Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 351/516/22

Справа № 351/516/22 Провадження № 33/4808/606/22 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції СОБКО В. . Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 жовтня 2022 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2022 року якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , 27.04.2022 року близько 01:30 год. у м. Снятин по вул. Шевченка, керував транспортним засобом марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, та від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 постанову суду першої інстанції скасувати, справу закрити за відсутності у його діях складу правопорушення. Вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає закону, матеріалам та обставинам справи і підлягає скасуванню. Зазначає, що у протоколі про притягнення його до адміністративної відповідальності зазначено, що водій керував з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. А в оскаржуваній постанові суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена наявними у справі матеріалами. Наголошує, що протокол складений за порушення п. 2.5 ПДР, а суд визнав винним за порушення п. 2.9 ПДР, що є грубим порушенням чинних процесуальних норм. Зазначає, що зазначене у протоколі, не відповідає дійсності. 3 відеозапису, який міститься у матеріалах справи, слідує, що він погодився пройти огляд на місці, за допомогою приладу «Драгер», що підтверджується також наявністю у справі результату тестування на алкоголь до протоколу № ААД110839, при цьому, неодноразово повідомивши поліцейського, що вживав алкоголь, але не керував т/з. 3 відеозапису чітко видно, що 01:15:07 год. він пройшов огляд на приладі «Драгер» і після озвучення поліцейським показника і поставленого запитання чи погоджуюсь із ним, він відповів що пив пиво, тобто погодився із показником. Отже, він не відмовлявся від проходження огляду, тому ніяк не міг порушити п. 2.5 ПДР. Наголошує, що він неодноразово повідомляв інспектора поліції, а згодом і суд, що не керував транспортним засобом (підтверджується відеозаписом), а жодних доказів, які б підтверджували протилежне, у справі немає. Отже, він не міг порушити вимоги ст. 130 КУпАП, тому що не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння і не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Звертає увагу суду, що відеозапис з нагрудної камери триває з 01:09 год. по 01:16 год., тобто всього 7 хв., а протокол складено о 02:00 год., вже без його участі, що є грубим порушенням його прав та чинного законодавства. Запис у протоколі про те, що він відмовився від підпису, не відповідає дійсності, бо він не був присутній при його складанні і ніхто його з ним не ознайомлював. В судове засідання апеляційного суду з`явилась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , якому роз`ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП. Він підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просив скасувати постанову судді, закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Клопотань не заявлено. Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27.04.2022 року серії ААД № 110839 (а.с. 1) 27.04.2022 року о 01 годині 30 хвилин по вулиці Тараса Шевченка, у місті Снятин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю із рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій категорично відмовився. Цим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором СРПП старшим лейтенантом поліції Ханіцьким С.В., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. ОСОБА_1 в протоколі відмовився власноручним підписом підтверджувати, що йому роз`яснено права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що ознайомлений з протоколом. Пояснення не надавав та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не отримав. З роздруківки газоаналізатора Alcottste 6810 Drager (а.с. 3) вбачається, що ОСОБА_1 пройшов тест на алкогольне сп`яніння, проте не погодився з результатом 1,87% проміле та відмовився підписувати його. З акту огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5) вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками, такими як: різкий запах алкоголю з рота; почервоніння очей, нестійка хода, почервоніння обличчя пройшов такий огляд на місці зупинки, але з результатом 1,87% проміле не погодився та відмовився підписувати його. Відсутність на вказаних доказах підпису особи свідчить про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду. З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у Снятинську КЛЛ (а.с. 4) вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп`яніння - різкий запах алкоголю, нестійка хода, почервоніння обличчя відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Апеляційним судом досліджено відеозаписи, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 9), на якому безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано, як працівники поліції підійшовши до автомобіля «Пежо» за кермом якого сидів ОСОБА_1 , працівник поліції повідомив причину зупинки та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці у зв`язку з тим, що виявили ознаки сп`яніння такі як різкий запах алкоголю з ротової порожнини. На запитання працівника поліції чи вживав алкогольні напої ОСОБА_1 відповів, що вживав пиво але нікуди не їде і просто сидить з колегою. ОСОБА_1 повідомив, що його зупинили працівники поліції на заправці де він стояв, але не керував транспортним засобом. На повторну пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці водій ОСОБА_1 погодився. Перед початком огляду працівники поліції зачитали ОСОБА_1 його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 пройшов тест на алкогольне сп`яніння за допомогою приладу Alcottste 6810 Drager, при цьому неодноразово запевняючи, що не рухався транспортним засобом. На питання працівника поліції чи погоджується із результатом тесту 1,87% проміле нічого не відповів. Підписувати роздруківку з результатом тесту відмовився (а.с. 3). На неодноразову пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі не давав відповіді. Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Тому твердження апелянта про недопустимість відеозапису як доказу, через те що він є короткий та на нього не зафіксовано всього процесу не є слушними, оскільки зафіксованих на відеозаписах даних достатньо для прийняття рішення по суті справи та аналізу доводів апеляційної скарги. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог п.п. 2.5. Правил дорожнього руху водієві визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція. Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозапис, підтверджують, що водій ОСОБА_1 , у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу. Оскільки ОСОБА_1 на запитання працівника поліції не відповів що погоджується з результатом тесту, поліцейські правильно визнали цей факт як такий, що особа не погодилась з результатом огляду, а тому запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я, проте від такого водій ОСОБА_1 відмовився. Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції визнав його винним за порушення п. 2.9 ПДР хоча протокол складений за порушення п. 2.5. ПДР, що є грубим порушенням чинних процесуальних норм не є слушним, оскільки як в протоколі, так і в рішенні суду зазначається порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР саме через відмову від проведення огляду на стан сп`яніння у відповідності до закону. А така відмова є порушенням п. 2.5 ПДР відповідно ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Твердження апелянта про те, що він пройшов огляд на приладі «Драгер» і після озвучення поліцейським показника і поставленого йому запитання чи погоджується із ним, він відповів що пив пиво, тобто погодився із показником, тому не відмовлявся від проходження огляду і не порушити п. 2.5 ПДР не є слушним. Як вбачається з відеозапису на запитання працівника поліції чи погоджується ОСОБА_1 із результатом тесту 1,87% проміле нічого не відповів. Підписувати роздруківку з результатом тесту відмовився, така незгода прирівнюється до відмови. Також на неодноразову пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі не давав відповіді, щоб у відповідній ситуації було працівниками поліції було вірно розцінено як відмова у зв`язку з чим в подальшому складено протокол про порушення п. 2.5. ПДР. Зазначення в мотивувальній частині рішення висновку про наявність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням повної назви статті КУпАП, не є підставою для скасування рішення суду. Судове рішення не містить висновків про порушення особою п. 2.9 ПДР. Твердження апелянта про те, що він не керував транспортним засобом не є слушним, оскільки таке спростовується показаннями свідка ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , який в суді першої інстанції зазначив, що здійснюючи чергування 27.04.2022 року близько 01:00 год. під час комендантської години, побачив як автомобіль «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_1 , із якого голосно лунала музика, проїхав повз них та заїхав на заправку, а тому вони направились за ним, та заїхавши на заправку, побачили вказаний автомобіль, біля якого був ОСОБА_1 , при цьому із автомобіля продовжувала голосно лунати музика, під яку танцював ОСОБА_1 , чим порушував громадський порядок та спокій громадян, виявляв ознаки алкогольного сп`яніння, при цьому водій даного автомобіля ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився Таким чином ними було достовірно встановлено, що ОСОБА_1 керував зазначеним автомобілем. Зазначене також підтверджується рапортами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 27.04.2022 року, яким суд першої інстанції надав відповідну оцінку. Тобто судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 спочатку від проходження огляду з використанням технічного приладу відмовлявся, проте пізніше таки пройшов тестування на вміст алкоголю в організмі за допомогою газоаналізатора "Драгер", результат якого був позитивний та становив 1,87‰. При цьому показання ОСОБА_1 про те що на заправку він приїхав тверезий і вживав алкогольні напої вже на заправці суд першої інстанції вірно оцінив критично, оскільки під час комендантської години продаж алкогольних напоїв на автозаправках заборонено. Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу «Пежо», був зупинений працівниками поліції, у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, від проведення огляду на стан сп`яніння у відповідності до закону водій відмовився, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло