Постанова 4821 № 705/6370/16-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1458/22Головуючий по 1 інстанції Справа №705/6370/16-ц Категорія: на ухвалу Єщенко О. І. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2022 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати: суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіВініченко Б.Б., Сіренко Ю.В. секретар Попова М.В. учасники справи: позивач (скаржник) - ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.09.2022 про закриття провадження (повний текст складено 30.09.2022, суддя в суді першої інстанції Єщенко О.І.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки, в с т а н о в и в : у провадженні суду з жовтня 2016 року перебуває вказана цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 , шляхом визнання за позивачем права власності на 345 кв.м., а за відповідачем на 306 кв.м. Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами, які мають у власності по частині домоволодіння за вказаною адресою, наявний спір з приводу порядку користування відповідною земельною ділянкою з приводу чого вони зверталися до судів. Зокрема, ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 20.01.2005 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та визначено порядок користування земельною ділянкою відповідно до часток кожного у праві власності на домоволодіння. Після цього рішенням Уманської міської ради №3.6-2/5 від 20.06.2006 зазначену земельну ділянку передано у власність сторонам згідно часток кожного у домоволодінні. Однак ОСОБА_1 вважає, що розміри земельних ділянок в державних актах вказано невірно у зв`язку з чим він звертався до адміністративного суду з вимогами до Уманської міської ради та ОСОБА_2 про визнання незаконними державних актів на право приватної власності на землю та вказаного рішення міської ради. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 у задоволенні позову відмовлено та вказано, що сторони можуть звернутися з питанням про поділ спірної земельної ділянки в натурі у порядку цивільного судочинства, що й обумовило звернення позивача з цим позовом до суду. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.09.2022 на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України (відсутній предмет спору) закрито провадження в даній справі з посиланням на те, що наразі питання розподілу спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1 та визнання права власності на земельні ділянки за сторонами справи вирішено. Так рішенням Уманської міської ради № 3.6.-2/5 від 20.06.2006, пункт 6.24, ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 306 кв.м. для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , а пунктом 6.190 цього ж рішення - ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 345 кв. м. для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 . Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано 06.10.2022 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість висновків суду, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, вказуючи про те, що суд не врахував, що попередні спори між сторонами щодо земельної ділянки стосувалися порядку користування нею, а не права власності, як у даній справі, отже предмет спору наявний. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Такі правові висновки викладені в постанові ВС від 20.09.2021 у справі №638/3792/20. У даній цивільній справі наявний спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 , шляхом визнання за позивачем права власності на 345 кв.м., а за відповідачем на 306 кв.м. (предмет спору). Одночасно, як встановив суд першої інстанції, рішенням апеляційного суду Черкаської області від 20.01.2005 у справі №22-87 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визначено порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 по варіанту № 2 судової будівельно-технічної експертизи з виділенням ОСОБА_2 у користування ділянкою 306 м2, а ОСОБА_1 345 м2, що відповідає їх ідеальним часткам у будинковолодінні. Рішенням Уманської міської ради № 3.6.-2/5 від 20.06.2006, пункт 6.24, ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 306 кв.м. для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 . На підставі рішення Уманської міської ради № 3.6.-2/5 від 20.06.2006, пункт 6.190, ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 345 кв. м. для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 . Відповідно до вказаних рішень ОСОБА_2 на його земельну ділянку площею 0,0306 га (306 кв. м) по АДРЕСА_1 видано державний акт серії ЯГ № 630430 від 27.07.2006, ОСОБА_1 видано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0345 га (345 кв. м) по АДРЕСА_1 серії ЯГ № 622732 від 19.02.2009. Однак суд першої інстанції не врахував, що позивач ОСОБА_1 вважає, що розміри земельних ділянок в зазначених державних актах вказано невірно у зв`язку з чим він звертався до адміністративного суду з вимогами до Уманської міської ради та ОСОБА_2 про визнання незаконними державних актів на право приватної власності на землю та вказаного рішення міської ради. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 у задоволенні позову відмовлено та вказано, що сторони можуть звернутися з питанням про поділ спірної земельної ділянки в натурі у порядку цивільного судочинства, що й обумовило звернення позивача з цим позовом до суду. Таким чином позовні вимоги щодо поділу спірної земельної ділянки між сторонами шляхом визнання права власності за кожним на частину майна на даний момент не вирішено. Отже суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, помилково вказав, про відсутність предмету спору. Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992). У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже з урахуванням встановлених в цій справі обставин, висновки суду першої інстанції не можна вважати правильними, адже вони незаконно перешкоджають отримати позивачу доступ до правосуддя для надання судом оцінки обґрунтованості його позовних вимог до відповідача, при цьому в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції по суті описав відсутність порушеного права, помилково ототожнивши його з відсутністю предмету спору, що призвело до винесення неправильного судового рішення. Відповідно до положень п.3 ст.379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи. Отже ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.09.2022 про закриття провадження у даній справі слід скасувати з вищевказаних правових підстав, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.09.2022 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки скасувати. Матеріали даної цивільної справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством. Повну постанову складено 01.11.2022. Суддя-доповідач Судді