LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854420/5213/22

від 31.10.2022 ·

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/5213/22 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Димерлія О.О. суддів Танасогло Т.М. , Крусяна А.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 року у справі № 420/5213/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В: 01.04.2022 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просив: - визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо неврахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції 04 роки 05 місяців 01 день стажу проходження служби в податковій міліції; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу в поліції стаж служби в податковій міліції, який становить 04 роки 05 місяців 01 день та провести перерахунок і виплату йому грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат за період з 07.11.2015 року по 10.09.2021 року. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що до стажу служби в поліції ОСОБА_1 має бути зарахований період його попередньої служби у податковій міліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки за свою суттю служба у податковій міліції прирівнюється законодавцем до служби в органах внутрішніх справ України. Однак, відповідач в супереч вимог законодавства України не зарахував позивачу службу в органах податкової міліції до стажу служби в поліції, чим порушив права на отримання надбавки за вислугу років і додаткової оплачуваної відпустки. За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 06 червня 2022 року прийнято рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо неврахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції 04 роки 05 місяців 01 день стажу проходження служби в податковій міліції. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу в поліції стаж служби в податковій міліції, який становить 04 роки 05 місяців 01 день. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення із включенням стажу служби в податковій міліції за період з 17.02.2019 року по 10.09.2021 року з урахуванням здійснених виплат. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Ухвалюючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що служба у податковій міліції за своє суттю прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, а тому у відповідності пункту 3 частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» має зараховуватися до стажу служби у поліції. У зв`язку з чим, суд попередньої інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно не врахував позивачу службу в податковій міліції як службу в органах внутрішніх справ України до стажу його служби в поліції. Не погоджуючись із означеним рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить апеляційний суд скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що вислуга років в органах державної податкової служби не зараховується до стажу служби в поліції, який дає право на установлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки. Скаржник зауважує, що при вирішенні питання стосовно обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, слід застосовувати виключно приписи частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», якою передбачено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції. Оскільки у наведеному переліку відсутній період служби в податковій міліції, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що служба позивача у податковій міліції може бути зарахована до стажу служби в поліції. Позивач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до вимог ст.304 КАС України. В силу приписів пункту 1,3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Зокрема, як установлено судом першої інстанції та з`ясовано апеляційним судом, що згідно до розрахунку вислуги років у період з 01.02.2001 року по 01.07.2005 року позивач проходив службу на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу роботи з особовим складом податкової міліції управління роботи з персоналом Державної податкової адміністрації в Одеській області.(а.с.13-14) 10.09.2021 року наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області за №1427 О/С, полковника поліції ОСОБА_1 з 10 вересня 2021 року звільнено зі служби в поліції у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), сплативши грошову компенсацію за 28 діб невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 01 січня 2021 року по день звільнення. Вислуга років на день звільнення складає: - у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років 19 років 03 дні; - для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби 23 роки 05 місяців 03 дні; - на пільгових умовах (без врахування календарної вислуги) 08 місяців 01 день; - трудовий стаж 04 роки 09 місяців 22 дні; - усього для призначення пенсії 28 років 02 місяці 25 днів.(а.с.17 зворотній бік) 17.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Одеській області із заявою про зарахування стажу, в якій просив: - зарахувати до стажу в поліції наявний стаж у службі в податковій міліції та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції з 07.11.2015 року; - надати до пенсійного органу довідку про розмір грошового забезпечення за останні 24 місяці служби в органах поліції.(а.с.18) Листом від 04.03.2022 року № 9/П-307 Головне управління Національної поліції в Одеській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для зарахування до стажу служби в поліції період служби в органах податкової міліції у відповідності до приписів ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію».(а.с.19) Уважаючи, що відповідач протиправно не зарахував позивачу період служби у податковій міліції до стажу служби в поліції, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон України №580-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). У відповідності до частини першої статті 78 Закону України №580-VIII стаж служби в поліції дає право на установлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Згідно із пунктом 3 частини другої статті 78 Закону України №580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 5 липня 2012 року №5083-VI, який набрав чинності з 12 серпня 2012 року, серед іншого, доповнено Податковий кодекс України розділом XVIII-2 (Податкова міліція). Так, пунктом 348.1 статті 348 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: - запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; - розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; - забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків (пункт 348.2 статті 348 ПК України). Згідно до пункту 353.1 статті 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Відповідно до пункту 356.1 статті 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист». Згідно із статтею 21 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року №509-XII (далі - Закон України №509-XII), який був чинний у період служби позивача у податковій міліції і до 20 листопада 2012 року, податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: - приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; - здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; - виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; - забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням ними службових обов`язків; - запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби; - збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов`язаних з оподаткуванням. Частина перша статті 24 Закону України №509-XII визначала, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію»" (стаття 26 Закону №509-XII). Спір у цій справі виник у зв`язку із не зарахуванням відповідачем стажу служби позивача в органах податкової міліції до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки. Судовою колегією з`ясовано, що у період з 01.02.2001 року по 01.07.2005 року позивач проходив службу на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу роботи з особовим складом податкової міліції управління роботи з персоналом Державної податкової адміністрації в Одеській області.(а.с.13-14) За змістом частини першої у взаємозв`язку з пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції, який дає право на установлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу. При цьому, приписами статті 353, 356 ПК України визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; на них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист». Проходження служби особами начальницького складу податкової міліції у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, передбачалося також частиною першою статті 24 Закону України №509-XII. Слід зазначити, що питання наявності правових підстав для зарахування поліцейському стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції вже досліджувалося Верховним Судом. Так, 7 жовтня 2020 року Верховний Суд прийнято постанову у справі №826/16143/18 за схожих фактичних обставин справи і правового регулювання спірних відносин. У наведеній постанові, проаналізувавши повноваження, завдання та функції податкової міліції та відповідних підрозділів поліції, Верховний Суд дійшов висновку, що ці органи здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби. Зрештою у контексті спірних правовідносин у справі №380/7750/20 Верховний Суд дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України. Така правова позиція надалі підтримана Верховним Судом у постановах від 13 серпня 2021 року у справі №440/1564/20, від 11 листопада 2021 року у справі №280/1546/21. З урахування викладеного, на переконання колегії суддів суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що стаж служби позивача в податковій міліції має бути зарахований до стажу його служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки. Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують, та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права. Посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 листопада 2019 року в справі №520/903/19 є необґрунтованим, оскільки предметом спору у означеній справі є неврахування до стажу служби в поліції часу навчання особи у вищому навчальному закладі. Тому правовідносини у справі, яка розглядається, та у справі №520/903/19, не є подібними. Вирішуючи спір у даній справі, апеляційний суд враховує висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 02.06.2022 року по справі №280/8419/20. З огляду на викладене вище, колегія суддів уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 року у справі № 420/5213/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 2977,20 грн. (дві тисячі сімдесят сім гривень 20 копійок). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Танасогло Т.М. Крусян А.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»