Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/18318/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 жовтня 2022 року м. Рівне Справа № 569/18318/21 Провадження № 22-ц/4815/912/22 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Гордійчук С.О. суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В., учасники справи: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відповідач: ОСОБА_1 розглянула в порядку письмового провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2022 року, ухваленого в складі судді Кучиної Н.Г., дата складання повного тексту рішення не вказана, у справі № 569/18318/21, в с т а н о в и в : У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову позивач зазначав, що що 06 січня 2017 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Ідея Банк" було укладено Кредитний договір № С03.120.12982. 01.12.2020 року між ПАТ «Ідея банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №12/89 у відповідності до умов якого, ПАТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим договором. Враховуючи те, що ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконує, а також на те, що ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуло право вимоги за вказаним договором, позивач просив суд стягнути з неї заборгованість в сумі 119 512 грн. 83 коп., в тому числі: заборгованість за основною сумою боргу 52 635 грн. 90 коп. та заборгованість за відсотками66 876 грн. 93 коп. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2022 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № С03.120.12982 від 06 січня 2017 року у розмірі 119 512,83 грн., з яких: 52 635,90 грн. - заборгованість за основним боргом та 66 876,93 грн. - заборгованість за відсотками та судовий збір у розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят ) гривень. У поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про яким позовні вимоги задовольнити частково у розмірі 40879.26 грн. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував безпідставність нарахування та списання сум комісії, внаслідок чого банк збільшував суму заборгованості. Покликається на неправомірність нарахування відсотків за користування кредитною лінією поза строком кредитування, оскільки вважає, що платіжна картка була видана на два роки, а тому і строк кредитування становить два роки. Вважає, що суд однобічно оцінив надані нею розрахунки кредитної заборгованості. У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає. Судом встановлено, що 06 січня 2017 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Ідея Банк" було укладено Угоду №С03.120.12982 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. З умов Угоди С03.120.12982 вбачається, що максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 200 000,00 грн., а на момент підписання угоди ОСОБА_1 становить 39 900,00 грн. 02.12.2020 року між ПАТ "Ідея Банк" та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №12/89, у відповідності до умов якого, ПАТ «Ідея Банк» відступив ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим Договором. Згідно п.2.2. Договору факторингу права вимоги, які ПАТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед ПАТ «Ідея Банк`та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладання цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 2 до договору факторингу №12/89 від 02.12.2020 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №С03.120.12982 від 06.01.2017 року в сумі 119 512 грн. 83 коп., в тому числі: заборгованість за основною сумою боргу 52 635 грн. 90 коп. та заборгованість за відсотками 66 876 грн. 93 коп. Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору. Згідно з ст.1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі і на умовах встановлених договором. Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Як вбачається з наданих позивачем розрахунків за кредитним договором № С03.120.12982 від 06 січня 2017 року, відповідач користувалася кредитними коштами, але належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала, в зв`язку з чим ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" за кредитним Договором № С03.120.12982 від 06 січня 2017 року в сумі 119 512 грн. 83 коп., в тому числі: заборгованість за основною сумою боргу 52 635 грн. 90 коп. та заборгованість за відсотками 66 876 грн. 93 коп. Крім того, факт отримання відповідачем вказаних коштів підтверджується випискою по особовому рахунку. ОСОБА_1 не зверталася до суду з клопотаннями про призначення судової економічної експертизи та не спростувала розрахунок заборгованості, надавши власний розрахунок заборгованості, тому її доводи щодо неправильності розрахунку не заслуговують на увагу. Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку проте, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають задоволенню. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, щодо безпідставності нарахування комісії за договором та списання коштів на погашення такої комісії, які були сплачені нею на погашення основної заборгованості, оскільки позовні вимоги в частині стягнення комісійної винагороди чи визнання умов договору несправедливими щодо нарахування такої комісії не заявлялись. Крім того судом не встановлено що у суму заборгованості прострочених процентів включено комісію за обслуговування кредиту. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц зазначено: «стаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню». Доводи апеляційної скарги про нарахування процентів поза межами строку дії договору не заслуговують на увагу, оскільки угодою про відкриття відновленої кредитної лінії не передбачено строк її дії, а тому відповідно до вимог частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Інші доводи апеляційної скарги, колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку та тлумачення норм права на розсуд апелянта, однак при цьому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду, викладених в рішенні. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене відповідно до ч.13ст.141ЦПК Українивідсутні підстави для зміни розподілу судових витрат. Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення . Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2022 року залишити без зміни. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 27 жовтня 2022 року. Головуючий : Судді :