02.07 - Для іншої житлової забудови; 02.08 - Для цілей підрозділів 02.01 - 02.07, 02.09, 02.10 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду; 02.09 - Для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови; 02.10 - Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Як вбачається з наявних в матеріалах справи витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.02.2020, виданих Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві на запити ГУ ДПС у м. Києві, та використаних контролюючим органом для визначення спірних сум податку, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (первинна профспілкова організація ТОВ "Енергоресурс"), площею 0,975 га, кадастровий номер ділянки: 8000000000:75:740:0054, категорія земель "Землі житлової та громадської забудови", цільове призначення земельної ділянки "Для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва" складає - 2 953 042,50 грн., а нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (первинна профспілкова організація ТОВ "Енергоресурс"), площею 0,1 га, кадастровий номер ділянки: 8000000000:75:740:0055, категорія земель "Землі житлової та громадської забудови", цільове призначення земельної ділянки "Для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва" складає - 3 028 761,54 грн. В подальшому, наприкінці червня 2020 року до Державного земельного кадастру були внесені зміни до відомостей про код цільового призначення зазначених земельних ділянок, а саме код цільового призначення наведений як "02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)", що відповідає за затвердженій наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 Класифікації видів цільового призначення земель. Наведена обставина підтверджується долученими відповідачем до матеріалів справи копіям витягів з Державного земельного кадастру про відповідні земельні ділянки за № НВ-8001130622020 і № НВ-8001130712020, сформованими 30.06.2020 на запити ОСОБА_1 від 02.06.2020, та копіями роздруківок електронних заяв ОСОБА_1 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, поданих ОСОБА_1 02.06.2020 до державного кадастрового реєстратора. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що станом на час здійснення ГУ ДПС у м. Києві розрахунку нарахування позивачу до сплати сум земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік вид цільового призначення земельних ділянок позивача з кадастровими номерами 8000000000:75:740:0055 та 8000000000:75:740:0054, сформульований у відповідності до затвердженої Класифікації видів цільового призначення земель, не був внесений до Державного земельного кадастру. Відповідно до прим. 2 до таблиці № 1 додатка 3 до рішення № 242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974, яке застосовується з 1 січня 2019 року) якщо вид цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23 липня 2010 року № 548, не внесено до Державного земельного кадастру, то застосовується ставка у відсотках від нормативної грошової оцінки відповідно до цієї таблиці, але не менше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Наведене свідчить, що оскільки вид цільового призначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель земельних ділянок позивача у період з 01.01.2020 по 30.06.2020 не був внесений до Державного земельного кадастру, а нормативна грошова оцінка земельних ділянок позивача складала 2 953 042,50 грн. і 3 028 761,54 грн., то відповідачем обґрунтовано проведено розрахунок податкового зобов`язання на 2020 рік із застосування ставки податку 1 % за період з 01.01.2020 по 29.06.2020. В той же час, з дати внесення змін до Державного земельного кадастру (тобто, з 30.06.2020), та із врахуванням п. 286.1 ст. 286 ПК України, контролюючим органом для визначення сум земельного податку, який мав сплатити позивач за період з 30.06.2020 по 31.12.2020, повинна застосовуватись ставка податку 0,03 % згідно таблиці № 1 до додатка 3 Положення про плату за землю в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629. Так, відповідно до абз. 1 п. 286.5 ст. 286 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: розміру площі земельної ділянки; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. Водночас в абз. 2 цього ж пункту ст. 286 ПК України визначено, що у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Згідно долучених відповідачем до матеріалів справи витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровими номерами 8000000000:75:740:0055 та 8000000000:75:740:0054, сформованими 10.07.2020 на запити ОСОБА_1 , нормативна грошова оцінка земельних ділянок за наслідками внесення до Державного земельного кадастру описаних вище змін про код цільового призначення земельної ділянки, становила: 989 791,35 грн. і 965 046,57 грн. відповідно. За змістом наведених відповідачем розрахунків сум земельного податку, які повинна сплатити ОСОБА_1 , з огляду на обставину зміни починаючи з 30.06.2020 обсягу бази оподаткування (а саме нормативної грошової оцінки та ставки податку), зафіксовані в оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях суми податкових зобов`язання за 2020 рік, мали бути перераховані та складати: - (2 953 042,50*1 %)* 181/366+ (965 046,57*0,03 %)* 185/366 = 14 750,18 грн. - (3 028 761,54* 1 %)*181/366+ (989 791,35*0,03 %)* 185/366 = 15 128,39 грн., де: 2 953 042,50 грн. та 3 028 761,54 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (у період до 30.06.2020); 965 046,57 грн. та 989 791,35 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (у період починаючи з 30.06.2020); 1 % - ставка податку, що застосовується для обрахунку податку у період до 30.06.2020; 0,03 % - ставка податку, що застосовується для обрахунку податку у період починаючи з 30.06.2020; 181 - кількість днів за період з 01.01.2020 по 29.06.2020; 185 - кількість днів за період з 30.06.2020 до 31.12.2020; 366 - загальна кількість днів у 2020 році. За змістом норм абз. 5 і 6 п. 286.5 ст. 286 ПК України у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок. Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо: розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 цієї статті; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю. Водночас в абз. 7 п. 286.5 ст. 286 ПК України визначено, що у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Аналіз наведеної норми ст. 286 ПК України свідчить, що у випадку встановлення контролюючим органом розбіжності (-стей) у відомостях, що були враховані при обрахунку фізичній особі земельного податку, то контролюючий орган зобов`язаний провести перерахунок попередньо нарахованої суми податку виходячи з достовірних та актуальних даних щодо бази оподаткування. Як свідчать наявні матеріали справи, ГУ ДПС у м. Києві перерахунок сум земельного податку за 2020 рік, які повинна сплатити ОСОБА_1 за період з 30.06.2020 по 31.12.2020, не проводило. З огляду на наведене та враховуючи обсяг встановлених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень від 01.04.2020 № 1212248-3313-2615, № 1212245-3313-2615 в частині нарахованих сум податкового зобов`язання за період з 30.06.2020 по 31.12.2020. Аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010). Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2022 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Мельничук В.П.