Постанова 4808 № 343/1680/21

Справа № 343/1680/21 Провадження № 22-ц/4808/983/22 Головуючий у 1 інстанції Тураш В. А. Суддя-доповідач Фединяк ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2022 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів: головуючого Фединяка В.Д. ( суддя-доповідач) суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О. секретаря Працун В.В. з участю представника АК КБ «Приват банк» Рокетської С.В. позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» Наконечної Альони Вікторівни на рішення Долинського районного суду від 31 травня 2022 року, ухвалене у складі судді Тураш В.А. в м.Долині, повний текст складено 10 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів в порядку Закону України "Про захист прав споживачів", ВСТАНОВИВ: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів. Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.12.2019 року між сторонами укладено договір фінансового лізингу автомобіля №ІFІ8А-00000300, відповідно умов якого позивач отримав у строкове платне володіння та користування з подальшим правом набуття в особисту приватну власність автомобіль марки Тоуоtа моделі Rаv4 2019 року випуску № кузова НОМЕР_1 , вартістю 980976,00 грн. Додатком №2 до договору фінансового лізингу №ІFІ8А-00000300 передбачено графік чергових цільових платежів позивача, на підставі якого в останнього виникли зобов`язання по сплаті 597 302,29 гривень як відшкодування частини вартості предмету лізингу із терміном сплати до 26.12.2019, та в подальшому залишок суми рівними частинами протягом 12 місяців аж до 25.12.2020. Вказаним графіком передбачені платежі щодо відшкодування позивачем вартості послуги страхування предмету лізингу на суму 68570,28 гривень, а також відсотки за користування предметом лізингу - 21,42 гривні за 12 календарних місяців з розрахунку 0,01% річних на суму залишку боргу та 5670,05 гривень винагороди відповідача за обслуговування операцій фінансового лізингу. 28 грудня 2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ПрАТ «СК «Уніка» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №ІFІCPS-19BR6PR, предметом якого є майнове страхування автомобіля марки Тоуоtа моделі Rау4 2019 року випуску № кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 строком з 28.12.2019 року по 27.12.2020 рік.Згідно п. 3 Договору Каско, останній укладено на підставі Договору лізингу №ІРІ8А- 00000300 від 27.12.2019, лізингоотримувачем зазначено ОСОБА_1 . В ніч на 10.08.2020 транспортний засіб Тоуоtа Rаv4 д.р.н. НОМЕР_2 викрадено невідомими особами з парковки поруч будинку АДРЕСА_1 (за місцем тимчасового проживання позивача). В автомобілі знаходився оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .За наслідками вказаної події за заявою позивача слідчим відділом Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2020 внесено запис № 12020090010001902. 10.08.2020 ним повідомлено Лізингодавця та Страховика (ПрАТ «Страхова компанія «Уніка») про настання вказаної події.07 вересня 2020 року ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» адресувала позивачу листа № 3127 з повідомленням, що через відсутність в позивача чи відповідача свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 в порядку п. 3.1.9. Умов добровільного страхування наземного транспорту (каско) ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» прийняла рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.Позивач свої зобов`язання за Договором лізингу виконав у повному обсязі, 22.12.2020 повністю погасив існуючу заборгованість.З часу настання страхового випадку за фактом незаконного заволодіння т/з і по дату подання даного позову відповідачем не здійснено жодних дій щодо одержання суми страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №ІFІCPS-19BR6PR, де страхувальником є АТ КБ «ПриватБанк». Відповідно до п. 5.3. Договору лізингу, у випадку повної конструктивної загибелі (яка визначається страховою компанією за договором страхування) Предмету лізингу, а також в разі крадіжки, чи протиправного вилучення Предмета лізингу дія Договору припиняється. Просить стягнути з публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» на його користь 980 976 грн безпідставно одержаних грошових коштів. Рішенням Долинського районного суду від 31 травня 2022 року позов ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів в порядку Закону України "Про захист прав споживачів" задоволено. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 980976 (дев`ятсот вісімдесят тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 00 копійок безпідставно одержаних грошових коштів та на користь держави 9809 (дев`ять тисяч вісімсот дев`ять) гривень,76 копійок судового збору. Не погоджуючись з рішенням суду представник Акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» Наконечна А. В. подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому постановив незаконне рішення.Зокрема, апелянт вказує на те, що задоволення вимог про стягнення 980 976. 00 грн є необгрунтованою, оскільки відповідно до Графіку платежів, ОСОБА_1 мав вносити щомісячні платежі до 28 числа місяця у сумі 31 978 грн починаючи з 28.01.2020 року. Отже до моменту викрадення Позивач мав здійснити не менше 7 платежів. За таких обставин за користування отриманим у лізинг автомобілем до дня його викрадення Позивач мав сплатити 821 145,19 грн, які складаються з: першочерговий внесок 597 302,29 грн та 31 978 грн щомісячно за період з 28.01.2020 по 28.07.2020. Відповідно до п. 5.3 Договору, в разі, якщо суми страхових виплат не достатньо для повного погашення передбачених договором платежів на момент конструктивної загибелі предмета лізингу, Лізингоодержувач має погасити наявну заборгованість, оскільки Банком не отримано жодних Страхових виплати через порушення ОСОБА_1 , то суд помилково дійшов висновку про законність стягнення з Банку на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 980 976 грн. Відповідно до п. 5.6 у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, передбаченого умовами договору страхування, Лізингоодержувач зобов`язаний:1) негайно вжити всіх необхідних заходів щодо спасіння та збереження застрахованого Предмета лізингу, попередження та зменшення збитків і усунення обставин, що можуть спричинити додаткові збитки;2) негайно (протягом 1 години) заявити про це в органи внутрішніх справ, з надзвичайних ситуацій чи інші спеціалізовані органи, до компетенції яких входить розслідування та ліквідація наслідків подій, кваліфікованих як страхові випадки, і причин їх виникнення, та здійснити усі інші необхідні дії. Надати Лізингодавцю документи, які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір заподіяного збитку, та вжити всіх заходів для забезпечення реалізації страховиком права вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток. ОСОБА_1 було порушено умови договору страхування, що є великим ризиком не отримання Страхових виплат на покриття спричинених крадіжкою збитків. Судом не в повному обсязі досліджено наданий договір фінансового лізингу, оскільки його умовами чітко передбачені дії Лізингоодержувача в разі викрадення предмету лізингу. Лізингоодержувач не повідомив правоохоронні органи та представників Банку протягом години з моменту викрадення автомобіля, як того вимагає п. 5.6 Договору, не надано документи, які надають право на звернення до Страхової Компанії з метою отримання страхових виплат, не здійснено заходів щодо збереження автомобіля та пристрою GPS на ньому. ОСОБА_1 порушуючи вимоги укладеного договору фінансового лізингу, безпідставно стягує кошти (повну вартість ТЗ) за транспортний засіб, яким користувався в своїх цілях. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судовому засіданні представник Акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» підтримала доводи апеляційної скарги. ОСОБА_1 заперечив доводи апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обгрунтованим. Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що уклавши 26.12.2019 року договір фінансового лізингу автомобіля №IFI8А-00000300, у відповідача АТ КБ "ПриватБанк" виникли правові підстави для набуття майна - отримання коштів від лізингоодержувача ОСОБА_1 , однак дана правова підстава відпала 10.08.2020, після настання страхового випадку - викрадення автомобіля, внаслідок чого у відповідності до п.5.3 вказаного договору, дія договору припиняється, що унеможливлює також в подальшому виконання умов договору фінасового лізингу автомобіля, а саме в частині передачі предмету договору автомобіль марки Тоуоtа моделі Rаv4 2019 року випуску № кузова НОМЕР_1 , д.р.н НОМЕР_2 у власність лізингоодержувача позивача ОСОБА_1 ,який повністю виконав умови договору лізингу та сплатив вартість отриманого у користування автомобіля, а тому є всі правові підстави для задоволення позову. Крім цього, задоволення даного позову, не порушить майнових прав відповідача, АТ КБ "ПриватБанк" не позбавлено можливості самостійно звернутись після настання страхового випадку за захистом свого права в судовому порядку , як сторона договору добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) № ІF18CPS 19BR6RP від 28.12.2019 , укладеного між ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" та АТ КБ "ПриватБанк" (а.с.16) , предметом якого є страхування т/з автомобіль марки Тоуоtа моделі Rаv4 2019 року випуску № кузова НОМЕР_1 , д.р.н НОМЕР_2 . Ухвалене судом першої інстанції рішення по суті відповідає вимогам закону і матеріалам справи. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, що ОСОБА_1 та відповідач АТ КБ «ПриватБанк», в особі керівника бізнесу Івано-Франківської філії АТ КБ «ПриватБанк» Щербини О.Л. 26.12.2019 уклали договір фінансового лізингу автомобіля №IFI8А-00000300, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Лисак Т.Б. Договір зареєстровано в реєстрі за №686 (а.с.7-13). Згідно з умовами зазначеного договору, його сторонами є лізингодавець акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та лізингоодержувач фізична особа, що отримує у користування автомобіль на умовах фінансового лізингу ОСОБА_2 (п.1 Договору). Фінансовий лізинг означає надання в платне володіння та користування лізингоодержувачу транспортний засіб на умовах Договору (п.1 Договору). За цим Договором лізингодавець зобов`язується набути у власність вказаний лізингоодержувачем транспортний засіб (предмет лізингу) і надати лізингоодержувачу це майно за плату в тимчасове користування (п.2.1 договору). П. 2.2 договору встановлено, що лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння і користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одинці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в статті 14 п.14.1 цього Договору, додатку №1 (специфікації), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та платежі з відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних з виконанням договору на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно з умовами договору, (за виключенням випадків, передбачених договором та/або чинним законодавством України). Цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п.12.1 Договору). Предмет лізингу та його вартість: автомобіль згідно із специфікацією, викладеною у Додатку №1 (п.14.1 Договору). Згідно із додатком №1 до Договору (специфікацією), предметом лізингу є автомобіль марки Toyota RAV4 Hybrid , 2019 року випуску, тип транспортного засобу позашляховик, № кузова (шасі) НОМЕР_4 , вартістю 980 976,00 грн, з відповідною комплектацію, вказаною у зазначеній специфікації. Власником вказаного автомобіля, відповідно до п.2.4 договору, та на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», протягом усього строку дії даного Договору. Строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу складається із періодів (місяців) лізингу, зазначених у Додатку №2 «Графік сплати лізингових платежів» до Договору та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу (п.2.3 Договору); строк лізингу 12 місяців (п.14.2 Договору). Пунктами 6.2.2, 6.2.3, 6.2.4 Договору передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний сплатити лізингодавцю платежі з відшкодування вартості предмету лізингу, відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних із страхуванням предмету лізингу відповідно до графіку та статті 14 п.14.3 договору, сплатити лізингодавцю винагороду за користування предметом лізингу по графіку та відповідно до статті 14 п.14.3 договору, сплатити лізингодавцю інші платежі відповідно до статті 14 п.14.6 договору в строки, визначені умовами договору та графіком лізингових платежів. П.5.1 страхування Предмета лізингу здійснюється з моменту підписання Акта приймання передачі транспортного засобу та протягом сроку лізингу. Страхування предмета лізингу здійснюється Лізингодавцем в страхових компаніях, акредитованих Лізингодавцем, протягом строку лізингу за наступними страховими ризиками: пошкодження або знищення Предмета лізингу (сукупністю вказаних ризиків), спричинені дорожньо-транспортною пригодою, пожежею, стихійними лихами, протиправними діями третіх осіб, викраденням та іншими незаконними діями. П.5.3 договору встановлено, що у випадку повної конструктивної загибелі (яка визначається страховою компанією за договором страхування) предмета лізингу, а також в разі крадіжки, чи протиправного вилучення предмета лізингу дія договору припиняється. Пунктом 13.1 договору передбачено, що цей договір є змішаним договором, в якому містяться положення договору фінансового лізингу та договору купівлі-продажу (в частині переходу права власності на предмет лізингу). На підставі договору фінансового лізингу автомобіля №ІFІ8А-00000300, відповідач АТ КБ "ПриватБанк" передав позивачу ОСОБА_1 у строкове платне володіння та користування з подальшим правом набуття в особисту приватну власність автомобіль марки Тоуоtа моделі Rаv4 2019 року випуску № кузова НОМЕР_1 . По факту державної реєстрації вказаного транспортного засобу в сервісному центрі м. Івано-Франківська (ТСЦ МВС № 2641) йому було присвоєно реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до п.14.4 договору період сплати лізингових платежів: з «24» по «28» число кожного місяця. На виконання своїх зобов`язань за договору фінансового лізингу автомобіля №ІFІ8А-00000300, позивач ОСОБА_1 , в період з 27.12.2019 по 22.12.2020 повністю виконав зобов`язання щодо сплати лізингових платежів, що підтверджується копією розрахунку заборгованості за договором лізингу №ІFІ8А-00000300 (а.с.62) . У відповідності до договору добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) № ІF18CPS 19BR6RP від 28.12.2019 , укладеного між ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" та АТ КБ "ПриватБанк" (а.с.16) , предметом майнового страхування є т/з автомобіль марки Тоуоtа моделі Rаv4 2019 року випуску № кузова НОМЕР_1 , д.р.н НОМЕР_2 (п.5 Договору). Згідно п.3 Договору КАСКО, останній укладено на підставі договору лізингу №ІFІ8А-00000300 від 27.12.2019, лізингоодержувачем зазначено - ОСОБА_1 . У відповідності до п.9 Договору , строк дії Договору дорівнює 12-ти місяцям, з 28.12.2019 по 27.12.2020 . Судом встановлено, що 10.08.2020 транспортний засіб Тоуоtа Rаv4 д.р.н. НОМЕР_2 викрадено невідомими особами з парковки поруч будинку АДРЕСА_1 за місцем тимчасового проживання позивача, в зв`язку з чим останній звернувся з відповідною заявою до органу досудового слідства, на підставі якої було внесено відомості до ЄРДР 10 серпня 2020 року, номер кримінального провадження 12018090010001832 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України (а.с. 22). Цього ж дня, 10.08.2020, лізингоодержувач ОСОБА_1 звернувся від імені АТ КБ "ПриватБанк", як сторони договору КАСКО від 28.12.2019 до ПрАТ "Страхова компанія "Уніка"та повідомив про настання страхового випадку, про що свідчить заява №00367874 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО №ІF18CPS 19BR6RP (а.с.21). У відповідності до заяви ОСОБА_1 , адресованій ПрАТ "СК "Уніка", зареєстрованої 06.01.2021 за вх.№101- позивач, у зв`язку з тим, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , яке було викрадено 10.08.2020, на даний час знайдено та знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12020090010001902 СВ Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області просить переглянути рішення щодо виплати першої частини відшкодування у справі №00367874 (а.с.26). Згідно відповіді від ПрАТ "СК "Уніка" від 19.01.2021 вих.№93 - страхова компанія інформує ОСОБА_1 , що Страховиком направлено запити до Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області та Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області, з метою отримання додаткової інформації. Після отримання відповідей від компетентних органів, Страховиком буде прийнято відповідне рішення, про що повідомлять додатково (а.с.27). Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг». Згідно із частиною другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Встановлено, що відповідно до п. 3.13 договору лізингу на період строку лізингу лізингодавець встановлює на предметі лізингу (окрім мотоцикла) пристрій GPS та здійснює моніторинг предмета лізингу. 10.08.2020 транспортний засіб Тоуоtа Rаv4 д.р.н. НОМЕР_2 викрадено невідомими особами, що підтверджується матеріалах кримінального провадження №12020090010001902 СВ Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області. Пунктом 5.3. Договору лізингу сторони передбачили, що у разі крадіжки чи протиправного вилучення предмету лізингу дія договору припиняється. Правовідносини, які виникають у зв`язку із договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України, Законами України «Про фінансовий лізинг» та «;Про захист прав споживачів». За частиною другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Положеннями ч. 2 ст. 806 ЦК України також передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Згідно зі статтею 628 ЦК України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем, як лізингодавцем, лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж. Аналогічні висновки щодо застосування відповідних норма права містяться у постанові ВСУ від 18 січня 2017 року у справі №363/3673/14-ц та постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2020 року у справа № 404/8187/18, що свідчить про усталену практику. Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ч. 1 ст. 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ст. 809 ЦК України ризик ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо лізингодавець або продавець (постачальник) прострочили передання предмета договору лізингу лізингоодержувачу або лізингоодержувач прострочив повернення предмета договору лізингу лізингодавцю, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження несе сторона, яка прострочила. Також відповідно до ч. 1 ст. 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару. Як убачається із умов договору, а саме положень п. 3.1 укладеного сторонами договору фінансового лізингу, лізингодавець реєструє предмет лізингу на своє ім`я, а відтак власником предмету лізингу є відповідач. Згідно із п. 3.2 указаного договору передбачено, що приймання лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акта. Підписання лізингоодержувачем акта підтверджує в т. ч. належну якість, комплектність, справність предмета лізингу і відповідність предмета лізингу вимогам лізингоодержувача та умовам договору. З моменту підписання сторонами акта, до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням предметом лізингу (в тому числі ризики, пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам внаслідок користування предметом лізингу). З моменту підписання акталізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує у повному обсязі шкоду третім особам, заподіяну внаслідок експлуатації предмета лізингу. Відповідно до ст. 696 ЦК України передбачено, що договором може бути встановлений обов`язок продавця або покупця страхувати товар. Якщо сторона, яка зобов`язана страхувати товар, не застрахувала його, друга сторона має право застрахувати товар і вимагати відшкодування витрат на страхування або відмовитися від договору. Зокрема, умовами п. 5.1 укладеного між сторонами договору фінансового лізингу передбачено страхування предмету лізингу, що здійснюється з моменту підписання акта приймання-передачі транспортного засобу та протягом строку лізингу. При цьому страхування предмету лізингу здійснюється лізингодавцем в страхових компаніях, акредитованих лізингодавцем, протягом строку лізингу за наступними страховими ризиками: пошкодження, втрата або знищення предмета лізингу (сукупність вказаних ризиків), спричинені дорожньо-транспортною пригодою, пожежею, вибухом, ударом блискавки, падінням предметів або їхніми уламками, стихійними лихами, протиправними діями третіх осіб, викраденням або іншими незаконними заволодіннями та/або його розукомплектуванням. Умовами договору також передбачено, що у випадку, якщо реєстрація або проживання клієнта в Донецькій або Луганській області, окрім зони АТО, то страхування КАСКО є обов`язкове. Умовами п. 5.4.2 договору лізингу також передбачено, що лізингоодержувач не може самостійно укладати без погодження лізингодавця договори страхування щодо предмета лізингу. Отже, за умовами договору саме на відповідача було покладено зобов`язання по страхуванню предмета лізингу. Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) № ІF18CPS 19BR6RP від 28.12.2019 , укладеного між ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" та АТ КБ "ПриватБанк" (а.с.16) , предметом майнового страхування є т/з автомобіль марки Тоуоtа моделі Rаv4 2019 року випуску № кузова НОМЕР_1 , д.р.н НОМЕР_2 (п.5 Договору). Згідно п.3 Договору КАСКО, останній укладено на підставі договору лізингу №ІFІ8А-00000300 від 27.12.2019, лізингоодержувач ОСОБА_1 , зі строком , дії Договору 12-ти місяцям, з 28.12.2019 по 27.12.2020 . Оскільки в ніч на 10.08.2020 транспортний засіб Тоуоtа Rаv4 д.р.н. НОМЕР_2 викрадено невідомими особами, що підтверджується матеріалах кримінального провадження №12020090010001902 СВ Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області,відповідно п. 5.3. Договору лізингу, у випадку повної конструктивної загибелі Предмету лізингу, а також в разі крадіжки визнаються страховою компанією страховим випадком, АТ КБ "ПриватБанк" як сторона договору добровільного страхування відмовляється у стягненні з ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" 980 976 грн вартості втраченого майна, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з банку зазначених коштів як сплачені за договором фінансового лізингу. Разом з тим, колегія суддів не погоджується з посиланням суду першої інстанції на те, що вищевказані кошти також підлягать стягненню як з підстав, передбачених ст.1212 ЦК України як безпідставно набуте майно з огляду на таке. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу. Приписами ч. 1, ч. 2 ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого ст. 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна. Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача це майно. Отже, норми ст. 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань. Так як правовідносини між сторонами у цій справі виникли з договірних зобовзань, то норми ст. 1212 ЦК України застосовуються. Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивачем допущені порушення умов укладеного між сторонами договору 26.12.2019 року фінансового лізингу автомобіля №ІFІ8А-00000300, щодо втрати з вини відповідача свідоцтва про реєстрацію викраденого автомобіля, що є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки спростовуються доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження №12020090010001902 СВ Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області, визнаються ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" щодо наявності страхового випадку (а.с.27), та не позбавлено права АТ КБ "ПриватБанк" на відшкодування кошті відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) № ІF18CPS 19BR6RP від 28.12.2019 , укладеного між ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" та АТ КБ "ПриватБанк" (а.с.16) , предметом майнового страхування є т/з автомобіль марки Тоуоtа моделі Rаv4 2019 року випуску № кузова НОМЕР_1 , д.р.н НОМЕР_2 (п.5 Договору), який згідно п.3 Договору КАСКО укладено на підставі договору лізингу №ІFІ8А-00000300 від 27.12.2019, лізингоодержувач ОСОБА_1 , зі строком , дії Договору 12-ти місяцям, з 28.12.2019 по 27.12.2020 . Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції, який їх обґрунтовано спростував. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно вимог п. п. 1, 3, 4 ч. 1, 2 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення Долинського районного суду від 31 травня 2022 року в частині стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 980 976 (дев`ятсот вісімдесят тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 00 копійок безпідставно одержаних грошових коштів необхідно змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд по суті не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то в такому разі розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись ст. 374, 376, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» Наконечної Альони Вікторівни задовольнити частково. Рішення Долинського районного суду від 31 травня 2022 року в частині стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 980 976 (дев`ятсот вісімдесят тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 00 копійок безпідставно одержаних грошових коштів змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складено 31 жовтня 2022 року. Судді: В.Д.Фединяк Л.В.Василишин І.О.Максюта