Постанова Черкаський апеляційний суд № 695/1615/22
від 25.10.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/442/22 Справа № 695/1615/22 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Ватажок-Сташинська А. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2022 року м. Черкаси Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Бочарова О.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 496 грн. 20 коп. ВСТАНОВИВ З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 , 24 червня 2022 року о 00 год 20 хв по вул. Центральна в с. Гельмязів керував автомобілем марки ВАЗ-210700-20, державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно з результатами тестування алкотестера «Драгер-6810» № 4441 від 24 червня 2022 року результат позитивний 2.10 проміле, в стані алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на відсутність в матеріалах справи доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Вказує, що на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського не зафіксовано факт руху та/чи зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції. При перегляді відео зафіксовано як працівники поліції підійшли до автомобіля, де на задньому сидінні сидів ОСОБА_1 . Зазначає, що у судовому засіданні інспектор підтвердив, що вони не зупиняли транспортний засіб і що вони прибули на місце за викликом працівники тероборони. Переконаний, що працівники поліції не дотримались вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженим наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) та ст. 266 КУпАП, не отримавши у ОСОБА_1 згоду чи не згоду з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також матеріали справи не містять доказів про направлення водія на огляд до найближчого закладу охорони здоров`я. Приводить версію подій, за якою ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, перебував поруч з автомобілем в комендантську годину для того, щоб взяти цигарок. Показання свідків також не підтверджують обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Звертає увагу, що працівники поліції всупереч вимогам ст. 265-1, 265-2 не вилучили посвідчення водія та автомобіль. На думку захисника, це підтверджує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не перебував в стані алкогольного сп`яніння. Не погоджується з позицією суду першої інстанції, який не взяв до уваги письмові пояснень свідка ОСОБА_2 . Окрім цього суд першої інстанції перейшов на сторону обвинувачення та викликав в судове засідання за своєю ініціативою інспектора, поясненням якого надав перевагу над іншими доказами. Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Бочарова О.М., які підтримали апеляційні вимоги та надали пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону суддею було дотримано. У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 185913 від 24 червня 2022 року, в якому викладені обставини правопорушення. Цей протокол підписано ОСОБА_1 без зауважень. У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти Російської Федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами. Зазначені у протоколах обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції: - роздруківкою з алкотестера «Драгер», прилад № ARCD-0561, принтер № ARBM-5238, тест № 4441 від 24 червня 2022 року, згідно з яким результат 2.10 проміле. У роздруківці наявний підпис особи, що тестують ОСОБА_1 ; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому в графі «З результатами згоден» зазначено « ОСОБА_1 » та наявний підпис останнього. В матеріалах справи відсутні дані, що ОСОБА_1 був не згоден з оглядом на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським. Отже у той не повинен був забезпечувати доставку водія до найближчого закладу охорони здоров`яз метою проведення відповідного огляду лікарем. Також суд першої інстанції послався на письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких зазначено, що вони 24 червня 2022 року були присутніми під час проведення працівниками поліції огляду на стан сп`яніння із застосуванням алкотестеру «Драгер» для встановлення ступеня алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 . Слід відзначити про наявність в матеріалах справи інших письмових пояснень свідка ОСОБА_2 , з яких можливо зробити висновок, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а патрульна поліція була викликана з підстав перебування ОСОБА_1 в комендантську годину в стані алкогольного сп`яніння. За наявності таких суперечливих письмових пояснень цього свідка, за умов неможливості його безпосереднього допиту в суді, необхідно оцінювати сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Так суддя місцевого суду надаючи оцінку відеозаписам з бодікамери поліцейського, встановив, що ОСОБА_1 після зупинки автомобіля, яким він керував, сидить на задньому сидінні автомобіля, що стоїть на узбіччі дороги, передні двері водія автомобіля відчинені. Також з відеозапису судом встановлено, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за фактом керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння та останній відмовляється від надання письмових пояснень. Апеляційний суд зауважує, що цих відеозаписах не містяться обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також події зупинки цього транспортного засобу. Разом з тим, з цих відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував обставини керування ним транспортним засобом. Зі змісту відеозапису видно, що патрульна поліція була викликана внаслідок керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а не перебування поруч з ним. Суд першої інстанції надав належну оцінку цим доказам, зокрема перевірив доводи сторони захисту, що є тотожними з апеляційною скаргою, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Серед іншого, суд першої інстанції вказав, що відхиляє показання допитаного у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 , який підтвердив версію ОСОБА_1 про те що той не керував транспортним засобом, оскільки свідок є товаришем особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. За таких обставин апеляційний суд вважає, що ОСОБА_4 може бути заінтересований в результатах розгляду справи. Разом з тим, повідомлені свідком обставини не узгоджуються з іншими доказами по справі. Апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Апеляційний суд погоджується з вказаною оцінкою наведених доказів. З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу захисника Бочарова О.М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 вересня 2022 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.Ф. Люклянчук