Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/22102/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 жовтня 2022 рокуСправа № 380/22102/21 пров. № А/857/9108/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року (суддя Потабенко В.А., м.Львів, повний текст складено 10 травня 2022 року), - ВСТАНОВИВ : У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі Головне управління) в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу зарахувати до його страхового стажу період роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля» (далі ВП Шахта, ДП відповідно) з 01.11.2019. по 06.08.2021 та відповідно у проведенні відповідного перерахунку пенсії з дня її призначення, з урахуванням збільшеного страхового стажу; зобов`язати ГУПФ зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , період роботи у ВП Шахта з 01.11.2019 по 06.08.2021 та вирішити питання щодо проведення перерахунку пенсії, починаючи з її призначення, з урахуванням збільшеного страхового стажу. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року, з урахуванням ухвали цього суду від 20 червня 2022 року про виправлення описки, позов задоволено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі вказує, що при призначенні пенсії позивачу по ІІІ групі інвалідності внаслідок професійного захворювання, період його роботи з 01.11.2019 по 06.08.2021 не зараховано до страхового стажу та до стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем під землею, оскільки згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Форми ОК-5 ОСОБА_1 за вказаний період відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП Шахта. Оскільки стаж на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 ОСОБА_1 , що дає право на обчислення пенсії згідно положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі Закон №345-VI) та абзацу 3 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), становить 14 років 05 місяців 02 дні, у позивача відсутнє право на обчислення пенсії у розмірі, визначеному вище згаданими статтями. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на те, що підприємством із заробітної плати позивача не сплачувалися страхові внески, і відсутні суми нарахування заробітної плати є безпідставними, оскільки позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому він працює. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ГУПФ та отримує пенсію, призначену по ІІІ групі інвалідності внаслідок професійного захворювання. На звернення позивача, щодо обчислення розміру пенсії згідно Закону №345-VI, відповідач листом від 15.11.2021 №16693-16850/Щ-52/8-1300/21 повідомив, що ОСОБА_1 отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок професійного захворювання з 10.09.2021 згідно Закону №1058-IV. Згідно зі статтею 33 Закону №1058-IV пенсія по ІІІ групі інвалідності призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Розмір пенсії обчислено при страховому (загальному) стажі 55 років 04 місяці 11 днів, з них: 14 років 05 місяців 21 день -стаж на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1. До страхового стажу зараховано період з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку (60 років) -22 роки 06 місяців 22 дні. При призначенні пенсії період роботи з 01.11.2019 по 06.08.2021 не зарахований до страхового стажу та до пільгового (підземного) стажу роботи з шкідливими умовами, який дає право на призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, оскільки відсутня сплата страхових внесків. Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 33 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Згідно з статті 8 Закону №345-IV мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону №345-IV, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Як встановлено статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.1993 № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами. Так, з трудової книжки позивача від 02.07.2002 серії НОМЕР_1 видно, що останній з 10.09.2011 переведений гірничим майстром на дільницю підготовчих робіт з повним робочим днем на підземних роботах (наказ 115-к від 09.09.2011); 13.06.2021 звільнений у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи (профзахворювання) з виплатою вихідної допомоги у розмірі місячного середнього заробітку та одноразової допомоги в розмірі 2х місячного середнього заробітку за стаж роботи згідно колективного договору (наказ 123-к від 06.08.2021). З даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-5 вбачається, що позивач у ВП Шахта працював у спірний період з 01.11.2019 по 06.08.2021, за що позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата. Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу не зарахування до страхового та спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №1 для призначення пенсії по віку на пільгових умовах періоду роботи позивача з 01.11.2019 по 09.08.2021 у ВП Шахта у зв`язку з відсутністю у відповідача даних про сплату страхових внесків по єдиному внеску. За приписами статті 1 Закону №1058-IV, наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону. Відповідно до частини першої статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік. Згідно із абзацом 1 частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя статті 24 Закону №1058-IV застосовується з 01.10.2017). Згідно із частиною першою статтею 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). Як передбачено частинами четвертою-шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону №1058-IV за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на переконання суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що обов`язок по сплаті страхових внесків покладено на страхувальника, а саме ВП Шахта. Отже, відсутність відомостей про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для незарахування позивачу періодів роботи в ВП Шахта через несплату страхових внесків до ПФУ. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 1 березня 2021 року у справі № 423/757/17, 31 березня 2021 року у справі № 242/5696/16-а, 17 листопада 2021 року у справі №242/5635/16-а. Зважаючи на те, що відповідачем неправомірно не зараховано спірного періоду роботи, порушені права позивача підлягають відновленню судом у спосіб зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового (підземного) та страхового стажу позивача період роботи з 01.11.2019 по 06.08.2021 у ВП Шахта. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, а тому оскаржуване рішення суду є законними та обґрунтованими і скасуванню не підлягає. Керуючись статтями 308, 311, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний